Ухвала суду № 95373138, 09.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

09.03.2021Справа № 910/3409/21Суддя Сташків Р.Б., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ-ЦЕНТР"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКЦЕНТ-ЦЕНТР» про звернення стягнення на предмети іпотеки.

Де, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «УКРЛІКНАФТА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» за Кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №767622/КК від 11.02.2008 року в розмірі 505 932 доларів СІІІА 68 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2021 року становить 14 166 469,19 грн., з яких: 469 092,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2021 року становить 13 134 904,36 грн. - заборгованість за кредитом, 36 840,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2021 року становить 1 031 564,83 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Акцент-Центр» та є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 1 від 11.02.2008 року, зареєстрованим в реєстрі за № 609 (з усіма змінами та доповненнями), а саме: нежитлову будівлю (будівлю автозаправочної станції), яка складається з літ. А - будівля автозаправочної станції (ракушка оштукатурена), літ. Т - туалет (цегла), літ. Н - навіс (метал), №1 - бетонне покриття та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вул. Центральна, буд. 1-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 825119612226) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної' підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Так, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому, тлумачення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 також вказано, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, а саме, нежитловою будівлею, яка є предметом іпотеки, відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. (частина 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України)

У зв`язку з викладеним, з огляду на місцезнаходження майна, з приводу якого виник спір, матеріали позовної заяви слід направити за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись статтями 31, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКЦЕНТ-ЦЕНТР» про звернення стягнення на предмети іпотеки за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків