Рішення № 95362626, 04.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4063/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання),

встановив:

Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - позивач, Інститут) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в сумі 205 485,45 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Окрім як засобами поштового зв`язку на виконання приписів ст. 130 КАС України про розгляд справи, відповідач повідомлений шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 30).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив навчання та військову службу в Інституті з липня 2019 по листопад 2020 на посаді курсанта та з ним було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) строком на термін навчання (5 років), за яким відповідач зобов`язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання. Однак, 16.11.2020 контракт відповідачем був достроково розірваний і останнього виключено зі списків особового складу Інституту наказом від 13.11.2020 року № 196 через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання. Відтак, позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на його утримання в розмірі 205485,45 грн.

Оскільки вказана сума не відшкодована відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем відзив до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Наказом т.в.о. начальника Військового інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" № 130 від 19.07.2019 ОСОБА_1 зараховано курсантом Інституту та поставлено на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання.

28.08.2019 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" полковника Серпухова О.В., з одного боку, та громадянином ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу освіти, відповідно до якого відповідач зобов`язувався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання, а в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, відшкодовувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Наказом начальника Інституту (по стройовій частині) від 13.11.2020 №249 ОСОБА_1 відрахований з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу, достроково розірваний контракт про навчання та звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за пп. "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). Направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського ОМВК Херсонської області. З 16.11.2020 відповідача виключено зі списків особового складу Інституту та усіх видів забезпечення.

Згідно Аркушу бесіди (а.с. 11) від 17.11.2020 з розрахунком відповідач ознайомлений, про що ним власноручно зазначено на документі.

Оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 205485,45 грн, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Положеннями частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

При цьому публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.

Спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019р. у справі №705/1664/17, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Як вже було зазначено вище, наказом начальника військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 28.08.2019 року №187 та відповідно до Положення про походження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу інституту та на всі види забезпечення, того ж дня з ним укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами НАНГУ.

13.11.2020 наказом начальника НАНГУ (по стройовій частині) №249 сержанта ОСОБА_1 відраховано з навчального закладу на підставі п.п. "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), з ним достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів. Направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського ОМВК Херсонської області.

З матеріалів справи вбачається, що за вказаний період часу на утримання ОСОБА_1 витрачено 205485,45 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачений обов`язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість відшкодувати витрати, пов`язані з їх утримання відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок).

У Порядку визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Оскільки в порушення умов контракту про проходження військової служби, відповідача за власним бажанням відраховано з навчального закладу, останній, як наслідок має відшкодувати навчальному закладу 205845,45 грн витрат, які навчальний заклад витратив на його утримання. Зазначена сума підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Інших доказів, спростовуючих зазначені факти до суду не надано.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином суд дійшов до висновку, що вимоги позивачів є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Щодо судових витрат суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, вказані витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РВ НМУ УМВС України в Херсонській області, 19.11.2011) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ 07905262, місцезнаходження: 61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192) витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в сумі 205485 (двісті п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 45 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 11400000