Рішення № 95403196, 25.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Справа № 160/17154/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мігульовим Олександром Володимировичем до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948), яка полягає в не прийнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада);

-зобов`язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948) прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.02.2020 позивач звернулась з клопотанням до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. До клопотання були надані документи, передбачені ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: копія паспорту та РНОКПП позивача, графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. 18.05.2020 на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою Межиріцької сільської ради було зроблено висновок, що проект рішення сесії відповідає вимогам діючого законодавства та регламентовано винести рішення на сесію. Проте, відповідно до результатів поіменного голосування на 23 сесії Межиріцької сільської ради п. 276:рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Межиріцької ОТГ не прийнято. Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачає обов`язок ради за результатами розгляду клопотання прийняти одне з рішень: або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у наданні такого дозволу, що зумовило її звернутися за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою суду від 28.12.2020 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Призначено справу до розгляду на 26.01.2021.

26.01.2021 розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою сторін. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

09.02.2021 до суду від Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити, зазначивши, що клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність було подано позивачем 24.02.2020. Відповідно до статті 24 Регламенту Межиріцької сільської ради включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належить ці питання (якщо рішення не процедурне). У зв`язку з карантинними обмеженнями, які розпочалися у березні 2020, масові заходи були припинені та засідання не сесії ради не проводилися.

22.06.2020 відбулося пленарне засідання 23 сесії сьомого скликання Межиріцької сільської ради, на якому було винесено проект рішення «Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області». За результатами поіменного голосування рішення про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області не прийнято, оскільки «ЗА» проголосували 2 депутати, «ПРОТИ» 4 депутати, «УТРИМАЛИСЬ» 15 депутатів, «НЕ ГОЛОСУВАЛИ» 0 депутатів. Таким чином, рішення не набрало відповідної кількості голосів. Отже, фактичні обставини справи свідчать про дотримання відповідачем приписів діючого законодавства щодо розгляду заяв, винесення їх на пленарне засідання ради та прийняття рішень.

09.02.2021 у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи було відкладено до 25.02.2021.

24.02.2021 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких наведено правові позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, а саме постанова від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, постанова від 02.07.2020 у справі №825/2228/18 та постанова від 24.12.2019 у справі №823/59/17. Також представником позивача вказано, що з огляду на правові висновки Верховного Суду, позивач вважає ефективним способом відновлення порушеного права - зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада). В письмових поясненнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.02.2020 ОСОБА_1 звернулась із клопотанням (вх. №202) до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада). До клопотання були надані копія паспорту, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №67610843 від 08.09.2016, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №67744805 від 09.09.2016.

На засіданні постійної комісії при Межиріцькій сільській раді з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою 18.05.2020 зроблено висновок: «проект рішення сесії відповідає вимогам діючого законодавства» та прийнято рішення рекомендувати комісії винести рішення на сесію, надати гр. ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 ), дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради. Сформувати вказану земельну ділянку шляхом поділу земельної ділянки комунальної власності площею 34,3026 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1237.

22.06.2021 на сьомому скликанні 23 сесії Межиріцької сільської ради п. 274 протоколу слухали: «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за результатами поіменного голосування».

За результатами поіменного голосування з цього питання вирішили: (рішення не набрало відповідної кількості голосів): «За» -2 депутати, «Проти» -4 депутати, «Утримались» -15 депутатів, «Не голосували» -0 депутатів.

Вважаючи не прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Межиріцької ОТГ протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).

Статтею 118 Земельного кодексу встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із змістом частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову. у його наданні.

У п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення питань про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами п.11 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п. 4 і 16 ст. 26, п. 1, 29 і 31 ст. 43 та ст.ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018р. у справі №826/8844/16.

Так, судом встановлено, що на засіданні постійної комісії при Межиріцькій сільській раді з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою 18.05.2020 було зроблено висновок: «проект рішення сесії відповідає вимогам діючого законодавства» та прийнято рішення рекомендувати комісії винести рішення на сесію, надати гр. ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 ), дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради. Сформувати вказану земельну ділянку шляхом поділу земельної ділянки комунальної власності площею 34,3026 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1237.

Проект рішення був винесений постійною комісією Межиріцької сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою 18.05.2020, але не набрав достатньої кількості голосів, тому рішення прийнято не було.

Згідно з ст. 49 Регламенту Межиріцької сільської ради рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.

Рада може давати та ухвалювати на пленарних засідання:

1) доручення - рішення ради, що стосується органу чи посадової особи ради, і містить зобов`язання або повноваження до одноразової дії;

2) звернення - рішення ради, направлені до непідпорядкованих раді суб`єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

3) заяви - рішення ради, що містить позицію ради з певних питань;

Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради не включається голос Межиріцького сільського голови. Він бере участь у пленарному засіданні, але його голос не враховується.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.

Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

Згідно ст. 50 Регламенту Межиріцької сільської ради для прийняття рішень, з`ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите поіменне голосування. Підрахунок голосів підняттям руки та письмовим поіменним голосуванням здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому цим Регламентом.

Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання.

Відповідно до ст. 24 Регламенту Межиріцької сільської ради Лічильною комісією є робочий орган сесії ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів під час голосування.

Лічильні комісії формуються не менше як з трьох депутатів.

Лічильні комісії обираються радою процедурним рішенням за пропозицією одного з депутатів. Лічильна комісія не може складатися тільки з членів однієї депутатської групи чи фракції. Підрахунок голосів під час обрання першої Лічильної комісії здійснює головуючий.

Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводиться гласно і відкрито.

У роботі лічильної комісії не можуть брати участі депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.

Так, судом встановлено, що на засіданні Межиріцької сільської ради на 23 сесії сьомого скликання клопотання позивача було розглянуто, проте рішення по її заяві щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою прийнято не було, оскільки за прийняття такого рішення не проголосувало більшість присутніх депутатів.

Зокрема, згідно протоколу поіменного голосування на пленарному засіданні Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області двадцять третя сесія сьоме скликання від 22.06.2020, слухали: «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області» проголосували «За» -2 депутати; «Проти»- 4 депутати; «Утримались»- 15 депутатів; «Не голосувало» - 0 депутатів.

Пункт 274 протоколу від 22.06.2020 вирішили: «рішення не набрало відповідної кількості голосів.»

Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо дотримання Регламенту Межиріцької сільської ради стосовно включення проекту до порядку денного, розгляд проекту в постійній комісії та його винесення на розгляд пленарного засідання ради, однак суд зазначає, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства України не прийнято рішення за результатами поіменного голосування, оскільки статтею 118 Земельного кодексу України визначено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Так, частиною 7 статті 118 ЗК України визначено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Положення Регламенту Межиріцької сільської ради визначають саме процедуру прийняття або відхилення міською радою проектів рішень, але його приписи не звільняють орган місцевого самоврядування як суб`єкта розпорядження землями від обов`язку навести відповідне мотивування прийнятого рішення у відповідності до положень чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що положеннями ст. 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2020 у справі №221/285/17 при розгляді питання бездіяльності органу місцевого самоврядування з приводу затвердження технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок зробив такі висновки:

«Оскільки питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, тому способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

…відповідно до статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Правовий статус депутата місцевої ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Таким чином, депутати Волноваської районної ради Донецької області, не приймаючи тривалий час рішення щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виготовленої на замовлення ОСОБА_3, діють всупереч вимогам статті 59 Закону № 280/97-ВР та статті 62 Регламенту Волноваської районної ради Донецької області.».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948), яка полягає в не прийнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада), так як відповідне рішення Межиріцька сільська рада не прийняла у встановлений законом строк та у встановленому порядку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948) прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада), суд зазначає наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16.

За своєю правовою природою бездіяльність це як пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи. В даному випадку від голосування питання «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «за» проголосувало 2, «Проти» -4, «Утримались» 15 депутатів сільської ради, що характеризує вказану форму повідки як свідому та вольову, направлену на не досягнення жодного з визначених законодавством результату.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування.

Принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справіand Chaush v. Bulgaria №. 30985/96).

Відповідач в межах даної справи протиправно не прийняв жодного з визначених законодавством рішень на етапі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, а тому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути подане позивачем клопотання та прийняти відповідне рішення.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Механізм застосування правових гарантій, встановлених на випадок бездіяльності відповідного органу, який має повноваження надавати дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою, є однаковий. З огляду на це, суд вважає, що висновки Верховного Суду у справі № 509/4156/15-а (постанова від 17.12.2018) є релевантними і можуть застосовуватися у справі, що розглядається.

Вирішуючи спір, суд враховує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 826/7631/15.

Оскільки за клопотанням позивача Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області не прийняла рішення, передбаченого нормами ЗК України, чим допустила протиправну бездіяльність, суд виходить за межі позовних вимог та зобов`язує відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада) повторно з прийняттям рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки: про надання такого дозволу або відмову з урахуванням висновків суду. При цьому суд звертає увагу, що порядок розгляду такого клопотання та вичерпний перелік підстав для відмови передбачено ст. 118 ЗК України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948), яка полягає в не прийнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада), так як відповідне рішення Межиріцька сільська рада не прийняла у встановлений законом строк та у встановленому порядку та зобов`язання Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада) повторно з прийняттям рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки: про надання такого дозволу або відмову з урахуванням висновків суду.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи видно, що інтереси ОСОБА_1 у справі №160/17154/20 представляв адвокат Мігульов О.В. , який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0930 від 06.04.2000 року та перебуває в трудових відносинах з Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і Партнери».

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 уклала з Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і Партнери» Договір про надання правової допомоги №1/12 від 01.12.2020.

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором та за відповідним дорученням клієнта, об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів і прав останнього у будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі представлення його в органах судової влади усіх юрисдикцій та інстанцій, а органах прокуратури, а також в третейських (арбітражних) судах (надалі іменується «Послуги»), а клієнт зобов`язується оплатити вартість наданих йому об`єднанням послуг (надалі іменується «гонорар») та інші витрати, фактично понесені об`єднанням для виконання цього Договору. Відповідно до пункту 2.4 вказаного договору на підтвердження факту надання Об`єднанням клієнту послуг у відповідності до умов даного Договору, сторонами складається і підписується відповідний акт приймання-передачі наданих послуг (надалі іменується «Акт приймання-передачі наданих послуг»). На вимогу клієнта, об`єднання повинне надати йому Звіт про виконання Договору, в якому вказуються види і обсяг надання Об`єднанням послуг, їх тривалість і вартість.

Відповідно до п.4.1 За здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, визначених цим Договором, Об`єднання отримує від клієнта грошову винагороду у формі гонорару. Сума винагороди (гонорару) Об`єднання складається з суми вартості послуг, що надаються ним клієнту за цим договором. Вартість послуг Об`єднання за цим договором, обумовлюється та узгоджується Сторонами під час його укладання, з урахуванням орієнтованої вартості (тарифу) послуг, зазначених у Додатку №1 до цього Договору. При визначенні розміру винагороди (гонорару) Сторонами враховуються складність дорученої об`єднанню справи, фінансовий стан клієнта, а також інші істотні умови.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 25.01.2021 загальна вартість послуг об`єднання, наданих ним клієнту в період з 01.12.2020 по 25.01.2021 становить 4887,20 грн.

Відповідно до Звіту про виконання Договору від 25.01.2021 в період з 01.12.2020 по 25.01.2021 в рамках Договору були надані послуги усього на суму 4887,20 грн.

У вказаному Звіті про виконання Договору від 25.01.2021 наведено детальний розрахунок послуг: вивчення порушеного Клієнтом питання, ознайомлення з первинними документами Проведення аналізу нормативно-правової бази (2 год. помічник адвоката) - 1200,00 грн., проведення огляду, аналізу та узагальнення судової практики у справах, що за предметом співпадають зі справою, дорученою клієнтом (1 год. 30 хв. Помічник адвоката) -900,00 грн., підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії (зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність) (2 год. 30 хв. помічник адвоката, 30 хв.- адвокат) - 1500,00 грн., 900,00 грн., підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви п. 4) - друк та копіювання документів 387,20 грн. Усього 4887,20 грн.

Позивачем згідно до прибуткового касового ордеру №2 від 03.02.2021 сплачено 4887,20 грн. за виконання договору №01/12 від 01.12.2020.

Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, суд вважає суму витрат на правову допомогу у розмірі 4887,20 грн. такою, що є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням об`єму виконаної роботи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі є Межиріцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі судового збору - 840,80 грн. та в сумі витрат на професійну правничу допомогу - 4887,20 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Межиріч, пров. Виконкомівський 1, код ЄДРПОУ 04338948) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948), яка полягає в не прийнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада), так як відповідне рішення Межиріцька сільська рада не прийняла у встановлений законом строк та у встановленому порядку.

Зобов`язання Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1223582300:01:001:1237, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада) повторно з прийняттям рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки: про надання такого дозволу або відмову з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 за рахунок бюджетних Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Межиріч, пров. Виконкомівський 1, код ЄДРПОУ 04338948).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4887,20 грн. за рахунок бюджетних Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Межиріч, пров. Виконкомівський 1, код ЄДРПОУ 04338948).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко