Рішення № 95372988, 21.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/8463/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Інвест»

до державного підприємства «Гарантований покупець»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 9206562,44 грн.,

Представники:

від позивача Сєрова О.О.

від відповідача Левченко Д.Ю.

від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Грін Енерджі Інвест» до державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець) про стягнення 4180307,78 грн., з яких: 3964887,55 грн. боргу (за період березень-травень 2020 року), 60189,01 грн. пені, 136387,49 грн. штрафу, 11032,34 грн. 3% річних, 7811,39 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленої позивачем у березні, квітні та перших 20-ти днів травня 2020 року електричної енергії. Такий обов`язок заснований на договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» № 15606/1 від 24.09.2018, стороною за яким відповідач став 30.06.2019 внаслідок укладення додаткової угоди № 188/1 (далі - Договір). Обґрунтовуючи настання строку оплати позивач посилається на Порядок купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), за яким до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець повинен здійснити оплату платежу за перші 10 днів розрахункового місяця, до 25 числа (включно) розрахункового місяця - за 20 днів розрахункового місяця, і протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розмірів вартості послуг із забезпечення частки у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел - здійснити остаточний розрахунок з продавцем.

Суд своєю ухвалою від 16.06.2020 відкрив провадження у справі № 910/8463/20, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позивач разом з позовом подав клопотання про витребування у державного підприємства «Гарантований покупець» оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, поставленої ТОВ «Грін Енерджі Інвест», наданої ПАТ «НЕК «Укренерго» (АКО), підписаних кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів березня 2020 року, за перші 20 днів березня 2020 року, за перші 10 днів квітня 2020 року, за перші 20 днів квітня 2020 року, за перші 10 днів травня 2020 року, за перші 20 днів травня 2020 року.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач, посилаючись на п. 10.4 Порядку, зазначив, що обов`язок Гарантовано покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає з другого робочого дня, що слідує за днем затвердження розміру вартості послуги Регулятором, наданої Гарантованим покупцем у цьому розрахунковому місяці. Наведені позивачем оперативні дані стосовно обсягу товарної продукції, відпущеної позивачем за перші 10 та 20 днів березня, квітня та травня 2020 року, всупереч п.10.1 Порядку не підтверджені даними АКО (адміністратора комерційного обліку, яким є приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»), підписаними КЕП. Джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК «Укренерго» послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Тобто, на думку відповідача, в даному випадку має місце зобов`язання, в якому є кілька боржників (складне зобов`язання). Одночасно, враховуючи характер розподілу обов`язків між боржниками, йдеться про часткові зобов`язання, в яких кожен боржник має виконати зобов`язання в певній частині, а тому кредитор - ТОВ «Грін Енерджі Інвест» має право вимагати виконання боржником лише певної частки зобов`язання. На НЕК «Укренерго» покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії продавцям за «зеленим» тарифом в повному обсязі (розділ 12 Порядку), тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими продавцями, з урахуванням сплачених НЕК «Укренерго» грошових коштів для забезпечення Гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати. Будь-яких доказів того, що Гарантований покупець не здійснило оплату платежів позивачу, у тому числі із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції (п. 10.1 Порядку), а також остаточної оплати (п. 10.4 Порядку) за рахунок коштів сплачених НЕК «Укренерго» на користь Гарантованого покупця позовні матеріали не містять.

Також відповідач зазначив, що його діяльність не можна розглядати як підприємництво, оскільки купівля електричної енергії Гарантованим покупцем у позивача здійснюється на виконання покладених на нього спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Відповідач заперечив проти нарахування неустойки, 3% річних, інфляційних втрат.

Також відповідач заперечив проти визначених в позовній заяві витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що дані щодо обсягу товарної продукції (електроенергії) за перші 10 та за перші 20 днів місяця ним сформовано на підставі даних системи управління ринком - програмно-інформаційного комплексу, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 № 1168) (далі - Правила ринку). Система управління ринком запроваджена ПрАТ «НЕК «Укренерго» через програмне забезпечення Market Management System (MMS) (https://mmstest.ua.energy/sign-in). Користуючись програмним забезпеченням MMS позивач сформував проміжні акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електроенергії, котрі містять інформацію щодо обсягів електроенергії, поставлених позивачем за перші 10 днів, перші 20 днів та залишок березня, квітня та травня 2020 року. Таким чином, дані, взяті позивачем для розрахунків, відповідають даним, що містяться в системі управління ринком.

За твердженням позивача, безпідставним є посилання відповідача на залежність розрахунків за Договором від розрахунків між відповідачем та ПАТ «НЕК «Укренерго», оскільки останнє не є стороною Договору.

Крім того, відповідач (згідно з його статутом) це підприємство, що діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань.

Відповідальність Гарантованого покупця передбачена Договором та нормами чинного законодавства.

Під час розгляду справи позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог (заяви від 03.07.2020 (т. 1 стор. 175-189) - до 4945395,22 грн., від 27.07.2020 (т. 1 стор. 244-272) - до 6888408,57 грн. та від 03.09.2020 (т. 2 стор. 47-60) - до 9206562,44 грн., з яких: 8811844,62 грн. боргу (за період березень-липень 2020 року), 88570,38 грн. пені, 280315,11 грн. штрафу, 18020,95 грн. 3% річних, 7811,39 грн. інфляційних втрат.

Збільшення розміру позовних вимог пов`язано зі зміною (збільшенням) періоду, у якому відповідач неналежно виконав свій обов`язок щодо оплати поставленої йому позивачем електричної енергії.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив зазначив, що надані акти звірки показників електролічильників на межі балансової належності між ТОВ «Грін Енерджі Інвест» та АТ «Прикарпаттяобленерго» та акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електроенергії між суміжними ліцензіатами ТОВ «Грін Енерджі Інвест» та АТ «Прикарпаттяобленерго» не є доказами відповідно до п.10.1 Порядку, що можуть підтвердити оперативні дані. Надані позивачем документи не є документами, що сформовані за допомогою системи управління ринком, на яку робить посилання позивач. За твердженням відповідача, згідно з Порядком розрахунковим періодом є саме місяць, а не 10 або 20 днів відповідного місяця.

У підготовчому судовому засіданні при обговоренні змісту клопотання позивача про витребування доказів представник відповідача зазначив, що подання суду таких доказів не видається можливим в силу особливостей надходження таких даних відповідачу та особливостей функціонування відповідного програмного забезпечення.

Відповідач подав ряд клопотань:

- про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Суд відмовив в задоволенні клопотання, оскільки відповідач не зазначив на які права чи обов`язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чи яким чином може вплинути рішення суду у справі.

- про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

Суд своєю ухвалою від 15.10.2020 залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго.

- про зупинення провадження у справі № 910/8463/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 640/13417/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» до Кабінету Міністрів України про визнання утворення Кабінетом Міністрів України постановою №324 від 17.04.2019 державного підприємства «Гарантований покупець» таким, що не забезпечує загальносуспільний інтерес та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом; зобов`язання Кабінету Міністрів України визнати інше державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії, який забезпечить загальносуспільний інтерес та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом.

Суд, встановивши відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 640/13417/20, відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 640/13417/20, про що 26.07.2020 постановив протокольну ухвалу.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» у своїх поясненнях (надійшли до суду 02.11.2020) зазначило, що ні позивач, ні відповідач не надають доказів розміру зобов`язань НЕК «Укренерго» перед відповідачем, водночас предмет позову стосується лише виконання зобов`язання між позивачем та відповідачем.

Відповідач не довів, що у нього були відсутні на рахунках кошти на час виконання його зобов`язань перед позивачем. Крім того, отримання коштів від НЕК «Укренерго» не є єдиним джерелом доходів відповідача.

17.12.2020 відповідач подав клопотання про зменшення розміру неустойки, оскільки:

- позивач не зазнав збитків;

- несвоєчасність виконання зобов`язань Гарантованого покупця з оплати позивачу електричної енергії, купованої у спірний період обумовлена виключно невиконанням спеціальних обов`язків покладених Законом, Постановою НКРЕКП на НЕК «Укренерго»;

- Гарантований покупець виконує спеціальні обов`язки із забезпечення доступності електроенергії для населення;

- є заборгованість контрагентів перед Гарантованим покупцем

- відповідач - не прибуткова організація.

Також відповідач заявив про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.09.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Інвест» (ВАД) та державне підприємство «Енергоринок» (ДПЕ) уклали договір № 15606/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого ВАД продає ДПЕ електроенергію за встановленим регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 «Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Згідно з додатковою угодою № 188/1 від 30.06.2019 (далі - додаткова угода № 188/1) до Договору, в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від № 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» змінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця».

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 188/1) виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 188/1) купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за «зеленим» тарифом в балансуючій групі виробників за «зеленим» тарифом.

Відповідно до реєстру учасників балансуючої групи виробників за зеленим тарифом, який розміщений у відкритому доступі на офіційному сайті ДП «Гарантований покупець» за посиланням «https://www.gpee.com.ua/», товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Інвест» входить до балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пунктів 2.4., 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 188/1) виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 1 порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Згідно з додатком до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3111 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання з 01 січня 2020 року ТОВ «Грін Енерджі Інвест» встановлено такі зелені тарифи (без врахування ПДВ):

- 1 черга СЕС «Меблева» - 430,76 коп/кВт*год;

- СЕС «Меблева 2» - 430,76 коп/кВт*год.

Відповідно до додатку до постанови НКРЕКП від 23.03.2020 № 723 Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання з 01 квітня 2020 року ТОВ «Грін Енерджі Інвест» встановлено такі зелені тарифи (без врахування ПДВ):

- 1 черга СЕС «Меблева» - 463,48 коп/кВт*год;

- СЕС «Меблева 2» - 463,48 коп/кВт*год;

- СЕС «Меблева 3» - 463,48 коп/кВт*год.

Пунктом 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 188/1) передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

20.03.2020 державне підприємство «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Інвест» (продавець за «зеленим» тарифом) уклали додаткову угоду № 544/01/20 до Договору, в якій сторони дійшли згоди, що з 21.03.2020 позивач зобов`язується додатково продавати електричну енергію, вироблену новим об`єктом електроенергетики - даховою сонячною мініелектростанцією «Меблева-2» (Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Левинського 1, буд. 1), за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики, а відповідач зобов`язується купувати відпущену електричну енергію вказаним об`єктом електроенергетики продавця за «зеленим» тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Пункт 8.3 Порядку встановлює, що фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Порядку адміністратор комерційного обліку (надалі - «АКО») на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку.

Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії врегульовано розділом 10 Порядку.

Зокрема, п. 10.1 Порядку передбачено, що:

- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з п. 10.2 Порядку з урахуванням положень глави 8 цього порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Відповідно до п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

Пунктом 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином Порядком встановлені чіткі і імперативні строки та терміни виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати поставленої позивачем електричної енергії.

З метою забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії Порядком на гарантованого покупця та оператора систем передачі, яким є приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», покладено обов`язок укладення договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії врегульовано главою 12 Порядку. За її приписами гарантованому покупцю здійснюється оплата його послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за розрахунковий місяць, що визначається як сума платежу, що становить різницю між вартістю електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом, та її вартістю під час продажу на РДН та ВДР, витрат гарантованого покупця, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом, та витрат, передбачених кошторисом гарантованого покупця на його діяльність. До 14 числа (включно) розрахункового місяця ОСП (оператор системи передачі) здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 10 днів розрахункового місяця. До 24 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 20 днів розрахункового місяця. Протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Наведене свідчить про те, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов`язаність, є самостійним зобов`язаннями, з самостійними предметами та суб`єктами. Ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов`язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Таким чином, доводи відповідача про те, що зобов`язання за Договором є складним, оскільки у ньому приймає участь кілька боржників, не відповідають ні умовам Договору, ні нормативно-правовим актам, які регулюють відносини у цій сфері. З огляду на це право ТОВ «Грін Енерджі Інвест» вимагати у відповідача обов`язку зі сплати поставленої електричної енергії не обмежується певною часткою.

Позивач та відповідач підписали такі акти купівлі-продажу від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 698859,85 грн., від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 2145971,72 грн., від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 2053652,08 грн., від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 2080354,08 грн., від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 2538716,35 грн.

З огляду на положення п. 10.4 Порядку, гарантований покупець повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів в такі строки:

- до 04.05.2020 за березень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у березні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 29.04.2020 № 902);

- до 29.05.2020 за березень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у квітні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995);

- до 26.06.2020 за травень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у травні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211);

- до 24.07.2020 за червень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у червні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 22.07.2020 № 1435);

- до 21.08.2020 за липень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у липні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600).

Враховуючи не наведення відповідачем жодних даних, які би спростовували наведені позивачем дані про обсяги відпущеної електричної енергії за перші 10 днів та перші 20 днів відповідних місяців, суд не вбачає необхідності для витребування у державного підприємства «Гарантований покупець» оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, поставленої ТОВ «Грін Енерджі Інвест».

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив позивачеві 8811844,62 грн. боргу за березень, квітень, травень, червень та липень 2020 року.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 8811844,62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.6 Договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробника за «зеленим» тарифом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 88570,38 грн. пені та 280315,11 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 18020,95 грн. 3% річних, 7811,39 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання можливості зменшення розміру неустойки, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до норм чинного законодавства, зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, наведені відповідачем обставини не є тими винятковими обставинами, які, на думку суду, можуть бути покладені в основу рішення про зменшення розміру неустойки.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Позивач просить покласти на відповідача 51760,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової допомоги № 12/06-2020 від 12.06.2020;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- акти приймання-передачі виконаних робіт від 18.07.2020, від 28.07.2020, від 08.09.2020, від 04.12.2020.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Суд встановив, що, крім іншого, в акт від 18.07.2020 включено вартість підготовки клопотання про витребування доказів у розмірі 1200,00 грн. та вартість підготовки претензії від імені клієнта до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за договором і пропозицією щодо відмови клієнта від стягнення штрафних санкцій, у разі добровільного погашення заборгованості у розмірі 1200,00 грн., а в акт від 28.07.2020 включено вартість підготовки та направлення двох адвокатських запитів в інтересах клієнта до ДП «Гарантований покупець» та ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо витребування оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданих АКО, підписаних КЕП, що визначені відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями клієнта, у розмірі 2000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що ці дії є складовими такої дії як підготовка позовної заяви, а тому ці витрати у розмірі 4400,00 грн. не підлягають окремій оплаті.

Отже, до розподілу підлягають 47360,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 138099,63 грн. судового збору та 47360,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Інвест» до державного підприємства «Гарантований покупець».

Стягнути з державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Інвест» (вул. Січових Стрільців, б. 23, оф. 301, м. Івано-Франківськ, 76018, код 41841158) 8811844,62 грн. боргу, 88570,38 грн. пені, 280315,11 грн. штрафу, 18020,95 грн. 3% річних, 7811,39 грн. інфляційних втрат, 138099,63 грн. судового збору, 47360,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 05.03.2021.

Суддя С. А. Ковтун