Ухвала суду № 95396967, 10.03.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 534/1120/18

Провадження № 2-ві/524/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Нестеренка С.Г., при секретарі судового засідання Бельченко Н.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Погрібняк О.М. у цивільній справі за № 534/1120/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2021 року приблизно о 16 год. 50 хв. після здійснення автоматичного розподілу на підставі ухвали суду від 09 березня 2021 року (головуючий - суддя Погрібняк О.М.) було передано матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини (справа № 534/1120/18, провадження № 2ві/524/4/21) для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого у вказаній справі - судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Погрібняк О.М.

Головуючий заявив самовідвід, посилаючись на підстави згідно п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України у зв`язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду даної заяви, а також з метою усунення будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді.

Судом достовірно встановлено, що у теперішній час у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває справа (головуючий - суддя Погрібняк О.М.) №534/1120/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

До цього 14 травня 2020 року вказана справа надійшла до Автозаводського районного суду м. Кременчука із Кременчуцького районного суду Полтавської області, яка після проведення 14 травня 2020 року автоматичного розподілу була передана судді Нестеренку С.Г.

Розгляд справи згідно ухвали суду від 14 травня 2020 року під головуванням судді Нестеренка С.Г. було призначено у підготовчому судовому засіданні на 08 год.30 хв. 25 травня 2020 року з одночасним задоволенням клопотання заявника ОСОБА_1 про здійснення розгляду в режимі відеоконференцзв`язку, оскільки справа перебувала у провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області, Козельщинського, Кобеляцького та Кременчуцького районних судів Полтавської області, де підготовче судове засідання фактично не було проведено внаслідок задоволення заяв суддів про самовідводи у зв`язку з постійними діями ОСОБА_1 щодо затягування розгляду справи, поданням ним численних скарг та заяв про відводи всіх суддів, порушень кримінальних проваджень стосовно суддів за його заявами.

Після цього ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Нестеренка С.Г.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2020 було відхилено заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі - судді Нестеренка С.Г., а заяву головуючого у справі про самовідвід було задоволено. Прийнято самовідвід судді Нестеренка С.Г. у вказаній справі.

З невідомих причин працівниками апарату суду при здійсненні розподілу заяви ОСОБА_1 про відвід судді Погрібняк О.М. не було враховано обставини щодо прийнятого відводу судді Нестеренка С.Г. як головуючого у цій справі згідно ухвали суду від 22 травня 2020 року з проведенням у наступному розподілу справи (т. 4 а.с. 181-184).

Дані обставини не були враховані при здійсненні автоматичного розподілу заяви ОСОБА_1 відвід головуючого у вказаній справі - судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Погрібняк О.М.

Відповідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд звертає увагу на те, що неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз`яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

У розумінні ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб`єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об`єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо об`єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити , чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. та від 24.02.1993р. по справі «Фей проти Австрії» судом вказано, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Окрім того, відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Однак з врахуванням наведених обставин розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді у вказаній справі під головуванням судді Нестеренка С.Г. у подальшому фактично є неможливим, оскільки реально ставить під сумнів неупередженість, об`єктивність та безсторонність судді внаслідок того, що суддю Нестеренка С.Г. було відведено від головування у цій цивільній справі.

Тому, відповідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України у зв`язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду даної заяви, а також з метою усунення будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді Нестеренка С.Г. необхідно задовольнити заяву судді Нестеренка С.Г. про самовідвід та прийняти від нього самовідвід у справі.

Керуючись ст. 36, 40, 258-260, 354 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву головуючого у справі - судді Нестеренка С.Г. про самовідвід - задовольнити. Прийняти самовідвід судді Нестеренка С.Г. у справі № 534/1120/18, провадження № 2ві/524/4/21 по заяві ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Погрібняк О.М. у цивільній справі за № 534/1120/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Передати справу до канцелярії суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: