Рішення № 95362032, 16.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2021 року Справа №520/9085/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ніколаєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Жука С.В.,

представника позивача - Фадєєва О.П.,

представника відповідача - Зеленохатова І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Енергоінвестпроект») 18.10.2018 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2018 №00003631402 за формою «Р», яким для ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 036 956,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 829 565,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 207 391,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2018 №00003641402 за формою «Р», яким для ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1663521,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 1 330 817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 332 704,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправним збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та податку на прибуток, оскільки господарські операції з контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинними документами, ним дотримано передбачені чинним законодавством умови формування податкового кредиту та доходу. Крім того, вважає, що не може нести відповідальність за дотримання норм податкового законодавства контрагентами.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 у справі №520/9085/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, адміністративний позов ТОВ «Енергоінвестпроект» задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 14.09.2018 №00003631402, №00003641402.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 виправлено описку у мотивувальній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 у справі №520/9085/18 - замість ТОВ "Науково технічний центр «Енергоінвест» зазначити ТОВ "Науково - технічний центр «Енерготехінвест».

Постановою Верховного суду від 28.09.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019 про задоволення адміністративного позову ТОВ «Енергоінвестпроект» у справі №520/9085/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Судом касаційної інстанції у постанові від 28.09.2020 зазначено, що судами не досліджені обставини наявності у ТОВ «Будівельна компанія «Інтер-Буд» (контрагент) технічної можливості виконання укладеної із ТОВ «Енергоінвестпроект» (позивачем у справі) угоди щодо поставки товару.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №520/9085/18.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня закінчення дії карантину.

Відповідачем 17.11.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким контролюючий орган просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 05.06.2018 №2268/2040-14-02-08/34633789 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергоінвестпроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

Згідно з вказаними висновками, викладеними в акті перевірки, позивач порушив норми:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 939 215,00 грн., у тому числі за III квартал 2017 року у сумі 803 664,00 грн, за 2017 рік у сумі 67 408,00 грн., за І квартал 2018 року у сумі 68 143,00 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2018 року у сумі – 15 511 368,00 грн.;

- пункти 198.1, 198.3 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого неправомірно занижено податок на додану вартість (з урахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України) на загальну суму 1 395 484,00 грн., у тому числі: у травні 2015 року на суму - 4 667,00 грн., у червні 2015 року на суму - 4 667,00 грн., у липні 2015 року на суму - 4 667,00 грн., у серпні 2015 року на суму - 2 882,00 грн., у вересні 2015 року на суму – 4667,00 грн., у грудні 2015 року на суму - 4 667,00 грн., у січні 2016 року на суму - 64 667,00 грн., у вересні 2017 року на суму – 1 294 398,00 грн., у жовтні 2017 року на суму - 10 202,00 грн.

Завищення податкового кредиту та заниження доходів, на думку відповідача, сталося внаслідок здійснення позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтер-Буд» (код ЄДРПОУ - 40993851) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» (код ЄДРПОУ: 40993851), за договорами поставки товару.

У акті перевірки зроблено посилання на інформацію, отриману від інших податкових органів, проведеного аналізу контрагентів позивача.

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.07.2018:

- №00002301402 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 174 018,75 грн., у тому числі: за основним платежем – 939 215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 234 803,75 грн.;

- №00002321402 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 738 021,25 грн., у тому числі: за основним платежем – 1 390 817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 347 704,25 грн.

Позивач засобами поштового зв`язку на адресу Державної податкової служби України подав скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС України від 31.08.2018 №28328/6/99-99-11-01-01-25, скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення у частині збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «НВО Промтехенерго», у частині збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Науково - технічний центр "Енерготехінвест" і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, а також враховуючи рішення ДФС України, ГУ ДФС у Харківській області прийнятті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2018, а саме:

- №00003631402 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 036 956,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 829 565,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 207 391,25 грн.;

- №00003641402 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1663521,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 1 330 817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 332 704,25 грн.

Позивач, вважаючи названі податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарських операцій (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правонаступності учасників господарських операцій; зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Таким чином у межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) спірних господарських операцій позивачем з його контрагентами; мету придбання та обставини використання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «Інтер – Буд» (постачальник), укладено договір поставки від 01.09.2017 №01/09-17. За умовами укладеного договору було здійснено постачання товару (кондиціонери марки «Sensei FTE-23ТW» та «Sensei FTE-32ТW» у погодженому сторонами асортименті і кількості).

Також згідно пункту 2.1 вказаного договору поставки - поставка товару здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які подаються постачальнику в письмовій формі за допомогою факсу або електронною поштою. У замовленні покупець має вказати назву, кількість, дату поставки товару.

На підтвердження придбання вказаного товару позивачем до матеріалів справи надано докази поставки ТОВ «Будівельна компанія «ІНТЕР – БУД» товару позивачу згідно вказаного договору поставки, а саме: листи - замовлення ТМЦ, податкові та видаткові накладні, а також докази отримання поставленого товару: акти приймання - передачі майна на зберігання (т.1 а.с.74-168).

Суд зазначає, що вказаний договір поставки з ТОВ «Будівельна компанія «Інтер -Буд" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації придбаного товару контрагентам - покупцям - ТОВ «Трансбудмаркет», ТОВ «Варрон», ТОВ «Акантикус», ТОВ «Енергетичний консалтинг», що підтверджується наданими первинними документами, а саме, відповідними договорами поставки, видатковими накладними (т.1 а.с.169-200).

Також на підтвердження придбання, оприбуткування та подальшої реалізації придбаної продукції позивачем надано до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості по рахункам 281, 631 та 3612 (т.2 а.с.158-160).

Щодо отримання прибутку та економічної доцільності вказаної операції позивачем надано бухгалтерську довідку від 09.12.2018, в якій визначено, що у вересні 2017 року позивачем у компанії ТОВ «Будівельна компанія «Інтер – Буд» було придбані кондиціонери на загальну суму 7 827 600,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 304 600,00 грн. Вони були реалізовані на загальну суму 7 866 738,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 311 123,00 грн. Прибуток від операції складає 32 615,00 грн (т.2 а.с.165).

Судом встановлено, що оплата за ТМЦ по контрагенту ТОВ «Будівельна компанія «Інтер – Буд» не здійснена, обліковується кредиторська заборгованість.

Водночас, суд зазначає, що позивачем направлялися на ім`я директора ТОВ «Будівельна компанія «Інтер – Буд» листи, з метою виконання свої зобов`язань з оплати придбаних кондиціонерів, в яких позивач просив повідомити актуальні банківські реквізити підприємства (т.2 а.с.161,164), проте відповіді на вказані листи позивач не отримав.

Суд зазначає, що, виходячи з положень податкового законодавства, несплата позивачем коштів за придбаний товар не є доказом безтоварності вказаної господарської операції.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Будівельна компанія «Інтер-Буд», відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України. Зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРНП, що підтверджується відповідними квитанціями.

Водночас, виходячи зі змісту наданих позивачем первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «Інтер – Буд», суд зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Документи містять назву, дату складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення таких господарських операцій і правильність їх оформлення, особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій. Документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Щодо недоліків, виявлених в оформленні видаткових накладних (у графі для заповнення як «Від Покупця», так і «Від Продавця» міститься тільки підпис та печатка) з урахуванням норм, якими сторонам надано право оформлення правовідносин на власний розсуд, суд приймає в якості належних доказів, оскільки сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного суду, викладеною у постанові від 17.09.2020 у справі №810/2202/16.

Суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ««Будівельна компанія «Інтер-Буд» були включені до складу податкового кредиту та відображені у податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Встановлено також і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій зроблені шляхом аналізу податкової інформації щодо контрагентів позивача, отримання протоколу допиту.

У силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених статтею 228 Цивільного кодексу України та статтями 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Відповідні висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з висновками, викладеними у рішенні по справі «Булвес АД проти Болгарії», в якому, зокрема, зазначено: « 71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Суд не може вважати аргументованими доводи контролюючого органу щодо наявності вироку від 29.04.2020 у справі №640/13038/19, оскільки останній стосується фізичної особи та питання реєстраційних дій щодо особи контрагента позивача, а не - господарської діяльності такого суб`єкта та не господарської діяльності позивача, відтак не є преюдиційним для адміністративного суду при вирішенні питання щодо правомірності дій юридичної особи, зокрема позивача.

Згідно частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, до винесення вироку у рамках кримінального провадження, інформація щодо контрагента позивача про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, протоколів допиту, ухвал в рамках кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

При цьому, на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також станом на час розгляду даної справи, вироки щодо контрагентів позивача відсутні, а тому матеріали розслідувань за вказаними кримінальними провадженнями не можуть враховуватись як докази у даній справі, тоді як належним доказом, в даному випадку, могли би бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.

Водночас, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а, від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 у справі №802/4940/14, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 08.08.2018 у справі №820/4428/17, від 06.11.2018 у справі №822/551/18.

Суд зазначає, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів відсутності економічно-необхідних можливостей для виконання договору щодо поставки кондиціонерів, відсутності персоналу, відсутності складських приміщень тощо.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Науково- технічний центр «Енерготехінвест» (виконавець), укладено договір про надання послуг від 10.12.2015 №01/12-15 (т.1 а.с.201-202). Згідно підпункту 1.1 вказаного договору про надання послуг - виконавець зобов`язується надати консультативні послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані виконавцем послуги і сплатити їх.

Факт отримання консультативних послуг та подальше їх використання позивачем в господарській діяльності реалізації підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: актом приймання - передачі наданих послуг, податковою накладною, звітом про отриманні послуги, тощо, договорами купівлі - продажу, укладеними з контрагентами - покупцями електричної енергії (т.1 а.с.203-213, т.3 а.с.1-205).

Також суд зазначає, що позивач у перевіряємий період здійснював господарську діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом у відповідності до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 12.08.1996 №36.

Ціна (тариф) позивача на електроенергію складається із середньої закупівельної ціни електричної енергії на Оптовому ринку електроенергії України; тарифу на розподіл електричної енергії на відповідному класі напруги ліцензіата, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, на закріпленій території ліцензованої діяльності якого знаходиться споживач; інформаційних послуг. При цьому левову частину в ціні позивача на електроенергію складає середня закупівельна ціна електричної енергії на ОРЕ.

Тому на стадії розроблення комерційної пропозиції споживачу і пропозиції такому споживачу укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії ТОВ «Енергоінвестпроект» необхідно отримати та проаналізувати значний обсяг інформації щодо погодинних обсягів споживання електроенергії таким споживачем як за попередні, так і за поточні періоди. Необхідно визначити сталість режимів споживання електроенергії конкретним споживачем, наявність або відсутність сезонних коливань у режимах споживання електроенергії та можливість прогнозування майбутніх обсягів погодинного споживання електроенергії.

Крім того, необхідно постійно виявляти та систематизувати інформацію щодо погодинних оптових цін на електроенергію, встановлювати сталі тенденції і закономірності у формуванні погодинних оптових цін на електроенергію.

Фахівці потрібної кваліфікації, які володіють знаннями і навичками щодо аналізу погодинних обсягів споживання, погодинних оптових цін на електроенергію та складення дозвільних документів споживачів для переходу на постачання від постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом, на ринку праці майже відсутні, що певним чином підтверджується даними, викладеними у Звіті Антимонопольного комітету України «Про результати комплексного дослідження ринків електричної енергії та енергетичного вугілля», в якому вказано, що частка електричної енергії ПНТ на ОРЕ постійно зменшується та у 2015 році зменшилась в два рази порівняно з 2014 роком і склала 10,7%.

За викладених обставин, для досягнення показників рентабельної діяльності з постачання електричної енергії у ТОВ «Енергоінвестпроект» виникла необхідність в укладенні з ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» договору про надання послуг від 10.12.2015 №01/12-15.

Відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» (код ЄДРПОУ 2974417976) вказано основний вид згідно КВЕД - 35.14 торгівля електроенергією.

Суд зазначає, що за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 позивачем задекларовано у рядку Декларації «Дохід від будь якої діяльності ( за вирахуванням непрямих податків)», визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 115 088 491 грн.

ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» 08.10.2004 одержало у НКРЕ ліцензію серії АЕ №288004 на право провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом строком дії до 15.10.2019.

Тобто основна спеціалізація ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» дозволяє йому надавати консультаційні послуги з питань економічних показників здійснення діяльності по постачанню електричної енергії у Запорізькій області.

На момент надання послуг за договором №01/02-15 про надання послуг від 10.12.2015 ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» вже близько одинадцяти років здійснювало ліцензований вид діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Тобто зазначені обставини підтверджують наявність у ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» кваліфікації на надання консультаційних послуг з питань економічних показників здійснення діяльності по постачанню електричної енергії за нерегульованим тарифом у Запорізькій області.

За фактом надання послуг був складений Акт прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2016 за договором про надання послуг від 10.12.2015 №01/02-15.

До Акту прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2016 за договором про надання послуг від 10.12.2015 №01/02-15 Виконавець додав Звіт від 28.01.2016 «Экономические показатели осуществления деятельности по поставке электрической энергии по нерегулируемому тарифу на территории Запорожской области», в якому було здійснено аналіз погодинних графіків споживання електроенергії конкретних промислових споживачів Запорізької області, приведені розрахунки рентабельності постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та надані рекомендації щодо конкретних споживачів, з якими Виконавець рекомендує провести переговори щодо укладення договору про купівлю-продаж електричної енергії.

Інформація, отримана від ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» консультаційних послуг ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором про надання послуг від 10.12.2015 №01/12-15, була використана ТОВ «Енергоінвестпроект» у господарській діяльності для проведення переговорів із промисловими підприємствами Запорізької області - потенційними споживачами електроенергії позивача.

Зокрема, на адресу вказаних у Звіті за договором про надання послуг від 10.12.2015 №01/12-15 «Экономические показатели осуществления деятельности по поставке электрической энергии по нерегулируемому тарифу на территории Запорожской области» підприємств-споживачів з боку ТОВ «Енергоінвестпроект» були надіслані комерційні пропозиції.

У результаті отриманих від ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» консультаційних послуг ТОВ «Енергоінвестпроект» уклало наступні договори про купівлю- продаж електроенергії із споживачами Запорізької області:

- договір про купівлю-продаж електричної енергії від 14.06.2017 №69-ЕЕ-17 з ПП «Діміорс»;

- договір про купівлю-продаж електричної енергії від 14.03.2018 №73-ЕЕ-18 з ТОВ «Біол».

Таким чином, послуги, отримані від ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» за договором про надання послуг від 10.12.2015 №01/12-15 безпосередньо пов`язані із здійсненням господарської діяльності ТОВ «Енергоінвестпроект» з постачання електричної енергії. Результати отриманих послуг були використані в господарській діяльності ТОВ «Енергоінвестпроект» шляхом подальшого укладення договорів про купівлю-продаж електричної енергії із споживачами ПП «Діміорс» та ТОВ «Біол».

Згідно положенням пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Виходячи з вимог підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Інтер -Буд» та ТОВ «Науково – технічний центр «Енергоінвест», а подані позивачем до матеріалів справи докази підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Судом враховано, що вжитті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства є достатніми у даній справі, оскільки контролюючим органом не доведено, що позивачем при здійсненні господарських операцій, допущено бездіяльність, які свідчать на користь його недобросовісності та відсутність належної обачності.

Суд зазначає, що податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, також не надано належних доказів на підтвердження того, що позивачу, як платнику податків було відомо про можливі порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, а також те, що метою позивача було здійснення господарської операції з даними підприємствами для одержання податкової вигоди.

Абзацом першим частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПК України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень ПК України, які у подальшому слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновків, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами у справі правомірність формування податкового кредиту, тому наявні правові підстави для повного задоволення позовних вимог, а податкові-повідомлення рішення - підлягають скасуванню як незаконні та протиправні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» (вулиця Шевченка, 146, офіс 39, місто Харків, 61013, код ЄДРПОУ: 34633789) до Головного управління ДФС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2018 №00003631402 та №00003641402.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва