Рішення № 95364463, 05.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2021 р. Справа № 120/8147/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0224 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 0224, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність військової частини А0224 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 26.09.2017 року по 26.09.2020 року;

зобов`язати військову частину А0224 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період з 26.09.2017 року по 26.09.2020 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 26.09.2017 року по 26.09.2020 року проходив військову службу у військовій частині А 0224.

На підставі наказу командира військової частини А0224 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , водія 3 розвідувального взводу розвідувальної роти виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 26.09.2020 року.

Однак, при звільненні військова частина А 0224 не виплатила грошову компенсації за неотримане речове майно.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надано, суд вирішує даний спір за наявними матеріалами на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 0224.

На підставі наказу командира військової частини А0224 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , водія 3 розвідувального взводу розвідувальної роти відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за пунктом «а» ( у зв`язку із закінченням строку контракту).

З 26.09.2020 року виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Однак, при звільненні військова частина протиправно А 0224 не виплатила позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 1.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 9-1 Закону від 20.12.91 № 2011-XII передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, визначається Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п. 4 Порядку № 178 ).

Пунктом 5 Порядку № 178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція № 232).

Пунктом 4 розділу III Інструкції № 232 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Як встановлено судом, позивача звільнено виключено зі списків військової частини з 26.09.2020 року. На час звільнення позивача з військової служби стаття 9-1 Закону від 20.12.91 № 2011-XII передбачала, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Суд зазначає, що застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Таким чином військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 по справі № 803/756/17, від 17.01.2019 по справі № 822/2309/17, від 29.08.2019 по справі № 2040/7697/18.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач, як військовослужбовець відповідно до п.3 Порядку № 178 має право на грошову компенсацію за не отримане речове майно, яка має бути виплачена військовою частиною А0224.

Відповідачем на надано до суду відзиву та доказів того, що грошова компенсація позивачу виплачена, а тому суд розглядає справу за наявними метеріалами та відповідно до ч.4 ст.159 КАС України розцінює не подання відзиву відповідачем як визнання позову.

У зв`язку з цим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат зі сплати останнього у справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0224 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 26.09.2017 року по 26.09.2020 року.

Зобов`язати військову частину А0224 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період з 26.09.2017 року по 26.09.2020 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Військова частина А 0224 (код ЄДРПОУ 08489704, пл. Героїв Сталінграду, 72, м. Миколаїв, 54025).

Повне судове рішення складено та підписано суддею 05.03.2021

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна