Ухвала суду № 95389921, 04.03.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12201/16-ц 6/335/96/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про зміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія»» про заміну стягувача.

Заява мотивована тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2017 року по цивільній справі № 335/12201/16-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № ICKGМСUІ.73911.004 від 05.12.2012 у розмірі 12087 грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.

06.02.2018 року між ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «ВБР» в особі Уповноваженої особи ФГВФО був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №103 відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № ICKGМСUІ.73911.004 від 05.12.2012 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Таким чином, відповідно до умов договору та згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитними договорами відбулася зміна кредитора, а ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». набуло статусу нового кредитора і є правонаступником стягувача за вказаним вище рішенням суду.

Враховуючи викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «ВБР» на ТОВ ФК «Довіра та Гарантія».

У судове засідання представник заявника ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» не з`явився, 22.02.2021 на адресу суду електронною поштою направив клопотання про розгляд заяви без участі представника, просив заяву задовольнити на підставах викладеній у ній.

У судове засідання: боржник ОСОБА_1 , представник ПАТ «ВБР» не з`явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2017 року по цивільній справі № 335/12201/16-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № ICKGМСUІ.73911.004 від 05.12.2012 у розмірі 12087 грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп. (а.с.78).

Як вбачається з матеріалів справи 06.02.2018 року між ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «ВБР» в особі Уповноваженої особи ФГВФО був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №103 відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № ICKGМСUІ.73911.004 від 05.12.2012 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідно до зазначеного договору, витягу з реєстру прав вимог до договору ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» стало єдиним власником всіх прав вимоги за кредитним договором № ICKGМСUІ.73911.004 від 05.12.2012.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов1’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Слід зазначити, що згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва, у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Суд вважає, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд бере до уваги, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, суд вважає, що посилання заявника цілком узгоджуються з положеннями закону та письмовими матеріалами справи, а тому заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 247, 259, 260, 261, 442 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра і Гарантія» про зміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Скорського, буд. 8, офіс 32, код ЄДРПОУ 38750239, НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2017 року у цивільній справі №335/12201/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» суму заборгованості за кредитним договором № ICKGМСUІ.73911.004 від 05.12.2012 року у розмірі 12087 (дванадцять тисяч вісімдесят сім) гривень 46 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя А.В. Стеценко