Ухвала суду № 95404762, 09.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 березня 2021 року м. Київ № 320/2338/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій такими, що призвели до збільшення заборгованості, та виплату заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області такими, що призвели до збільшення заборгованості по виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 01.03.2021 на суму 8081,66 грн., враховуючи індекс споживчих ціну 2018-2020, матеріальних витрат на переписку та завданої моральної шкоди; виплату ОСОБА_1 суму 8081,66 грн. як таку, що утворилася за рахунок несвоєчасної виплати суми заборгованості невиплаченої пенсії за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 №320/1313/19.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3).

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4).

За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Як убачається з позовної заяви, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме: у вступній частині позовної заяви зазначено відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, водночас, у прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області такими, що призвели до збільшення заборгованості по виплаті недоотриманої пенсії позивача.

При цьому визнання дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області такими, що призвели до збільшення заборгованості по виплаті недоотриманої пенсії не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України як можливий спосіб захисту особою своїх порушених прав, свобод або законних інтересів та як можливий варіант прийняття судом рішення за результатами розгляду адміністративної справи.

Також, суд не наділено повноваженнями з виплати заборгованості по пенсійним виплатам, оскільки виплата пенсій в Україні здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України, водночас, позивач просить суд виплатити йому заборгованість по пенсії.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що питання виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення повинно вирішуватись судом у порядку процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах відповідно до розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України або відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в порядку примусового виконання судового рішення.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій такими, що призвели до збільшення заборгованості, та виплату заборгованості, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер даної справи, із доданням позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи та для суду, із зазначенням у позовній заяві змісту позовних вимог, враховуючи зауваження суду, викладені в цій ухвалі та визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушених прав, свобод або законних інтересів.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.