Ухвала суду № 95358933, 05.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

05 березня 2021 року Справа № 923/41/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. дослідивши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, ЄДРПОУ 05396638,

до: ОСОБА_1 , м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,

про стягнення 56562,30 грн.

Без участі сторін

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Херсонобленерго" 14.01.2021 звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 56562,30 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 04 лютого 2021 року суд прийняв позовну заявуАТ "Херсонобленерго" до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/41/21 визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05 березня 2021 року через відділ документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також з клопотанням про призначення у справі почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження та обліку Херсонського науково-дослідного експертно-кріміналістичного центру МВС України.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а також зазначає, що потрібні додаткові дослідження, в тому числі експертні, допит свідків, витребування у позивача додаткових документів, тому необхідно розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 6 ст. 250 ГПК України передбачено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Водночас, положенням ч. 7 ст. 250 ГПК України встановлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Положення ч. 1 ст. 247, ч. 1, 7 ст. 250 ГПК України слід розуміти так, що малозначна справа (справа незначної складності) розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з урахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 ГПК України.

Отже, приписами Господарського процесуального кодексу України надано чітке визначення малозначних справ, які повинні розглядатися судом виключно за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога пор стягнення з відповідача 56562,30 грн. вартості недооблікованої електричної енергії.

Враховуючи, що ціна позову у справі № 923/41/21 становить 56562,30 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2021р. (227000,00 грн.), а тому вказана справа є малозначною та повинна розглядатись виключно за правилами спрощеного позовного провадження, а тому у суду відсутні підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

З огляду на викладене, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволені клопотання про перехід у справі № 923/41/21 від спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Одночасно судом враховано, що відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. В свою чергу, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Так, стаття 15 ГПК України передбачає необхідність дотримання судом принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, значення розгляду справи для сторін.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Рішенням у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23.05.1993 р., п. 63 ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи № 923/41/21 в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо клопотання відповідача пор призначення у справі почеркознавчої експертизи суд вважає за доцільне розглянути зазначене клопотання у призначеному судовому засіданні, для надання можливості позивачу висловити свою позицію по суті заявленого відповідачем клопотання.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 252 ГПК України визначено: "Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі."

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У даному випадку судом також враховано, відповідачем подано клопотання про призначення у справі експертизи та необхідність призначення судового засідання у справі.

Одночасно суд враховує, що відповідно до ч.5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене та необхідність призначення у справі судового засідання, незмінність складу суду, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст. 12, 113, 233, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи № 923/41/21 за правилами загального позовного провадження.

2. Розгляд справи № 923/41/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3. Продовжити строк розгляду справи № 923/41/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи у розумний строк.

4. Призначити перше судове засідання у справі на 06 квітня 2021 року на 10:00 год., яке відбудеться в залі судових засідань № 207 Господарського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Театральна, 18).

5. Викликати у судове засідання представників сторін, яким мати при собі, відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують їх повноваження.

6. Звернути увагу сторін, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справ в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ГПК України.

7. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року.

8. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню поза межами судового рішення, прийнятого за результатами розгляду справи, не підлягає.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.

Суддя С.В. Нікітенко