Ухвала суду № 95402921, 09.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

09 березня 2021 р. Справа № 120/1684/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Згідно пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 500/2486/19 від 26 листопада 2020 року.

В той же час, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0237116-5705-0202 від 19.05.2020 року.

При цьому, зі змісту позовної заяви слідує, що рішення №0237116-5705-0202 від 19.05.2020 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.

За результатом розгляду скарги, 01.12.2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення №33931/6/99-00-06-02-04-06, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0237116-5705-0202 від 19.05.2020 року, то в цій частині скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

В той же час, позовну заяву подано до суду лише 26.02.2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення строку звернення до суду не надано, а отже відсутня можливість вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та вирішити питання щодо його поновлення.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Як слідує зі змісту позовної заяви, в якості відповідача позивачем визначено Головне управління ДПС у Вінницькій області.

При цьому, в позовні заяві позивачем зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39402165.

Однак, за кодом ЄДРПОУ 39402165 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Головне управління ДФС у Вінницькій області.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:

- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;

- зазначення вірного ідентифікаційний коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та/або уточнення складу відповідачів за даним адміністративним позовом.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович