Ухвала суду № 95389123, 05.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2159/21

1-кс/308/930/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань 11 грудня 2020 року за № 12020070000000334, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, виявленого та вилученого 24.02.2021 року під час затримання гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України.

З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000334 від 11.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, було затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 у порядку ст. 208 КПК України. Під час затримання вищевказаного громадянина у останнього було вилучено: мобільний телефон марки «Хуавей», грошові кошти: номіналом по «200» гривень 12 купюр, номіналом по «500» гривень одна купюра, купюри номіналом по «100» гривень 4 купюри, одна купюра номіналом «1» гривня, одна купюра номіналом «10» гривень, дві купюри номіналом по «2» гривні, купюра номіналом «5» гривень, брилок у вигляді «жолудя» всередині з нашаруванням чорного кольору, 8 згортків фольги, всередині яких знаходиться кристалічна речовина білого кольору схожа на наркотичний засіб.

Враховуючи, що вищевказані речі та предмети мають значення речових доказів слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказані речі та предмети з метою їх збереження.

У судове засідання слідчий не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно з якою просив суд розглянути клопотання без його участі.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначенихст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6ст. 132 КПК України,при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення частин 2 та 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 грудня 2021 року за № 12020070000000334, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 лютого 2021 року.

З витягу встановлено, що на території Закарпатської області група осіб займається збутом наркотичних засобів.

Окрім цього, витягом підтверджено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням місці, часі та обставинах, придбав 15 (п`ятнадцять) згортків фольги з кристалічною речовиною білого кольору схожою на психотропну речовину метамфетамін, які він умисно, незаконно зберігав при собі та за місцем свого фактичного проживання, та 24.02.2021 року повторно збув громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навпроти будинку АДРЕСА_2 , а решту вказаної психотропної речовини умисно, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі та за місцем свого проживання, до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції.

Додані до клопотання копії протоколів затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 24.02.2021 року, свідчать про факт виявлення та вилучення речей та предметів, на які слідчий просить накласти арешт.

Постановою слідчого від 25 лютого 2021 року зазначені речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи , що під час розгляду клопотання було встановлено достатність підстав вважати, що речі та предмети вилучені у ході досудового розслідування могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що з метоюзбереження речовихдоказів тазапобігання,зокрема,можливості приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження майната речей,про якійдеться вклопотанні таякі маютьсуттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, подане клопотання про арешт майна слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 24 лютого 2021 року від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час його затримання та проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , із забороноюрозпоряджатися такористуватися такиммайном, а саме на:

-мобільний телефон марки «Хуавей»;

-грошові кошти (купюри) номіналами по 200 (двісті) гривень серій УА9653091, УН54677027, ПИ7715293, ХА3841922, КЗ9535665, СД3396493, ЗГ5965982, УЖ2874609, ЄБ6072755, ТЕ4881515, ЄЮ373530,

-грошові кошти (купюра) номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ПБ6739498;

-грошові кошти (купюри) номіналами по 100 (сто) гривень серій УС0987438, УС6652970, ВК2334731, УБ9125280;

-грошові кошти (купюра) номіналом 1 (одна) гривня серії СВ3355159;

-грошові кошти (купюра) номіналом 10 (десять) гривень серії СВ3355159;

-грошові кошти (купюри) номіналами по 2 (дві) гривні серій ТА5202431, ТЖ 7334299;

-грошові кошти (купюра) номіналом 5 (п`ять) гривень серії ЮБ5255767;

-брилок у вигляді «жолудя» з нашаруванням чорного кольору всередині.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1