Рішення № 95403197, 25.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Справа № 160/17115/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ИНЖИНИРИНГ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал ИНЖИНИРИНГ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА110140/2020/000025/1 від 16.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2020/00065.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «Глобал ИНЖИНИРИНГ» з метою митного оформлення продукції торговельної марки Pimtas подало до Дніпровської митниці Держмитслужби електрону митну декларацію № №UA110140/2020/00065 від 15.10.2020 року з повним пакетом наявних у декларанта документів, передбачений ч.2 статті 53 МК України. Однак, відповідач повідомив Позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів в зв`язку із винесенням спірного рішення про коригування митної вартості відповідно до положень статей 52-55, 57,58, 335 Митного кодексу України, а також про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару. Таким чином, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, Відповідач зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких відтворює повний зміст ч.3 ст.53 МКУ. Позивачем було відмовлено у поданні додаткових документів у зв`язку з чим митний орган відмовив у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю. Митна вартість товару №1 визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, на рівні 2.51 дол. СІІІА або 2.1220 євро. Позивач вважає, що у Відповідача відсутні докази того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надали Відповідачу можливості встановити складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення. У зв`язку з цим спірне рішення Відповідача про визначення митної вартості товару не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України як таке, яке не містить обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Внаслідок цього, відповідне спірне рішення разом з карткою відмови не може вважатися обґрунтованим і правомірним, та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25 січня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 15.10.2020 №UA110140/2020/009529, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей: відповідно до п.7.1. Офіційного дилерського договору від 07.09.2015 №15101109 передбачено, мовою документу: «Товар отпускается на следующих условиях: вариант а) 100% предоплата; вариант б) предоплата 10% от суммы счета, и 90% - отсрочка платежа 30 дней с момента доставки товара «ОФИЦИАЛЬНЫМДИЛЕРОМ». Проте, згідно специфікації від 05.10.2020 № 63 умови оплати - протягом 90 днів з моменту відвантаження товарів покупцю. Зазначені у специфікації умови розрахунків суперечать умовам контракту. При цьому, жодним пунктом контракту не передбачена можливість змін умов оплати в специфікаціях та/або інвойсах. Також п. 7.1. контракту від 07.09.2015 № 15101109 передбачено, що виробник зобов`язується підготувати замовлення до відвантаження не пізніше 14 календарних з моменту підтвердження замовлення. Зазначене замовлення не надано декларантом до митного оформлення. Крім того, додатково декларантом надіслано копію митної декларації країни відправлення у якій зазначено загальну вартість товару 34 104,36 євро, проте згідно наданого pax; фактури загальна вартість товару складає 34 104,46 євро та переклад з турецької мови цього документу декларантом не надано. Декларантом заявлені умови поставки FCA, TR, Gebze. Наданий комерційний рахунок №РМТ2020000010885 від 06.10.2020 виданий на 34 104,46 євро містить інформацію про те, що дана ціна сформована на умовах «FCA», тобто без зазначення місця поставки, що по-перше, не кореспондується із заявленими у гр. 20 умовами поставки «FCA, TR, Gebze»; по-друге, впливає на складову митної вартості, зокрема завантаження та/або розвантаження товару. Декларантом заявлені витрати на транспортування - 36811, 32 грн., що відповідає 1299,999 дол.США. Згідно графи 44 МД від 15.10.2020 №UA110140/2020 009529 у ні нищ w витрат на перевезення декларантом надано довідку «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) від 13.10.2020. Однак, договір на перевезення укладено із ТОВ «Логітранс Ложістік» (Україна). Документального підтвердження договірних відносин із «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) не надано. Відповідач зазначив, що при здійсненні митного контролю Товару, заявленого МД від 15.10.2020 №UА110140/2020/009529 були достатні підстави для запиту додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 (код товару зі УКТЗЕД 3917231000)-1,47дол.США/кг. В інформаційних ресурсах митних органів наявна інформація про оформлення товару «пвх труба безшовна», країна походження - Туреччина, виробник Formul Plastik ve Metal San. A.S., торгівельна марка - Formul, імпортованих за контрактом з виробником у найближчий до митного оформлення час на умовах поставки CFR за ЕМД від 14.08.2020 UA500020/2020/223147 з митною вартістю, визначеною за резервним методом на рівні 2,51 дол.США/кг. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2020 №UА110140/2020/000025/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 рішення.

05 лютого 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, доводи, якої відповідають обставинам викладеним у позовній заяві (а.с. 208-223).

11 лютого 2021 року на електрону адресу суду надійшли заперечення Дніпровської митниці Держмитслужби проти відповіді на відзив. У яких відповідач зазначив про те, що позивач надав не вірну оцінку обставинам, зазначеним у відзиві на позов та дійшов помилкового висновку про недостовірну та перекручену інформацію щодо обсягу наданих документів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

07 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал ИНЖИНИРИНГ» та іноземною компанією Pimtas Plastik Ins. Malz.San. Ve Tic. A.S. укладено зовнішньоекономічний офіційний дилерський договір №15101109 (а.с. 71-74).

За умовами даного Договору, з урахуванням додаткових угод (про зміну реквізитів сторони, про продовження терміну дії договору до повного виконання зобов`язань сторонами, про перегляд строку оплати товару) №1 від 01.09.2016, №2 від 06.09.2016, №3, №4 від 10.11.2017, №5 від 01.12.2018, №6 від 18.09J.2019, №7 від 18.12.2019,№8 від 06.01.2020року.

Відповідно до п.1.1. - Офіційний дилер уповноважується продавати на території України Товари, Критерії виготовлені Виробником, п.3.1. - Офіційний дилер продає товари, виготовлені Виробником, на Території від свого імені та за свій власний рахунок, п. 4.2 загальна сума Договору визначається вартістю всіх Специфікацій, підписаних по даному договору, які є невід`ємною часткою договору, п.4.3 Назва, кількість і ціна Продукції зазначаються у Специфікаціях, які є невід`ємною часткою даного договору, п. 7.1 валютою платежу є евро. Оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з момента поставки товару (додаткова угода №8 від 06.01.2020), 7.5 - ціна за одиницю, яка належить до сплати за Товари Офіційним дилером, розраховується з урахуванням ціни за одиницю і розмірів скидок,діючих на дату отримання замовлення Виробником, п.7.7. - пунктом поставки товарів с завод Виробника. Доставка товарів відбувається під відповідальність Офіційного дилера; Умови поставки - Incotcrms FCA, п.7.8. - вартість та детальна специфікація кожної поставки встановлюється у додатках до даного договору, даного договору.

Згідно даного Договору та на підставі відповідних супровідних документів (специфікації №63 від 05.10.2020, INVOICE №РМТ2020000010885 від 07.10.2020, та інших документів), на умовах FCA Позивачу надійшла продукція торговельної марки Pimtas (країна виробництва -TR (Туреччина), а саме:

- код товару (за У КТЗЕД) 39172310 - Труби напорні без раструба ПВХ, жорсткі, безшовні; код товару (за УКТЗЕД) 39174000 - Зєднуальні елементи \фітінги\ з ПВХ та ПП для трубопроводу; код товару (за УКТЗЕД) 39259010 - Вироби з ПВХ кріпильні, код товару (за УКТЗЕД) 74153300 - Вироби з різьбою мідні; код товару (за УКТЗЕД) 84818081 - Запорна арматура з ПВХ трубопровідна; код товару (за УКТЗЕД) 84818085 - Запорна арматура з ПВХ трубопровідна; код товару (за УКТЗЕД) 84813099 - Клапани зворотні для трубопроводів з ПВХ.

З метою митного оформлення вказаного товару до митного органу позивачем подана електрона декларація № UA110140/2020/009529 від 15.10.2020 року та документи по вказаній поставці, в якій визначив митну вартість за основним методом - а саме, за ціною Договору.

Для розмитнення вказаного товару Товариством до відповідача були надані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.10.2020, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - РМТ2020000010885 від 06.10.2020, автотранспортна накладна (Road consignment поtе № 1147 від 01.10.2020 року, сертифікат про походження товару форми A №0153282 від 07.10.2020, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 13.10.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких договорів -№15101109 від 07.09.2015, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 01.09.2016, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 06.09.2016, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 10.11.2017, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 01.12.2018, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 18.09.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 18.12.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 05.10.2020, Договір про надання послуг митного брокера 20/05-1 від 20.05.2019, Договір (контракт) про перевезення 01 від 04.03.2020, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, з генерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - № 6070737 від 10.10.2020.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості митним органом були виявлені розбіжності, зокрема: відповідно до п. 7.1. контракту від 07.09.2015 № 15101109 товар відпускається на наступних умовах: а) 100 % передоплати; б) передоплата - 10% від суми рахунку та 90% відстрочення платежу 30 днів з моменту доставляння товару. Проте згідно специфікації від 05.10.2020 № 63 умови оплати - протягом 90 днів з моменту відвантаження товарів покупцю. Зазначені у специфікації умови розрахунків суперечать контракту. Також п. 7.1. контракту від 07.09.2015 № 15101109 передбачено, що виробник зобов`язується підготувати замовлення до відвантаження не пізніше 14 календарних днів з моменту підтвердження замовлення. Зазначене замовлення не надано декларантом до митного оформлення; додатково декларантом надіслано копію митної декларації країни відправлення у якій зазначено загальну вартість товару 34 104,36 EUR, проте згідно наданого рахунку-фактури загальна вартість товару складає 34 104,46 EUR; Декларантом заявлені умови поставки «FCA Gebze», тому покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення. Декларантом заявлені витрати на транспортування - 1300,00 дол США. Відповідно до п.3.2 договору на перевезення від 04.03.2020 №01, інформація про перевезення вантажу передається від Замовника Перевізнику в оригіналі або за допомогою факсимільного зв`язку у вигляді замовлення (заяви) на перевезення вантажу. Також у п.9.8. зазначено, що замовлення (заява) є невід`ємною частиною договору на перевезення. Замовлення (заяву) декларантом не надано до митного оформлення. Згідно графи 44 ЕМД у підтвердження витрат на перевезення декларантом надано лише довідку «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) від 13.10.2020. Проте договір на перевезення укладено із ТОВ «Логітранс Ложістік» (Україна). Документального підтвердження договірних відносин із «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) не надано.

Судом встановлено, що відповідачем, в рамках проведення консультацій, було направлено повідомлення Товариству, зокрема, вказаним повідомленням у ТОВ «Глобал ИНЖИНИРИНГ» витребувано додаткові документи на підтвердження правомірності застосування обраного методу.

У відповідь на електронне повідомлення № 1 митниці, декларантом 15.10.2020 року надано наступні документи: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.10.2020 року № EХА2020000004372, заяву на перевезення від 06.10.2020 № 2, договір перевезення від 04.03.2020 № 01 та додатки до договору купівлі-продажу № 15101109. У повідомленні № 1 митниці було зазначено: 1. «п. 7.1. контракту від 07.09.2015 № 15101109 передбачено, що виробник зобов`язується підготувати замовлення до відвантаження не пізніше 14 календарних днів з моменту підтвердження замовлення. Зазначене замовлення не надано декларантом до митного оформлення.»; 2.«Додатково декларантом надіслано копію митної декларації країни відправлення у якій зазначено загальну вартість товару 34 104,36 EUR, проте згідно наданого рахунку-фактури загальна вартість товару складає 34 104,46 EUR.» Виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям - не спростовані та документально не підтверджені. Документального підтвердження договірних відносин «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) та ТОВ «Логітранс Ложістік» (Україна), яким здійснювалось перевезення згідно наданої автотранспортної накладної, не надано.

Крім того, листом від 16.10.2020 №б/н декларантом надано відмову від подання інших додаткових документів в рамках консультації в десятиденний термін.

Дніпровською митницею Держмитслужби прийняте рішення про коригування митної вартості № № UА110140/2020/000025/1 від 16.10.2020 року згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості задекларованих товарів за резервним методом на рівні 2,51 дол. США або 2,1220 євро.

На підставі даного рішення митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110140/2020/00065 (а.с. 31-32).

Позивач звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу відповідну гарантію у вигляді грошової застави зі строком, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Не погодившись із вказаними рішеннями Відповідача щодо коригування митної вартості товарів та відмови в митному оформлені випуску товарів позивач звернувся до суду із позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи зміст викладеного, вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 МК України закріплено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу, застосовуються у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості, орган доходів і зборів, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З огляду на зазначене вище, виходячи з положень ч.3 ст.53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У разі, якщо митним органом, будуть виявлені розбіжності в документах, ознаки підробки документів або виникне необхідність з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, законом надано право витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 МК України.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі № 815/2501/18, від 20.02.2018 в справі №809/1884/16, від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2020/000025/1 від 16.10.2020 року, відповідачем відмовлено у застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів та застосовано другорядний метод - резервний, зокрема, на наступне:

- специфікація від 05.10.2020 № 63 про умови оплати - протягом 90 днів з моменту відвантаження товарів покупцю, суперечить умовам розрахунків по контракту,

- декларантом до митного оформлення не надано замовлення щодо відвантаження товару;

- додатково декларантом надіслано копію митної декларації країни відправлення у якій зазначено загальну вартість товару 34 104,36 EUR, проте згідно наданого рахунку-фактури загальна вартість товару складає 34 104,46 EUR;

- декларантом заявлені умови поставки «FCA Gebze», тому покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення. Декларантом заявлені витрати на транспортування - 1300,00 дол США. Відповідно до п.3.2 договору на перевезення від 04.03.2020 №01, інформація про перевезення вантажу передається від Замовника Перевізнику в оригіналі або за допомогою факсимільного зв`язку у вигляді замовлення (заяви) на перевезення вантажу. Також у п.9.8. зазначено, що замовлення (заява) є невід`ємною частиною договору на перевезення. Замовлення (заяву) декларантом не надано до митного оформлення. Згідно графи 44 ЕМД у підтвердження витрат на перевезення декларантом надано лише довідку «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) від 13.10.2020. Проте договір на перевезення укладено із ТОВ «Логітранс Ложістік» (Україна). Документального підтвердження договірних відносин із «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина) не надано.

Судом встановлено, відповідно до умов дилерського договору від 07.09.2015 року, загальна вартість контракту визначається вартістю усіх Специфікацій, підписаних за вказаним контрактом, які є невід`ємною частиною контракту; найменування, кількість та ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно специфікації № 63 від 05.10.2020 року загальна вартість товару складає 34104,46 євро, сплати за якою повинна бути проведена протягом 90 днів з моменту відгрузки товару покупцю (а.с. 84-85).

Таким чином, вимога митного органу станом на 16.10.2020 року про надання банківських платіжних документів, що підтверджують сплату вартості товару є безпідставною. А визначення строку сплати вартості за товар у специфікації між виробником та покупцем не свідчить про зміну митної вартості товару.

Згідно з наданим декларантом договором №01 від 04.03.2020 перевізником виступає саме іноземна компанія «Logitrans Lojistik A.S.» (Туреччина). За умовами п.п.4.2.1 даного договору, з урахуванням додаткової угоди №01 від 01.09.2020, "Перевізник зобов`язався здійснити безпосередньо або організувати (із залученням до виконання послуг третіх осіб) перевезення вантажу суворо у відповідності з умовами отриманих замовлень (заявок) Замовника. У будь-якому випадку Перевізник несе відповідальність перед Замовником відповідно до умов даного Договору". Вказаний договір був поданий декларантом Відповідачу разом із ЕМД №UА110140/2020/009529 від 15.10.2020 року та підтверджується змістом картки відмови № UА110140/2020/00065 в прийнятті митної декларацій, складеної безпосередньо самим Відповідачем. Таким чином, посилання відповідача щодо ненадання декларантом договору на перевезення є необґрунтованими. Крім того, до матеріалів справи долучено скріншоти з картографічними даними шляху переміщення (перевезення) товару з м.Гебзе до м.Стамбул. Відповідно до СМR особою, яка здійснювала безпосереднє перевезення придбаного декларантом товару саме за дорученням «Logitrans Lojistik A.S.», виступила компанія ТОВ «Логітранс Ложістік» (Україна). Про даний факт залучення наведеної компанії саме за дорученням «Logitrans Lojistik A.S.», а не за дорученням декларанта, свідчить зміст поданої декларантом копії Акту виконаних робіт №25 від 16.10.2020, наданого Перевізником після виконання доставки вантажу за умовами п.5.5, п.5.6 договору №01 от 04.03.2020року, який міститься в матеріалах справи.

Доводи відповідача про те, що рахунок містить інформацію про перевезення товару за маршрутами «Гебзе (Турция) - п/п Рибний порт (Украйна)» та «п/п Рибний порт (Украйна) - м.Дніпро Дніпропетровської області (Україна)» автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що не відповідає відомостям задекларованим в МД від 15.10.2020 №UА110140/2020/009529 не свідчать про не можливість визначити відповідачем митну вартість товару.

Суд зазначає, що викладенні у рішенні митного органу підстави для визначення митної вартості товару, саме за резервинм методом, не спростовують наданих позивачем до митного оформлення документів для застосування основного методу, оскільки наведенні у рішенні обставини не перешкоджали перевірити заявлену позивачем митну вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Проаналізувавши зміст викладених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

В такому випадку, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, виступає імперативною умовою.

В свою чергу, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує на тому, що відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з положеннями ст.ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару із застосування методу, закріпленого ст. 58 МКУ, тобто за ціною договору, а також фактична можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Частиною 3 ст. 318 Митного кодексу України передбачено, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказана норма, зокрема, відповідає стандартним правилам, закріпленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

При цьому, суд вказує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару із застосуванням резервного методу, відповідачем не вказано, яким чином митну вартість товару визначено саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Суд наголошує, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою підставою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал ИНЖИНИРИНГ» сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4373 від 21.12.2020 року.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал ИНЖИНИРИНГ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА110140/2020/000025/1 від 16.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2020/00065.

Стягнути на Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ИНЖИНИРИНГ» (ЄДРПОУ-38354896) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ-43350935) судовий збір у розмірі 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн, 00коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев