Рішення № 95361617, 01.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 р. № 520/8349/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Бондар О.В.,

за участю: представника відповідача - Григоренка Д.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" (код ЄДРПОУ 42797498) у вигляді часткового зупинення роботи об`єкта багатопаливної автозаправної станції ТОВ "МК Ойл Трейд", а саме: повного зупинення роботи модуля для зберігання та роздрібної торгівлі скрапленого вуглеводного газу, що розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході перевірки багатопаливної автозаправної станції ТОВ "МК Ойл Трейд", що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Привільна. 87-Б встановлено, що вона експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. від 06.07.2020 відкрито спрощене провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 27.07.2020 дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У зв`язку із обставинами, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи та на підставі розпорядження керівника апарату суду №03-05/101 від 11.12.2020 проведено повторний автоматизований перерозподіл даної справи та передано на розгляд судді Горшковій О.О.

Ухвалою суду від 14.12.2020 дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" наявні всі необхідні та достатні документи дозвільного характеру для розміщення та експлуатації газового модуля, що розташований на АЗС. Так, АЗС, на якій розташований модуль введена в експлуатацію на підставі акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об`єкту до експлуатації від 09.07.1996, затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міськради № 347 від 26.07.1996. Крім того, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: колонка паливно-роздавальна для відпуску скрапленого газу типу "PETRO PRIMUS LPG-1U" та резервуар наземний для зберігання ЗВГ типу СУГ-10.Н-УХЛ1, використовуються відповідачем на підставі дозволу, виданого Головним управлінням Держпраці у Харківській області. Вказане устаткування використовується відповідачем із додержанням заходів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Також, відповідачем розроблено та затверджено декларацію з безпеки щодо АЗС, що знаходиться у м. Миколаїв по вул. Привільна, 87-Б.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про проведення судових засідань та про розгляд даної справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача прибув у судове засідання, в якому підтримав свою правову позицію та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причини або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги наведене, суд вирішив розглядати справу за відсутністю представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

15 травня 2020 року до Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшло колективне звернення громадян, відповідно до якого вони просили взяти на контроль вжиття заходів службовими особами Головного управління ДСНС України у Миколаївській області заходів щодо недопущення настання тяжких наслідків, у зв`язку із порушенням правил пожежної безпеки з боку посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд".

28 травня 2020 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій в межах покладених на неї повноважень, направила до Головного управління ДСНС України у Миколаївській області лист № 26-8041/261-3, яким останньому доручено провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд", що провадить господарську діяльність за адресою: вул. Привільна, 87-Б, м. Миколаїв.

У період з 03.06.2020 по 04.06.2020 у присутності регіонального представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" посадовими особами Головного управління ДСНС України у Миколаївській області здійснено позапланову перевірку багатопаливної автозаправної станції з газовим модулем, що розташовано за адресою: вул. Привільна, 87-Б, м. Миколаїв, Миколаївська область.

Зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу від 01.06.2020 № 201 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю", посвідчення на проведення перевірки від 01.06.2020 № 104 Центрального районного відділу м. Миколаєва Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.

За результатами перевірки складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 04.06.2020 № 109.

Відповідно до акту, складеного за результатами перевірки багатопаливної автозаправної станції з газовим модулем, що розташовано за адресою: вул. Привільна, 87-Б, м. Миколаїв, Миколаївська область, встановлено, що автозаправна станція експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- суб`єкт господарювання розпочав свою діяльність без зареєстрованої у відповідному порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до стадіону та ринку (місця масового перебування людей) (фактично орієнтовно 35 м та 91 м (необхідно 100 м), а також зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ до автомобільної дороги орієнтовно III категорії (фактично орієнтовно 15 м (необхідно 25 м);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до адміністративних будинків сусіднього підприємства (фактично орієнтовно 12 м (необхідно 40 м), а також зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до гаражів (фактично орієнтовно 6 м (необхідно 40 м);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ до колонки заправної СВГ (фактично орієнтовно 2 м (необхідно 5 м), а також зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до резервуару протипожежного запасу води (фактично орієнтовно 2 м (необхідно 40 м).

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення роботи об`єкта багатопаливної автозаправної станції ТОВ "МК Ойл Трейд", суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно вимог пункту 3 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 визначено: "Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.".

Згідно пункту 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Так, з акту перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено, що суб`єкт господарювання розпочав свою діяльність без зареєстрованої у відповідному порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Згідно частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану.

Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Так, з акту державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об`єкта до експлуатації від 09.07.1996 та рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів від 26.07.1996 № 347 вбачається, що зареєстровано будівлю по вул. Привільна 87-Б та прийнято в експлуатацію автозаправну станцію.

Таким чином, аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що поняття й вимога щодо подання декларації відповідності матеріально-технічної бази були впровадженні до чинного законодавства після створення та початку експлуатації Автозаправної станції, що знаходиться у м. Миколаїв по вул. Привільна, 87-Б у 1996 році.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 № 440 затверджено Порядок подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Згідно із пунктом 1 даного Порядку він визначає процедуру подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), що дає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) (далі - об`єкти нерухомості).

Цим же пунктом Порядку визначено, що декларація не подається:

- у разі використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

- орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на такий об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано його власником;

- у разі використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Отже, враховуючи, що відповідно до акту державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об`єкта до експлуатації від 09.07.1996 та рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів від 26.07.1996 № 347 завершено будівництва та прийнято в експлуатацію автозаправну станцію по вул. Привільна 87-Б у місті Миколаїв, суд приходить до висновку, що відповідно до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки № 440 у відповідача відсутній обов`язок реєструвати у відповідному порядку декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Щодо порушення відповідачем рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшення протипожежних відстаней, суд зазначає наступне.

Так, із акту перевірки від 04.06.2020 № 109, вбачається, що контролюючий орган встановив, що:

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до стадіону та ринку (місця масового перебування людей) (фактично орієнтовно 35 м та 91 м (необхідно 100 м), а також зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ до автомобільної дороги орієнтовно III категорії (фактично орієнтовно 15 м (необхідно 25 м);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до адміністративних будинків сусіднього підприємства (фактично орієнтовно 12 м (необхідно 40 м), а також зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до гаражів (фактично орієнтовно 6 м (необхідно 40 м);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ до колонки заправної СВГ (фактично орієнтовно 2 м (необхідно 5 м), а також зменшено протипожежні відстані від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до резервуару протипожежного запасу води (фактично орієнтовно 2 м (необхідно 40 м).

Поряд із тим, суд звертає увагу, що ані у акті перевірки, ані у позовній заяві, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області взагалі не зазначено яким чином проводились заміри відстаней від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до стадіону та ринку, автомобільної дороги, від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до адміністративних будівель, від резервуару СВГ до колонки заправної СВГ, від резервуару СВГ та обладнання газового модуля до резервуару протипожежного запасу води, яким приладом користувався відповідач при приведенні перевірки та визначення вказаних замірів.

Крім того, в самому акті перевірки від 04.06.2020 № 109 інспектор зазначив, що заміри вищезазначених відстаней орієнтовні, що, на думку суду, є недопустимим при визначенні чітких нормативів з якими закон пов`язує небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю.

Суд вважає, що на спірні правовідносини поширюються положення Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності, визначаючи, зокрема, єдність вимірювань, засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності; затвердження типу засобу вимірювальної техніки, повірку засобів вимірювальної техніки, тощо.

Стаття 8 вказаного Закону України регулює питання використання засобів вимірювальної техніки, умови її експлуатації.

Приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статті 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють правила належності доказів, які визначають об`єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Так, законодавцем визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначає загальні правила оцінки доказів судом при розгляді адміністративної справи. Так, відповідно до вказаної норми права, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів того, що позивачем дійсно, з урахуванням вимог закону, здійснювались заміри відстаней на АЗС відповідача Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до суду не надано, посилання у акті на орієнтовні заміри відстаней є документально непідтвердженими та не може прийматися судом до уваги при вирішенні справи.

Також, суд зазначає, що у письмових поясненнях, представник відповідача зазначив, що у період з 03.06.2020 по 04.06.2020 перевірка проводилась у присутності регіонального представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд", який в свою чергу зазначив, що будь-яких замірів відстаней під час проведення перевірки інспектором не здійснювалось.

Отже, дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування своєї правової позиції, суд дійшов висновку, що, по-перше, позивачем не доведено факту проведення співробітниками Головного управління ДСНС України в Миколаївській області будь-яких замірів відстаней на АЗС за адресою: вул. Привільня, 87-Б, м. Миколаїв, з використанням вимірювальної рулетки, оскільки жодних посилань в акті № 109 від 04.06.2020 на, використаний при перевірці, вказаний засіб вимірювання не міститься. По-друге, позивачем не надано належних документів, які дають змогу суду ідентифікувати використаний при перевірці засіб вимірювання, з дотриманням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Крім того, суд звертає увагу, що на виконання вимог наказу МНС України № 338 від 18.12.2000, яким затверджено "Положення про паспортизацію ПНО" ТОВ "МК Ойл Трейд" розроблено та затверджено паспорт ПНО щодо АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б.

На підставі вищезазначеного паспорта АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б внесена до Державного реєстру ПНО з присвоєнням йому реєстраційного номера, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ПНО.

Також, суд зазначає, що представник відповідача надав до суду Декларацію безпеки об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки на Автозаправну станцію (АЗС), що розташована на вул. Привільна, 87-Б у м. Миколаїв.

Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002, затверджено "Порядок декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки".

Відповідно до пункту 3 Порядку № 956 суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки (далі - "декларація безпеки"). Декларація безпеки складається на основі дослідження суб`єктом господарювання ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій (далі - рівня ризику), що пов`язані з експлуатацією цих об`єктів.

Отже, документом, що визначає ступінь небезпеки та надає оцінку рівню ризику щодо об`єкту підвищеної небезпеки, в тому числі і АЗС є декларація безпеки, що розробляється суб`єктом господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" розробило та затвердило декларацію безпеки, щодо АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б, відповідно до висновків якої зазначено, що будь-яка діяльність, яка створює ризик, що перевищує прийнятний, на підприємстві не ведеться; на підставі оцінки прийнятності ризику можна констатувати, що цей об`єкт підвищеної небезпеки вважається досить безпечним, ризик від негативних подій внаслідок аварій на об`єкті підвищеної небезпеки не перевищує прийнятний, повинен бути застрахований відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", "Про страхування".

Відповідно до пункту 7 Порядку № 956 суб`єкт господарювання проводить відповідно до вимог Законів України "Про екологічну експертизу", "Про наукову та науково-технічну експертизу" і пунктів 19-27 Порядку № 956 експертизу повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обґрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень.

Так, на виконання пункту 7 Порядку № 956 Мале приватне підприємство "Інтелект" затвердило експертний висновок № 12/10-20 щодо повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обґрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень, декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки - автозаправної станції за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б .

Відповідно до експертного висновку зазначено, що умови експлуатації АЗС в цілому відповідають вимогам діючих норм і правил забезпечення промислової безпеки та локалізації і ліквідації надзвичайних ситуації, захисту населення й територій, матеріали декларації безпеки забезпечують повноту досліджень ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, обґрунтованість та достатність прийнятих щодо зменшення рівня ризику рішень, готовність до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій на АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б.

Також, суд звертає увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" надано до матеріалів справи дозвіл Головного управління Держпраці в Харківській області на експлуатацію обладнання, зокрема, колонка паливно-роздавальна для відпуску скрапленого газу типу "PETRO PRIMUS LPG-1U" та резервуар наземний для зберігання ЗВГ типу СУГ-10.Н-УХЛ1 саме за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б, дозвіл Головного управління Держпраці в Харківській області на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, здійснення заповнення, зливу контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, в т.ч. й за адресою: за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що для зниження ризику настання суспільно небезпечних наслідків, в т.ч. загрози життю та здоров`ю людей на АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б, ТОВ "МК Ойл Трейд" уклав з Головним управлінням ДСНС України в Миколаївській області договір № 23 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій від 12.10.2020, копія якого міститься у матеріалах справи. А для відшкодування шкоди, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на АЗС за адресою: м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б, відповідач 13.10.2020 уклав зі страховиком ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності, копія якого також міститься у матеріалах справи.

Згідно з пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, в контексті розуміння вищезазначених норм права, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Системно проаналізувавши положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд зазначає, що вказаними нормами права установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У силу приписів пункту 12 частини 1 статті 67, частини 2 статті 68, частин 1 і 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей у поєднанні з виявленим, письмово зафіксованим та документально доведеним фактом порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

При цьому, існуючі розбіжності у змісті пункту 12 частини 1 статті 67, частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України (де передбачена можливість зупинення експлуатації будівель) та у змісті частин 1 і 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України (де така можливість не передбачена) змушують суд зважати на частину 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), і виходити з найбільш сприятливого для заявника підходу, коли право на користування власним житлом громадянами підпадає під захист ст.8 Конвенції і потребує надзвичайно вагомої причини для втручання у сферу поваги до приватного життя.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вказаною нормою права закріплено загальні критерії для оцінювання рішень та дій суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Внаслідок проведеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, без з`ясування усіх юридично значимих факторів під час перевірки ТОВ "МК Ойл Трейд", суд не знаходить підстав саме для повного зупинення роботи модуля для зберігання та роздрібної торгівлі скрапленого вуглеводного газу, що розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Привільна, 87-Б, як крайнього заходу державного примусу у сфері справи пожежної безпеки та техногенної безпеки, оскільки висновки позивача про недодержання відповідачем вимог пожежної та техногенної безпеки, є передчасними та документально не підтвердженими належними засобами доказування.

Позивач документально не довів факту порушення відповідачем законодавства з питань цивільної, техногенної та пожежної безпеки та, як наслідок, необхідності застосування конкретного заходу реагування та наявності підстав для цього.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, буд. 1, м. Миколаїв, 54003, код 38524996) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Ойл Трейд" (вул. Академіка Павлова, буд. 120, м. Харків, 61054, код 42797498) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 березня 2021 року.

Суддя О.О. Горшкова