Рішення № 95374757, 26.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року Справа №380/10930/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Петлюк В.

представника позивача Гойдик В.М.

представника відповідача Вірчак В.Г.

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МАРВЕЛ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МАРВЕЛ» до Головного управління ДПС у Київській області, із вимогами:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області щодо незазначення підстав проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МАРВЕЛ» в наказі №1118 від 10.09.2020 року «Про проведення фактичної перевірки об`єкта ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» (код ЄДРПОУ 36929041);

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області щодо складання акту про результати фактичної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» від 24.09.2020 року (номер бланку акту 00600).

Ухвалою судді від 30.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням/викликом сторін, призначено судове засідання.

18.12.2020 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог.

Так, згідно цієї заяви, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДПС у Київській області щодо не зазначення підстав проведення фактичної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» в наказі №1118 від 10.09.2020 року «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ»;

- визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДПС у Київській області щодо складання акту про результати фактичної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» від 24.09.2020 року (номер бланку акту 00600);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 16.10.2020 року №0000690906.

Ухвалою судді від 21.12.2020 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №380/10930/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МАРВЕЛ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - за правилами загального позовного провадження, засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням.

Ухвалою від 05.02.2021 року закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до позиції позивача, яка ним висловлена, зокрема, в позові, він вважає, що відповідачем було порушено вимоги закону при призначенні фактичної перевірки, протиправно складено відповідний акт про результати фактичної перевірки, а також безпідставно застосовано до нього фінансові санкції (штраф) за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Позивач зазначає, що контролюючим органом було призначено фактичну перевірку ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт Терезине, вул. Селекційна, 32 (де позивачем зберігаються тютюнові вироби), тривалістю 10 діб із 10.09.2020 року. При цьому, в наказі про проведення фактичної перевірки від 10.09.2020 року №1118 відповідачем не було вказано підстави для здійснення такого контрольного заходу. Зазначені дії, на переконання позивача, є протиправними, позаяк, Податковим кодексом України визначено виключний перелік підстав для проведення фактичних перевірок, відтак, її правомірному здійсненню повинно передувати визначення належної та обґрунтованої підстави.

Окрім того, позивач вказує на те, що фактична перевірка, яка проводилася відповідно до наказу від 10.09.2020 року №1118, була здійснена в повному обсязі. При цьому, на переконання позивача, результати такої перевірки засвідчили відсутність будь-яких порушень із питань, які були предметом перевірки. Зокрема, в її ході не було виявлено фактів виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих тютюнових виробів; тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Таким чином, підстав для складання акта у контролюючого органу не було, натомість, за фактичної відсутності порушень, слід складати довідку. У той же час, відповідач не дотримався вимог закону та вчинив протиправні дії по складанню акту про результати фактичної перевірки.

У цьому контексті позивач наголошує на помилковість висновків відповідача, які викладені в акті, про те, що тютюнові вироби виробництва «МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАКОО ГРУП» (STRONG ROYL, MARVEL SWEET VANILLA, MARVEL SWEET CHERRY, STRONG Армійські, MARVEL BERRY MINT FUSION, LS CHERRY), не відповідають товарній категорії сигарили, а є звичайними сигаретами з фільтром і тому повинні маркуватися марками акцизного податку у зеленій помаранчевій гамі (замість помаранчевої кольорової гами). Позивач стверджує, що відповідні тютюнові вироби є сигарилами та відносяться до товарної категорії 24021000 УКТ ЗЕД і це засвідчується, зокрема, сертифікатами відповідності, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, висновком експертного дослідження за результатами проведення комплексного біологічного, товарознавчого та трасологічного дослідження від 28.10.2020 року. У зв`язку з чим, позивачем правомірно зберігаються тютюнові вироби (сигарили) марковані належними марками акцизного податку.

Також позивач зазначає, що за наслідками зазначеної вище фактичної перевірки, базуючись на помилкових висновках акта про результати фактичної перевірки від 24.09.2020 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0000690906, яким безпідставно застосовано до ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» фінансову санкцію відповідно до абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 1 259 216,4 грн. Необґрунтованість такого рішення контролюючого органу базується на доводах позивача щодо безпідставності перевірки та відсутності порушень як таких.

У зв`язку з чим, позивач, покликаючись на фактичні обставини справи та норми чинного законодавства України стверджує, що оспорювані ним дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, як і слідуюче за ними податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до позиції відповідача, яка ним висловлена у відзиві, він вважає вимоги позивача безпідставними.

А саме, відповідач зазначає, що проведена фактична перевірка була здійснена в повній відповідності до приписів чинного законодавства України та за наявності достатніх і належних підстав.

Зокрема, відповідач акцентує на тому, що підстава для перевірки була визначена в наказі та відповідному додатку до нього й такою підставою визначено пп. 80.2.5 Податкового кодексу України. При цьому, відповідач стверджує, що для застосування даної норми та проведення відповідно до неї фактичної перевірки достатньо факту покладення на контролюючий орган повноважень з контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері (у нашому випадку - у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів). У той же час, релевантна податкова інформація та результати її опрацювання містяться в автоматизованих базах і системах контролюючих органів (що обумовлює відсутність потреби в додатковому отриманні інформації про можливі порушення вимог чинного законодавства).

Окрім того, на переконання відповідача, допустивши контролюючий орган до фактичної перевірки, позивач втратив право оскаржувати відповідний наказ чи дії з його оформлення, так як він уже реалізований і такий спосіб захисту не може призводити до ефективного відновлення прав позивача.

Також відповідач вважає неможливим оспорювання дій зі складання акта про результати перевірки, оскільки такий документ є службовим документом податкового органу, в якому викладається лише його висновок за наслідками діяльності такого органу. При цьому, акт перевірки безпосередньо жодним чином не порушує права чи інтереси платника податків, а тому, його оспорення не може мати своїм наслідком якого-небуть поновлення прав чи інтересів такої особи. Відповідач звертає увагу, що зазначене відповідає усталеній судовій практиці, яка свідчить про неможливість оскарження актів перевірки.

Крім того, Головне управління ДПС у Київській області стверджує, що висновки про порушення, які викладені в акті фактичної перевірки від 24.09.2020 року є обґрунтованими й підтверджуються, зокрема, висновком експертного дослідження за результатами проведення комплексного дослідження від 15.07.2020 року, що в сукупності свідчить про зберігання позивачем тютюнових виробів без належних марок акцизного податку (8 позицій сигарет на загальну суму 629 608,4 грн., які марковані марками акцизного податку, що не відповідають виду продукції).

У зв`язку з чим, відповідач вважає, що щодо позивача було правомірно та обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0000690906, якими застосовано відповідні санкції за порушення законодавства в сфері державного регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів.

Таким чином, відповідач підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.

У судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав, ствердив про його безпідставність, а тому, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» надано ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами №300053, що дійсна з 13.09.2016 року по 13.09.2021 року.

Як засвідчується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято наказ від 10.09.2020 року №1118 «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ», яким наказано провести фактичну перевірку об`єкта за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт Терезине, вул. Селекційна, 32, з 10 вересня 2020 року тривалістю 10 діб, за період діяльності згідно з вимогами ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до преамбули наказу №1118, він прийнятий із підстав пп. 80.2.5 Податкового кодексу України. Також до цього наказу наявний додаток №1, яким як підставу для перевірки ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» зазначено пп. 80.2.5 Податкового кодексу України.

Судом установлено й це не заперечується сторонами, що відповідно до наказу від 10.09.2020 року №1118 контролюючим органом було виписано направлення на перевірку від 15.09.2020 року №802 і №803 та з погодження позивача здійснено фактичну перевірку.

За наслідками такої перевірки відповідачем складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 24.09.2020 року №389/10-36-32-00-10/36929041, у якому стверджено про порушення зі сторони ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ».

А саме, контролюючим органом вказано на порушення вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», що проявилося в неналежному маркуванні тютюнових виробів. У акті зазначено, що тютюнові вироби виробництва STRONG ROYAL 10, MARVEL SWEET VANILLA SUPER SLIMS, MARVEL SWEET CHERRY 20, STRONG SPECIAL BLEND Армійські, STRONG ROYAL 20, MARVEL BERRY MINT FUSION, MARVEL SWEET VANILLA, LITTLE AROMA CIGARS LS CHERRY марковані марками акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва у помаранчевій кольоровій гамі. Натомість, висновком експертного дослідження КНДІСЕ від 15.07.2020 року №16457/20-34/16458/20-53/1782517831/20-53/1783217846/20-34 засвідчено, що такі тютюнові вироби не відповідають товарній позиції УКТ ЗЕД «сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили, з вмістом тютюну». У зв`язку з чим, відповідно до вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, такі вироби повинні маркуватися марками акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - у зеленій кольоровій гамі.

Відтак, у акті від 24.09.2020 року №389/10-36-32-00-10/36929041 вказано про виявлення 8 позицій сигарет на загальну суму 629 608,4 грн., маркованих марками акцизного податку, що не відповідають виду продукції.

Як встановлено судом, на підставі акта перевірки від 24.09.2020 року №389/10-36-32-00-10/36929041 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0000690906, яким на підставі абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано до ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 259 216,4 грн.

У матеріалах справи також містяться висновок експертного дослідження (наданий відповідачем) за результатами проведення комплексного дослідження від 15.07.2020 року №16457/20-34/16458/20-53/1782517831/20-53/1783217846/20-34, виконаний КНДІСЕ, у якому, зокрема, вказано про те, що тютюнові вироби (MARVEL BERRY, MARVEL SUPER SLIMS, MARVEL SWEET CHERRY, MARVEL SWEET VANILLA, STRONG Армійські, STRONG ROYAL 20, STRONG ROYAL 10, LS CHERRY) відповідають визначальним товарним характеристикам УКТ ЗЕД, що розглядаються в товарній позиції (2402) «сигари, сигари з відрізаними кінцями, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками», а відповідно до вимог УКТ ЗЕД за фізичними показниками не відповідають визначальним характеристикам, що розглядаються у товарній позиції «сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили, з вмістом тютюну», оскільки не задовольняють умовам п. b) пояснення до товарної категорії 24021000.

Окрім того, в справі наявний висновок експертного дослідження (наданий позивачем) за результатами проведення комплексного біологічного, товарознавчого та трасологічного дослідження від 28.10.2020 року №25584/20-34/25585/20-33/25586/20-53/2684826859/20-34/2699027001/20-33/2700227013/20-53, виконаний КНДІСЕ, у якому, зокрема, вказано про те, що тютюнові вироби (LS VANILLA, LS CHARRY, LS ORIGINAL, SRTONG ROYAL 5, SRTONG ROYAL 25, SRTONG ROYAL COMPACT 25, SRTONG ROYAL 20, SRTONG АРМІЙСЬКІ, MARVEL SWEET CHERRY, MARVEL SWEET VANILLA, MARVEL SWEET CHOCOLATE, MARVEL SWEET VANILLA, MARVEL SWEET CHERRY ) відносяться до тонких сигар - сигарил та згідно з УКТ ЗЕД розглядаються у товарній позиції «сигари, сигари з відрізаними кінцями, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками», товарній підпозиції/категорії/підкатегорії «сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили, з вмістом тютюну», вони відносяться до товарної категорії УКТ ЗЕД 2402100000, тютюнові вироби виготовлені промисловим способом на обладнанні для виробництва тютюнових виробів.

У зв`язку з чим, установивши необхідні дійсні обставини справи, суд, вирішуючи даний спір, керуючись принципом змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ураховуючи визначений законом обов`язок з доказування в такій категорії справи, постановляючи рішення виходить із наступного.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 75.1 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податкового кодексу України, а фактичні перевірки - Податкового кодексу України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.3 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.5 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як вбачається також із п. 81.1 Податкового кодексу України, наказ, який є підставою для проведення перевірки, повинен містити дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Податкового кодексу України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Судом було встановлено, що фактична перевірка позивача у вересні 2020 року, за наслідком якої складено акт від 24.09.2020 року №389/10-36-32-00-10/36929041 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0000690906, була проведена з підстав, що містяться в пп. 80.2.5 Податкового кодексу України.

У той же час, суд наголошує на тому, що і наказ від 10.09.2020 року №1118, і додаток №1 до нього в частині опису підстав для проведення контрольного заходу містять лише цифрове позначення норми Податкового кодексу України - пп. 80.2.5. При цьому, контролюючий орган не наводить жодних вказівок на фактичну та реально існуючу підставу для перевірки, яка би кореспондувала універсальній нормі за пп. 80.2.5 Податкового кодексу України, ним не наведено жодних конкретних відомостей щодо підстав для фактичної перевірки (чи це інформація про порушення позивачем вимог законодавства, чи це здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу тютюнових виробів, чи якісь інші приводи).

У цій частині суд резюмує, що норми Податкового кодексу України містять здебільшого загальні та універсальні приписи (зокрема, в частині підстав для проведення контрольних заходів), які в кожному конкретному випадку потребують належного обгрунтування дійсними обставинами справи. Зокрема, не може визнаватися доречним і достатнім для проведення фактичної перевірки саме лише посилання на певну норму (на її цифрове позначення). Так, для реалізації своїх повноважень відповідно до пп. 80.2.5 Податкового кодексу України, контролюючий орган повинен навести чіткі та узгоджені підстави для здійснення перевірки.

Зазначені висновки суду узгоджуються, зокрема, з позиціями Верховного Суду, що викладені в постанові від 17.12.2020 року у справі №520/12028/18, постанові від 19.11.2020 року у справі №160/7971/19, постанові від 22.09.2020 року у справі №520/1304/2020, постанові від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, постанові від 02.09.2020 року у справі №821/1828/16. При цьому, вони не суперечать позиції Верховного Суду у постанові від 25.01.2019 року у справі №812/1112/16, на яку посилається відповідач, оскільки у ній стверджено про наявність у контролюючого органу повноважень щодо проведення фактичної перевірки з підстав здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, однак, така підстава (або ж інша) в будь-якому разі вимагає свого чіткого та однозначного окреслення до моменту здійснення перевірки.

Суд відзначає, що у наказі від 10.09.2020 року №1118 не зазначено фактичної причини для її проведення відповідно до обраної контролюючим органом нормативної підстави. На переконання суду, всі підстави для перевірки (як нормативні, так і фактичні) повинні бути окреслені контролюючим органом на час призначення перевірки. Відсутність таких підстав (їх неповність, нечіткість) свідчить про нелегітимність контрольного заходу, оскільки податковим органом не було визначено з належною мірною конкретизації підстави для перевірки. Наявність же універсальних компетенцій контролюючого органу щодо здійснення перевірки не звільняє його від обов`язку визначити та обґрунтувати в кожному конкретному випадку існування підстав для проведення відповідного заходу контролю.

Зазначене в повній мірі узгоджується зі засадою правової визначеності, адже загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підставності рішень і дій контролюючого органу. Принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також обґрунтованість і послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані права та свободи цієї особи.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів засади верховенства прав, а також одним із визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання). Однак, у даному випадку він не був дотриманий, оскільки суб`єкт владних повноважень не визначив належним чином підстав для свого рішення про здійснення перевірки.

При цьому, суд погоджується з аргументами відповідача щодо того, що факт реалізації наказу від 10.09.2020 року №1118, тобто, допущення контролюючого органу до перевірки та її здійснення, свідчить про його вичерпання та відсутність підстав для оспорювання такого наказу чи дій по його виданню, формуванню тощо. Відтак, відповідна вимога позивача не підлягає до задоволення.

У той же час, доводи позивача (з якими суд погоджуються) щодо безпідставності перевірки та протиправності наказу можуть слугувати належною мотивацією для оспорювання подальшого рішення контролюючого органу, які безпосередньо порушує права та інтереси позивача - податкового повідомлення-рішення.

Зазначене відповідає, зокрема, позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 21.02.2020 року в справі №826/17123/18.

Таким чином, установлена судом безпідставність і необґрунтованість фактичної перевірки позивача першочергово береться судом до уваги як доказ протиправності прийнятого за її наслідком податкового повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0000690906, яке з огляду на такі дефекти не може визнаватися законним (як наслідок протиправних дій контролюючого органу).

Більш того, суд зважає на те, що зібрані матеріали справи не засвідчують однозначно й безсумнівно обґрунтованості позиції відповідача в частині стверджуваних порушень щодо маркування тютюнових виробів.

Зокрема, наявні в справі висновок експертного дослідження КНДІСЕ за результатами проведення комплексного дослідження від 15.07.2020 року №16457/20-34/16458/20-53/1782517831/20-53/1783217846/20-34 і висновок експертного дослідження КНДІСЕ за результатами проведення комплексного біологічного, товарознавчого та трасологічного дослідження від 28.10.2020 року №25584/20-34/25585/20-33/25586/20-53/2684826859/20-34/2699027001/20-33/2700227013/20-53 є суперечливими.

У той же час, наданий позивачем висновок від 28.10.2020 року №25584/20-34/25585/20-33/25586/20-53/2684826859/20-34/2699027001/20-33/2700227013/20-5за своєю дослідницькою частиною та поставленими питаннями більш широко охоплює питання, які відносяться до даних спірних правовідносин, і підтверджує доводи позивача.

Окрім того, аналогічні дані, які підтверджують доводи позивача щодо віднесення спірних тютюнових виробів до сигарил, містять: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 30.03.2020 року №12.2-18-1/6596, сертифікат відповідності №UA.CB.073-20, сертифікат відповідності №UA.CB.036-20, сертифікат відповідності №UA1.049.0176-19, сертифікат відповідності №UA1.049.0021-20, сертифікат відповідності №UA1.049.0189-19.

Натомість, відповідачем, на якого приписом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування в цій справі, не усунуто згаданих вище суперечностей і не доведено належними, допустимими та узгодженими доказами факту дійсного порушення вимог чинного законодавства України зі сторони ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ», не спростовано аргументи позивача.

Відповідно до абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Проте, в даному випадку відсутні належні свідчення тому, що позивачем було допущено порушення в частині виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих тютюнових виробів чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Таким чином, підсумовуючи все викладене вище, суд погоджується з доводами ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ» у частині наявності підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0000690906.

Окремо суд надає критичної оцінки вимогам позивача, які спрямовані на оспорення акта фактичної перевірки від 24.09.2020 року №389/10-36-32-00-10/36929041 (дій по його складанню), оскільки такий документ є лише службовим документом податкового органу та носієм доказової бази, а його формування відповідає компетенції контролюючого органу та його посадових осіб. Самостійно таких документ (акт перевірки) не породжує для суб`єкта перевірки яких-небудь негативних наслідків і він не є актом індивідуальної дії, що виключає можливість задоволення відповідної вимоги ТзОВ «Торговий Дім «МАРВЕЛ», яка заявлена в цій справі. Зазначена позиція також відповідає усталеній судовій практиці (у тому числі Верховного Суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар. 43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи частково підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено вповні правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Основного Закону та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним і підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з нормами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У зв`язку з чим, суд розподіляє обґрунтовані та підтверджені судові витрати на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МАРВЕЛ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 року № 0000690906.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МАРВЕЛ» (код ЄДРПОУ 36929041; 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149, корп. 4, кімн. 184) частину сплаченого судового збору в сумі 11546 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 12 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2021 року.

Суддя Сасевич О.М.