Рішення № 95374751, 05.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7787/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74, код ЄДРПОУ 14321653), в якому просить:

- визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації»;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2020 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що наказом голови Державної прикордонної служби України від 22.06.2020 № 576-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2020 № 312-ОС позивача з 05.08.2020 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління Державної прикордонної служби України. Під час проходження військової служби та звільнення в запас позивач перебував на речовому забезпеченні у Львівському прикордонному загоні (військова частина 2144). Із наданих Львівським прикордонним загоном документів з питань грошового та матеріального забезпечення встановлено, що позивачу у зв`язку із звільненням не у повному обсязі виплачено компенсацію за неотримане речове майно. Вважає, що позивач отримав компенсацію за неотримане речове майно не у повному обсязі не за цінами станом на 01.01.2020, встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації». Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ від 16.03.2016 № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Відповідно до п. 3-5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. У Порядку № 178 немає чіткого визначення цінової політики здійснення нарахування, відтак, законодавець делегував дані повноваження кожній структурі. У Державній прикордонній службі України є розпорядження АДПСУ від 11.02.2017 № 33, від 06.01.2018 № 30, від 30.01.2019 № 22, від 17.02.2020 № 41. Додатком до розпорядження АДПСУ від 11.02.2017 № 33 затверджено Вартість належних до видачі предметів речового майна. В подальшому, щорічно з метою розрахунку та впорядкування цін АДПСУ видавались розпорядження з метою зазначення цін у 2018, 2019 та 2020 роках. Керуючись вище наведеними нормативними актами позивачу було нараховано 30825,41 грн. відповідно до наказу від 10.08.2020 № 292-к. Довідка розрахунок позивачем не оскаржувалась, тобто сума компенсації до виплати є чинною. Просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, полковник ОСОБА_1 , наказом голови Державної прикордонної служби України від 22.06.2020 № 576-ОС звільнений з військової служби в запас за підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2020 №312-ОС позивача виключено із 05.08.2020 із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління.

15.07.2020 позивачем подано рапорт на виплату компенсації за неотримане речове майно.

Листом від 07.08.2020 № 705/8206 відповідач надав відповідь на адвокатський запит представника позивача, у якій зазначив, що копію наказу про виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за неотримане речове майно надати не зможе, оскільки наказ видається при надходженні коштів. Крім того відповідач до відповіді надав довідку про вартість речового майна.

Відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі № 68/20 від 17.07.2020 вартість речового майна становить 30 825,41 грн. Позивачу 18.08.2020 виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 30 825,41 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 15.09.2020.

Позивач, вважаючи, що отримав компенсацію за неотримане речове майно не у повному обсязі не за цінами станом на 01.01.2020, встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституцій України).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначаються Законом України № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 п. 1 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби Безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

22.03.2016 набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п.4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).

Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Як встановлено судом з матеріалів справи 15.07.2020 позивач звернувся до начальника Львівського прикордонного загону із рапотом (вх. № 10501) про виплату грошової компенсації при звільненні за неотримане речове майно.

Згідно з довідкою від 17.07.2020 № 68/20 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , вартість речового майна становить 30 825,41 грн. Розрахунок вартості речового майна проведено виходячи з закупівельних цін, які були затверджені на час виникнення права на отримання предметів речового майна пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

На підставі наказу від 10.08.2020 № 292-к «Про виплату грошової компенсації» відповідно до довідки № 68/20 від 17.07.2020 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, ОСОБА_1 18.08.2020 виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 30363,03 грн., що підтверджується банківською випискою за 18.08.2020.

Водночас, Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» визначено вартість предметів обмундирування для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2020 році.

Судом при порівнянні цін на предмети обмундирування, зазначені у довідці про вартість речового майна № 68/20 від 17.07.2020 на виплату ОСОБА_1 при звільненні компенсації за неотримане речове майно, встановлено невідповідність цін, визначених розпорядженням від 17.02.2020 № 41.

Отже, розрахунок проведений відповідачем не у відповідності з п.5 Порядку № 178, згідно з яким довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 №41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» визначено вартість предметів обмундирування для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2020 році про що наголошено п. 1 вказаного розпорядження: «Нарахування військовослужбовцям грошової компенсації замість належних до видачі, але неотриманих протягом проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснювати відповідно до його розрахункової вартості згідно з додатком до цього розпорядження», а тому на день виплати 18.08.2020 позивачеві компенсації така мала бути розрахована за цінами, визначеними у вказаному розпорядженні.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132, оскільки ця Інструкція визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби в мирний час та особливий період. Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2011-ХІІ порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. Таким чином, саме норми Порядку №178 регулюють питання виплати компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні, а тому до спірних правовідносин у цій справі необхідно застосовувати норми цього Порядку.

У п. 54 Постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16, суд виклав правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зазначивши, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату. Аналогічні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 по справі №2040/7697/18 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 по справі №809/1488/16.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

ЄСПЛ тлумачить поняття «якість закону» так: національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. аnd Others v. Bulgaria») від 24 липня 2008 року, заява № 1365/07, п. 39, «Олександр Волков проти України» від 29 січня 2013 року, заява № 21722/11, п. 170).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. А роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France») від 11 листопада 1996 року, заява № 17862/91, п. 31-32, «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, заява № 20372/11, п. 65).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74, код ЄДРПОУ 14321653) щодо нарахування та виплаті при звільненні ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації»;

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74, код ЄДРПОУ 14321653) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з відрахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2020 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан