Рішення № 95403635, 10.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р. Справа№200/541/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправними дій, стягнення витрат на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання незаконними дій стосовно відмови у відшкодуванні витрат на медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у сумі 2423,75 грн., оформлену листом від 29.12.2020 року №36.07-13/3909, стягнення не сплачених в повному обсязі витрат на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у сумі 2423,75 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 рокувідкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення сторін.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, щорішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року по справі №200/6930/20-а зобов`язано відповідача поновити виплату страхових виплат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування і сплатити по ним заборгованість з квітня 2020 року. 01 грудня 2020 року відповідачем профінансовано зазначені страхові виплати з квітня по жовтень 2020 року у сумі 58 826,25 грн. Зазначив, що станом на дату виплати мінімальний розмір заробітної плати підвищився та склав 5000 грн., замість 4723 грн. Таким чином, відповідачем не доплачено страхові виплати на суму 2423,75 грн. На звернення позивача з питань нарахування та виплати страхових виплат на суму 2423,75 грн., відповідачем надано відповідь листом від 29.12.2020 року, якою відмовлено у виплаті зазначеної суми, у зв`язку з тим, що порядок сплати заборгованості необхідних видів догляду для осіб з інвалідністю із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на день виплати заборгованості не встановлено. Дії відповідача стосовно відмови у відшкодуванні витрат на медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у сумі 2423,75 грн. вважає протиправними, просив задовольнити у повному обсязі.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що рішення про призначення та виплату потерпілому фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу на необхідні види догляду оформлюється органом Фонду, шляхом прийняття відповідної постанови, яка діє до дня встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати, після чого виноситься нова постанова з відкоригованим розміром допомоги. Стосовно позивача виносились відповідні постанови про встановлення нових розмірів виплат на медичну та соціальну допомогу у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, яка у 2020 році змінювалась двічі: з січня 2020 року та з 01 вересня 2020 року. Крім того, зазначив, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати у поточному місяці, в якому здійснюється виплата за минулий місяць, доплата (донарахування до нового розміру мінімальної заробітної плати) не передбачена.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03 вересня 1996 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою від 04.06.2018 року №0000550356 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є отримувачем страхових виплат. (а.с. 8,13)

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231) є юридичною особою, має самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Відповідно до довідки Обласної МСЕК№3 серії 10 ААА №091739 позивачу 1 групу інвалідності та стійку 100% втрату професійної працездатності безстроково.(а.с. 7)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі № 200/6930/20-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування з квітня 2020 року. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити виплату ОСОБА_1 страхових виплат у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування і сплатити заборгованість по ним з дня припинення їх виплат, тобто з квітня 2020 року. Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13000 грн.

На звернення позивача з питань виплати суми витрат на необхідний догляд за квітень-жовтень 2020 року, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на момент виплати - 01.12.2020 року, відповідач надав відповідь листом від 29.12.2020 року №36.07-13/3909, відповідно до якої з 18 квітня 2020 року вступив у дію Закон України від 13.04.2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». В умовах карантину Фондом нараховувались, але не фінансувались витрати на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування. Щомісячні нарахування необхідних видів догляду з квітня по серпень 2020 року провадились згідно постанови від 03.01.2020 року №0536/10822/10822/496, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723,00 грн. з вересня по жовтень 2020 року провадились згідно постанови від 01.09.2020 року №0536/10822/10822/516, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 5000,00 грн. Порядок сплати заборгованості необхідних видів догляду для осіб з інвалідністю розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на день виплати заборгованості не встановлено. (а.с. 10)

Постановою Слов`янського ВУВД ФССУ в Донецькій області від 03 січня 2020 року №0536/10822/10822/496 продовжено ОСОБА_1 фінансування раніше призначених страхових витрат медичну та соціальну допомогу, а саме: витрати на спеціальний медичний догляд в розмірі 4723,00 грн. (щомісячно); витрати на постійний сторонній догляд в розмірі 2361,50 грн. (щомісячно); витрати на побутове обслуговування в розмірі 1180,75 грн. (щомісячно) на період з 01 січня 2020 року по безстроково включно. (а.с. 11)

Постановою Слов`янського ВУВД ФССУ в Донецькій області від 01 вересня 2020 року №0536/10822/10822/496 продовжено ОСОБА_1 фінансування раніше призначених страхових витрат медичну та соціальну допомогу, а саме: витрати на спеціальний медичний догляд в розмірі 5000,00 грн. (щомісячно); витрати на постійний сторонній догляд в розмірі 2500,00 грн. (щомісячно); витрати на побутове обслуговування в розмірі 1250,00 грн. (щомісячно) на період з 01 вересня 2020 року по безстроково включно. (а.с. 12)

Отже, судом встановлено, що позивачу поновлено, виплачено та здійснюються виплати витрат на необхідний догляд за квітень-серпень 2020 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723,00 грн.

Тобто, спірним питанням є правомірність не проведення нарахування та виплати витрат на необхідний догляд за квітень-серпень 2020 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати,

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 42 цього Закону Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) за:

1) розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

2) половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд;

3) чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони здійснюються.

Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначає МСЕК.

Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо.

Строки проведення страхових виплат визначені статтею 47 вказаного Закону.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Частинами 5 та 6 статті 47 Закону визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Положенням про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2011 № 41 (далі - Положення)визначено механізм організації, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - потерпілі) виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - виконавча дирекція Фонду), управліннями виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннями виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду).

Згідно з пунктом 3.2 цього Положення сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від виду догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від:

розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд;

половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд;

чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування.

Пунктом 3.3 цього Положення визначено, що виплати на усі види догляду здійснюються у поточному місяці за минулий місяць.

Відповідно до абзацу 1 статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2020 року складає 4723,00 грн., з 01 вересня 2020 року - 5000 грн.

На виконання зазначеного Положення відповідачем прийнято постанову про продовження раніше призначених страхових виплат на медичну та соціальну допомогу (щомісяця) від 03 січня 2020 року №0536/10822/10822/496 про фінансування раніше призначених позивачу страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2020 року, а саме 4723,00 грн.

Крім того, відповідач повідомив позивача у листі від 29.12.2020 року №36.07-13/3909, що в умовах карантину витрати на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування Фондом нараховувались, але не фінансувались.

Більш того, Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №200/6930/20-а встановлено, що нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" чітко визначено розмір, в якому нараховуються та виплачуються спірні страхові виплати, і спору щодо їх розміру між сторонами не існує.

Відповідно до частини 8 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховучи те, що відповідачем нараховано позивачу за період з 01.07.2020 по 30.09.2020 року страхові витрати на медичну та соціальну допомогу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2020 року, а саме 4723,00 грн., та те, що відсутній порядок перерахунку у зв`язку із несвоєчасною виплатою заборгованості зі страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, відповідачем виконані всі вимоги частини 3 статті 42 цього Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Положення №41.

Таким чином, позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи, враховуючи положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання незаконними дій стосовно відмови у відшкодуванні витрат на медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у сумі 2423,75 грн., оформлену листом від 29.12.2020 року №36.07-13/3909, стягнення не сплачених в повному обсязі витрат на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у сумі 2423,75 грн. - відмовити.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 10 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова