Рішення № 95409733, 19.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/236/17

Провадження № 2/161/693/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.

при секретарі - Бакай Г.М.

з участю представника позивача - Домальчука Р.В.

представника відповідача - ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного підприємства «Ніка-Ріелті», ОСОБА_6 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного підприємства «Ніка-Ріелті», ОСОБА_6 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивує тим, що 12.09.2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 52/07-І/02, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 60 000,00 дол. США на строк з 12.09.2007 року по 11.09.2019 року. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 12.09.2007 року було укладено договір іпотеки № 52-07/02, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 61,4 кв.м, житловою площею 47,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек зареєстровано запис за реєстраційним номером 5645917 від 12.09.2007 року про обтяження зазначеної квартири іпотекою, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.09.2007 № 14368010.

12.02.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 15/08-К/02, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 70 000,00 дол. США на строк з 12.02.2008 року по 11.02.2028 року. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 12.02.2008 року було укладено договір іпотеки № 15-08/02, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі цього іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек зареєстровано запис за реєстраційним номером 6575707 від 12.02.2008 року про обтяження зазначеної квартири іпотекою, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.02.2008 № 16938200.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2011 року в цивільній справі № 2-4955/11 задоволено позов АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12.09.2007 року в розмірі 61 183,58 дол. США та 57 203,17 грн. пені. на предмет іпотеки, а саме: на трикімнатну квартиру, загальною площею 61,4 кв.м, житловою площею 47,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2011 року в цивільній справі № 2-6688/11 було задоволено позов АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12.02.2008 року в розмірі 82 016,65 дол. США та 80 035,97 грн. пені. на предмет іпотеки, а саме: на трикімнатну квартиру, загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.12.2012 року в цивільній справі № 0308/11133/12 було задоволено позов прокурора міста Луцька в інтересах АБ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12.09.2007 року в розмірі 65 488,16 дол. США та 109 454,55 грн. пені.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2013 року в цивільній справі № 0308/11134/12 було задоволено позов прокурора міста Луцька в інтересах АБ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12.02.2008 року в розмірі 82 064,16 дол. США та 105 323,42 грн. пені.

Рішення суду в добровільному порядку не виконані, так як іпотекодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 здійснили реконструкцію вищезазначених іпотечних квартир шляхом об`єднання їх в один об`єкт нерухомості зі зміною житлового призначення на комерційне, оформили право власності на цей об`єкт комерційної нерухомості та у подальшому відчужили його третій особі.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна банку стало відомо, що об`єкт нерухомого майна, а саме: офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності ПП «НІКА-РІЕЛТІ», на підставі свідоцтва про право власності №24754694 від 25.07.2014 року.

З метою реалізації свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки, керуючись вимогами ст. 35 Закону України «Про іпотеку», банк 20.05.2016 року надіслав відповідачам письмові вимоги про усунення порушень із зазначенням вимог про погашення заборгованості за кредитними договорами та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі їх невиконання. Однак, станом на дату подачі даної позовної заяви вимоги банку залишились без задоволення.

У вересні 2019 року позивачу стало відомо про те, що відповідач ПП «НІКА-РІЕЛТІ» не є власником вищезазначеного предмета іпотеки, починаючи з 06.05.2019 нежитлове приміщення належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 , яка набула статус іпотекодавця і має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки. В серпні 2019 року спірне нежитлове приміщення було обтяжено іпотекою, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис, з якого вбачається, що іпотекодержателем є ОСОБА_7 , іпотекодавцем є ОСОБА_6 , боржник ОСОБА_8 .

Оскільки зобов?язання по кредитних договорах на даний час не виконано, то просить суд врахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12.09.2007 року в розмірі 61 183,58 дол. США та 57 203,17 грн. пені. та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12.02.2008 року в розмірі 82 016,65 дол. США та 80 035,97 грн. пені., - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 416173207101, який належить на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», із застосуванням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

05.08.2020 року на адресу суду надійшло пояснення третьої особи ОСОБА_7 щодо заявленого позову, в якому вона вважає, що підстав для задоволення позову немає, просила суд в позові відмовити.

В судовому засіданні представник позивача Домальчук Р.В. уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача ПП «Ніка-Ріелті» Андріяш Н. позов не визнала, просила суд в його задоволенні відмовити за безпідставністю.

Представник третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_10 просив суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не з?явилися, хоча належним чином були повідомлені судом про день і час розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 12.09.2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 52/07-І/02, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 60 000,00 дол. США на строк з 12.09.2007 року по 11.09.2019 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних (пункт 1.1 кредитного договору), а позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки, зокрема: здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 1-ого по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 417,00 дол. США; сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем користування кредитом сплачувати проценти за користування кредитом (пункт 3.3 кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 12.09.2007 року було укладено договір іпотеки № 52-07/02, який було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Масаловою М.В. 12.09.2007 року та зареєстровано в реєстрі за № 2698, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 61,4 кв.м, житловою площею 47,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 2.1 іпотечного договору). На підставі цього іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек зареєстровано запис за реєстраційним номером 5645917 від 12.09.2007 року про обтяження зазначеної квартири іпотекою, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.09.2007 № 14368010.

12.02.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 15/08-К/02, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 70 000,00 дол. США на строк з 12.02.2008 року по 11.02.2028 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,9% річних (пункт 1.1 кредитного договору), а позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки, зокрема: здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 1-ого по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 291,67 дол. США; сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем користування кредитом сплачувати проценти за користування кредитом (пункт 3.3 кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 12.02.2008 року було укладено договір іпотеки № 15-08/02, який було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. 12.02.2008 року та зареєстровано в реєстрі за № 661, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 2.1 іпотечного договору). На підставі цього іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек зареєстровано запис за реєстраційним номером 6575707 від 12.02.2008 року про обтяження зазначеної квартири іпотекою, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.02.2008 № 16938200.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Ч. 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Статтями 598, 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» уразі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права та обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Строк дії кредитного договору № 52/07-І/02, укладеного між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 визначений - до 11.09.2019 року, строк дії кредитного договору 15/08-К/02, укладеного між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 визначений - до 11.02.2028. Однак ОСОБА_11 та ОСОБА_4 належним чином умов кредитного договору не виконували, що стало підставою для звернення банку до суду про дострокове стягнення кредитної заборгованості.

Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2011 року в цивільній справі № 2-4955/11 задоволено позов АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12.09.2007 року в розмірі 61 183,58 дол. США та 57 203,17 грн. пені. на предмет іпотеки, а саме: на трикімнатну квартиру, загальною площею 61,4 кв.м, житловою площею 47,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2011 року в цивільній справі № 2-6688/11 задоволено позов АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12.02.2008 року в розмірі 82 016,65 дол. США та 80 035,97 грн. пені. на предмет іпотеки, а саме: на трикімнатну квартиру, загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.12.2012 року в цивільній справі № 0308/11133/12 задоволено позов прокурора міста Луцька в інтересах АБ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12.09.2007 року в розмірі 65 488,16 дол. США та 109 454,55 грн. пені.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2013 року в цивільній справі № 0308/11134/12 було задоволено позов прокурора міста Луцька в інтересах АБ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12.02.2008 року в розмірі 82 064,16 дол. США та 105 323,42 грн. пені.

Як встановлено судом, то іпотекодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 здійснили реконструкцію вищезазначених іпотечних квартир шляхом об`єднання їх в один об`єкт нерухомості зі зміною житлового призначення на комерційне, оформили право власності на цей об`єкт комерційної нерухомості та у подальшому відчужили його третій особі. Виведення з житлового фонду вищезазначених квартир підтверджується рішенням Луцької міської ради від 07.08.2008 року № 540-2 про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, згідно якого було вирішено, зокрема: вивести з житлового фонду квартири № 21 та АДРЕСА_2 ; оформити гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_3 право приватної власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9, літер А-5) загальною площею 148,6 кв.м на АДРЕСА_3 . Відчуження об`єкта комерційної нерухомості, утвореного шляхом реконструкції вищезазначених квартир, підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним 22.08.2008 року між продавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_12 , посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Троц Ю.Б. 22.08.2008 року та зареєстрованим в реєстрі за № 4279.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивач АБ «Укргазбанк» встановило, що об`єкт нерухомого майна, а саме: офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 416173207101, належить на праві власності ПП «НІКА-РІЕЛТІ», на підставі свідоцтва про право власності №24754694 від 25.07.2014 року, виданого Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області.

06.05.2019 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_6 набула у власність об`єкт нерухомого майна, а саме: офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 416173207101, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 182552073 від 26.09.2019).

16.08.2019 року спірне нежитлове нежитлове приміщення обтяжено іпотекою, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис, номер запису про іпотеку: 32858755 від 16.08.2019, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 182552073 від 26.09.2019).

Як вбачається із вказаної вище Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення іпотеки є договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Млинівського районного нотаріального округу Моісєєвою А.В. 16.08.2019 за № 575; іпотекодержателем є ОСОБА_7 , іпотекодавцем є ОСОБА_6 , боржником є ОСОБА_8 (а.с 123-125).

Отже, ОСОБА_6 є останнім володільцем спірного нежитлового приміщення, відомості про право власності якого на цей об`єкт нерухомості містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У рішенні від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої та другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» Конституційний Суд України зазначив, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення частини першої статті 23 Закону № 898 не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У досліджених судом матеріалах справи немає доказів розірвання чи визнання недійсними іпотечних договорів.

Отже, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

За таких обставин, з огляду на тлумачення сутності іпотеки та змісту правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, належить дійти висновку про те, що ефективним відновленням прав кредитора є застосування процедури звернення стягнення на іпотечне майно, передбаченої угодою сторін, як однієї з умов надання (отримання) кредиту.

Так, спірне нежитлове приміщення не є новоствореним майном, оскільки спірні квартири спочатку були передані в іпотеку банку, згодом переобладнана для подальшого їх використання під офісне приміщення, тобто не відбулося створення нового об`єкту в розумінні ст.ст.331, 332 ЦК України.

З огляду на встановлені обставини справи ефективним відновленням прав кредитора у зв`язку з відчуженням іпотекодавцем предмета іпотеки є застосування процедури звернення стягнення на іпотечне майно, передбаченої угодою сторін, як однієї з умов надання (отримання) кредиту.

Посилання представника відповідача ПП «Ніка-Ріелті» Андріяш Н. на судові рішення, якими звернуто стягнення на предмет іпотеки, є безпідставними, оскільки спори у цій справі і в справах 2-4955/11, 2-6688/11 не є тотожними, так як у першому випадку в іпотеку передано жилі приміщення, а в даному спорі нежитлове приміщення.

Слід зазначити, що новоствореним об`єктом нерухомості вважається виключно об`єкт, створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто не є новоствореним об`єктом нерухомого майна вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (постанова Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1213цс16, постанови Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 161/3376/17, від 04 липня 2018 року у справі № 335/640/15-ц).

Вказане свідчить, що на нежитлове приміщення офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 поширюються дії договорів іпотеки, відповідно до умов яких відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передали в іпотеку квартири,що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, квартира № 34 , і вказані приміщення після реконструкції є предметом іпотеки.

Отже, судом в межах даної справи не встановлено обставин, які б були перешкодою для звернення стягнення на вказаний об`єкт нерухомості як на предмет іпотеки за даним договором іпотеки, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають до задоволення шляхом звернення стягнення на вказане приміщення як на предмет іпотеки за вищезазначеними договорами іпотеки у спосіб його продажу з прилюдних торгів.

Суд не приймає доводи представника відповідача ОСОБА_1 на пропуск позивачем строку позовної давності.

Так, статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. 3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252, 255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивач, як іпотекодержатель, з метою реалізації свого порушеного права на задоволення вимог за кредитними договороами за рахунок іпотечного майна, враховуючи неможливість реалізації цього права на підставі уже існуючих судових рішень про звернення стягнення на іпотечні квартири, про що йому стало відомо в процесі виконання цих рішень, звернувся в суд з даним позовом до відповідача ПП «НІКА-РІЕЛТІ», як до особи, яка набула право власності на іпотечне майно - створений з іпотечних квартир офіс, та яка в силу вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку» набула права та обовязки іпотекодавця за іпотечними договороами, предметом іпотеки за явими є реконструйовані (перетворені) в офіс іпотечні квартири.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачу стало відомо про особу власника офісу, на який він просить звернути стягнення, з отриманої ним в порядку публічного доступу у березні 2016 року інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка була додана з позовною заявою. Згідно відомостей, зазначених у цій інформаційній довідці, право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ПП «НІКА-РІЕЛТІ» 23 липня 2014 року.

Оскільки публічний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будо відкрито з 01 січня 2015 року, то саме з цієї дати позивач міг дізнатися інформацію про особу власника спірного нерухомого майна і саме цю дату необхідно вважати початком перебігу позовної давності для звернення позивача в суд за захистом його порушених прав та інтересів.

Позивач своїм правом на звернення з відповідним позовом до суду скористався в грудні 2016 року, подавши позовну заяву в даній справі.

Отже, вищенаведеним спростовуються доводи представника відповідача ПП «НІКА-РІЕЛТІ» про те, що позов у даній справі подано з пропуском позовної давності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 5, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 7, 33, 34, 36, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором № 52/07-І/02 від 12.09.2007 року в розмірі 61 183,58 дол. США та 57 203,17 грн. пені. та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором № 15/08-К/02 від 12.02.2008 року в розмірі 82 016,65 дол. США та 80 035,97 грн. пені., - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на офіс /А-5/, загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 416173207101, який належить на праві власності ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 182552073 від 26.09.2019), шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», із застосуванням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»

Стягнути з приватного підприємства «Ніка-Ріелті», ОСОБА_13 в користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» сплачений судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. по 689 (шістсот вісімдесят дев?ять)грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська