Рішення № 95361673, 01.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 березня 2021 року № 520/18291/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "САПФІР" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Дочірнє підприємство промислова компанія "Нафтогазспецкомплект України" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство "САПФІР" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 21.12.2020, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держтеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу та №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 кадастровий номер 6310136600:04:007:0116;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати КП "САПФІР" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська 1, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116 із застосуванням сукупного коефіцієну КмЗ у розмірі 0,5637;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно витягу Державного земельного кдастру про земельну ділянку, користується земельною ділянкою площею 1,3484 га (кадастровий номер 6310136600:04:007:0116). 19.03.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було сформовано витяг №2562/0/45-20 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:04:007:0116. На думку позивача, відповідачем протиправно застосовано локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки, які не повинні були бути застосовані, що впливає на визначення сукупного коефіцієнта Км3, а окремі локальні коефіцієнти взагалі не застосовані при формуванні витягу. Застосування показників витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2562/0/45-20 від 19.03.2020 збільшить розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

05.01.2021 від Головного управління Держгеокадастру у Хірківській області надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується в автоматичному режимі за допомогою програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013", що унеможливлює внесення до нього змін, шляхом виключення окремих локальних коефіцієнтів

19.01.2021 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що відповідач не навів жодного доказу законності своїх дій з виготовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2562/0/45-20 від 19.03.2020, а лише розкрив порядок його виготовлення.

Третя особа правом надати письмові пояснення щодо предмету адміністративного позову не скористалася.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Позивачем, згідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, використовується земельна ділянка площею 1,3484 га по вул. Тахіатаській, буд. 1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, що належить йому на праві власності, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:04:007:0116.

КП "САПФІР" обліковується в Київському адміністративному районі як платник земельного податку.

Харківською міською радою 27.02.2019 було прийнято рішення №1474/19, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, відповідно до якого оновлена нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

18.12.2019 рішенням Харківської міської ради №1908/19 затверджено порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 та встановлено, що плата за землю на підставі оновленої нормативної грошової оцінки вводиться в дію з 01.01.2020.

Для розрахунку плати за землю, позивачем отримано витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116.

Як вказував позивач у позові, у зазначеному витязі неправомірно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3), а збільшення сукупного коефіцієнту (Км3) здійснено за рахунок безпідставного застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів визначених законодавчо.

Водночас, позивачем надано суду Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 13.05.2019 №824/0/45-19, який отримував позивач в 2019 році, з якого вбачається, що сукупний Коефіцієнт Км3 нормативної грошової оцінки земельної ділянки , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 1, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116 станом на 13.05.2019 у складав 0,74998, а станом на 19.03.2020 такий складає 1,37, що тягне за собою суттєве збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, позивач звертався с запитами на отримання публічної інформації до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (21.12.2020, 25.11.2020) але відповіді в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач не надав.

Разом з позовною заявою, позивач надав до суду експертний висновок №39 від 11.09.2020 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду КП "САПФІР" за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 1, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116 (площа 1,3484 га) складений ДП "Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних та екологічних вишукувань", згідно до якого доцільно застосовувати коефіцієнт К1 для всієї площі 1,3484 гектарів.

Як вказував позивач, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти не враховані, або враховані у значенні, що призводить до подальшого суттєвого завищення розміру податку на землю, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки від №2562/0/45-20 від 19.03.2020 складено з порушенням вимог чинного законодавства, отже, такий не може слугувати підставою для визначення нового розміру орендної плати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У пункті 288.5 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378).

Відповідно до статті 5 Закону № 1378 залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону №1378).

Статтею 23 цього Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки відповідно до частин першої та третьої статі 23 Закону №1378 оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі Порядок).

Згідно з пунктами 2-4 розділу І "Загальні положення" цього Порядку нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (із змінами).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Цей Порядок передбачає, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, та коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункту 1 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку).

Згідно з пунктами 2, 3 цього Розділу Порядку населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1, складовою якої, серед іншого, є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, Кф та коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки, Км.

Пунктом 6 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Отже, згідно з приписами чинного законодавства нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

Пунктом 5 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку передбачено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток 1).

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613) Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

При цьому, згідно зі статтею 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Стаття 7 Закону № 3613 передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру; участь у погодженні матеріалів і документації Державного земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних висновків; затвердження статуту Адміністратора Державного земельного кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його керівника; організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань ведення Державного земельного кадастру; організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації

Відповідно до статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Судом встановлено, що відповідачем сформовано витяг від 19.03.2020 №2562/0/45-20 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3484 га (кадастровий номер 6310136600:04:007:0116) по вул. Тахіатаська, 1 в м. Харкові, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки складає 23827220 грн (а.с.13).

Цільове призначення зазначеної земельної ділянки визначено наступне: 11.02 для розміщення підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переборної, машинобудівної та іншої промисловості.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м. Харкові виконуються відповідно до пункту 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Як зазначено вище, значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

У додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів наведено групи локальних факторів: функціонально-планувальні фактори, зокрема, у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (коефіцієнти локальних факторів 1,05-1,2); інженерно - інфраструктурні фактори, серед яких, наявні, зокрема: земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95), не забезпечена централізованим водопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95), не забезпечена централізованим теплопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95); інженерно-геологічні фактори, зокрема: на штучно створених територіях (коефіцієнти локальних факторів 1,02-1,07), у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95); природно-ландшафтні фактори, зокрема: місцезнаходження земельної ділянки в межах території природоохоронного призначення (національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи) (коефіцієнти локальних факторів 1,07-1,11), у межах території рекреаційного призначення (коефіцієнти локальних факторів 1,05-1,09); санітарно-гігієнічні фактори, зокрема: місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (коефіцієнти локальних факторів 0,80-0,96), місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря (коефіцієнти локальних факторів 0,80-0,95), місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95), місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,97).

Згідно витягу від 26.08.2020 №2249 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці застосовано наступні локальні коефіцієнти:

"Зона магістралей підвищеного містоформувального значення" - 1,20;

"Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" - 1,15;

"Зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів" - 1,15

"Земельна ділянка на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0кг/см кв. при потужності понад два метри" - 0,95;

"Земельна ділянка знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м" - 0,95;

"Земельна ділянка у санітарно-захисній зоні" - 0,96;

Сукупний коефіцієнт Км3: 1,37 (а.с.13).

Позивач, у своїй позовній заяві стверджує, що близьке розташування пойми річки Харків спричиняє високий рівень грунтових вод, що унеможливлює нове будівництво чи облаштування нових промислових майданчиків. Станом на 07.09.2020 рівень грунтових вод на вул. Тахіатаська, 1 становить менше 2 (двох) метрів від рівня поверхні землі. Зазначене підтверджується даними результатів обстеження території по вул. Тахіатаській, 1 проведеним КП "Південукргеологія" Держслужби геології та надр України та Експертний висновок щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки КП "Сапфір" за адресою: вул. Тахіатаська, буд 1, м. Харків, Київського району, 61033, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116 (площа 1,3484 га) від 11.09.2020 №39 і як наслідок, відповідно до експертного висновку, до всієї території за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 1 слід застосовувати понижуючий коефіцієнт у зв`язку з підтопленням, тобто показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання грунтових вод менше 3 м повинен становити 0,73, а не вказаний у спірному витязі нормативний максимум - 0,95.

Позивач вказував, що всі показники земельної ділянки залишились у 2020 році порівняно з 2019 роком без змін, така ділянка знаходиться на тій самій відстані від магістралей підвищеного містоформувального значення, у тій самі зоні пішохідної доступності тощо.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта КмЗ є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Позивач наголошує, що враховуючи, шо існуючий стан населеного пункту не змінився, то можна зробити висновок щодо неправомірності розрахунку з обчислення сукупного коефіцієнт) КмЗ у 2020 році.

Згідно Порядку "Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів".

Позивач розраховує сукупний коефіцієнт КмЗ =0.56 (КмЗ=1.05x1.04x1.04x0.85x0.73x0.80=0,56375155).

Крім того, позивач направляв до відповідача запити з метою встановлення обставин, чим саме керувався останній, визначаючи локальні фактори витягу на рівні максимуму, однак з матеріалів справи вбачається, що у відповідях на ці запити лише зазначено про використання ним засобів програмного забезпечення при формуванні спірного витягу.

Відповідач вказував, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.

Суд вважає необґрунтованими такі доводи відповідача, з огляду на наступне.

Пунктом 10 розділу ІІ Порядку зазначено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням всіх факторів, а не лише за автоматичними даними. Формування ж витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів, які порушують права позивача.

При розгляді даної справи судом враховано висновки які виклав Верховний Суд в постанові від 30 січня 2020 року (справа№820/1804/16) та від 03.12.2018 року (справа № 815/927/15), які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються судом до спірних правовідносин, викладених в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Тахіатаська, буд 1, м. Харків, Київського району, 61033, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116, задовольняє його у цій частині та додатково, виходячи за межі позову з метою належного захисту прав позивача, скасовує спірний витяг.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати КП "САПФІР" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Тахіатаська, буд 1, м. Харків, Київського району, 61033, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 0,5637, суд вказує наступне.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд враховує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. У разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17).

Позивач просив зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошові оцінку його земельної ділянки зі застосуванням визначених позивачем коефіцієнтів.

Суд виходить з того, що формування нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку належить саме до компетенції відповідача. Вказавши на явні помилки, допущені при застосуванні окремих коефіцієнтів, суд вбачає за необхідне зобов`язати відповідача видати КП "САПФІР" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельнії ділянки, розташованої за адресою: вул. Тахіатаська, буд 1, м. Харків, Київського району, 61033, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат проводиться відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судовинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Колективного підприємства "САПФІР" (вул. Тахіаташська, буд. 1,м. Харків,61033, ЄДРПОУ 02403417) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 39792822), третя особа: Дочірнє підприємство промислова компанія "Нафтогазспецкомплект України" (вул. Інституцька, 13-А, кв. 18, м. Київ, 01021, ЄДРПОУ 30676258) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держтеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу та №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 кадастровий номер 6310136600:04:007:0116.

Скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2562/0/45-20 від 19.03.2020, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 кадастровий номер 6310136600:04:007:0116.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати КП "САПФІР" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська 1, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116, який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 13.05.2019 №824/0/45-19, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, з урахуванням висновків суду по даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 39792822) на користь Колективного підприємства "САПФІР" (вул. Тахіаташська, буд. 1,м. Харків,61033, ЄДРПОУ 02403417) сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова