Рішення № 95403191, 22.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Справа № 160/14990/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 8262,54 грн, від 11.05.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 21030,90 грн, 10.11.2020 року № Ф-1213-54/424 на суму 35588,74 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскаржених вимог, які на його думку, прийняті з порушенням визначеної законом процедури, з огляду на те, що відповідачем порушено строк обчислення боргу по сплаті єдиного внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного внеску. Також зазначив про безпідставне формування відповідачем оскарженої вимоги на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення за вимогою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № 63036743 у сумі 8262,54 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/14990/20 (ВП № 63036743).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

15.01.2021 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

Проте, судом не установлено підстав для продовження такого строку, ураховуючи, що з моменту отримання відповідачем копії позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження від 24.12.2020 року (відповідно до розписки такі матеріали отримані відповідачем 16.01.2021 року), навіть не сплив строк для вчинення таких процесуальних дій.

Станом на момент прийняття судом рішення у справі, відповідачем відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що з 05.05.2010 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець. 28.10.2020 року до Реєстру внесено запис про припинення позивачем підприємницької діяльності.

Станом на 01.01.2021 року за даними інтегрованої картки платника (далі - ІКП) по коду бюджетної класифікації 71040000 за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 35588,74 грн.

На вказану суму недоїмки відповідачем сформовано оскаржені вимоги ) від 11.02.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 8262,54 грн, від 11.05.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 21030,90 грн, 10.11.2020 року № Ф-1213-54/424 на суму 35588,74 грн, яка і є предметом розгляду у вказаному спорі.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).

Згідно ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Суд зазначає, що позивачеві нараховано суму єдиного внеску у 2020 році за 2018, 2019 та 2020 роки.

Суми заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з боку відповідача мало місце порушення строку обчислення боргу зі сплати єдиного внеску.

Суд звертає увагу, що в разі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, в даному випадку формування оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки), поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатись правомірним.

Недотримання відповідачем строків прийняття відповідних рішень позбавило позивача можливості передбачати наслідки, та позбавило, у випадку необхідності та з належною допомогою, узгоджувати свою поведінку, та, як наслідок, призвело до покладення на позивача надмірного тягара зі сплати єдиного внеску.

Одночасно суд зазначає, що ініційована позивачем процедура зняття з обліку платників податків та припинення підприємницької діяльності була завершена 28.10.2020, а тому позивач у розумінні чинного законодавства до 28.10.2020 мав статус суб`єкта господарювання - платником податків і зборів та інших загальнообов`язкових платежів, у тому числі єдиного внеску.

Разом з тим, суд зауважує, що у цьому випадку підставою для скасування оскарженої вимоги є порушення контролюючим органом процедури прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки), а не наявність/відсутність у позивача відповідного статусу та обов`язку зі сплати платежів.

Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано процесуального обов`язку щодо доведення правомірності оскарженого рішення та відповідності його критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про невідповідність оскаржених вимогам про сплату боргу (недоїмки) вимогам, що встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) та критеріям, що визначені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 8262,54 грн, від 11.05.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 21030,90 грн, 10.11.2020 року № Ф-1213-54/424 на суму 35588,74 грн, прийняті відповідачем стосовно позивача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно підлягають розподілу судові витрати згідно статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 8262,54 грн, від 11.05.2020 року № Ф-1213-54/424У на суму 21030,90 грн, від 10.11.2020 року № Ф-1213-54/424 на суму 35588,74 грн., що складені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна),40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна