Ухвала суду № 95355287, 04.03.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2797/2021 Справа № 490/3911/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

04 березня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про визнання протиправним наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

02.07.2020 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд визнати наказ заступника начальника РОВР у Миколаївській області № 25-П КП від 22.06.2020 року неправомірним та скасувати його.

Ухвалою від 12.11.2020 року суддею Гуденко О.А. позовну заяву повернуто позивачу внаслідок не усунення недоліків після залишення позову без руху.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.11.2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

Статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

При цьому, якщо рішення суду (судді) оскаржувалося позивачем або відповідачем, то виникає «зайва» напруга у відносинах судді з такими особами, оскільки вона могла скластися з невдоволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особисті стосунки такої особи та судді не впливали на об`єктивність майбутнього судового рішення.

Окрім того, декілька «помилок суду на користь однієї із сторін» можуть свідчити про упередженість суду і майбутнє рішення вже може розцінюватися як умисне.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви у безсторонності судді та оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Крім того, Євросуд нагадав, що будь-який служитель ОСОБА_2 , щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

Таким чином, оскільки ухвала суду від 12.11.2020 року під головуванням судді Гуденко О.А. скасована Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20.11.2021 року, суддя Гуденко О.А. вважає необхідним заявити собі самовідвід по цивільній справі №4903911/20.

Керуючись ст. 36, 39 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи справі №490/3911/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про визнання протиправним наказу.

Справу передати до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва для повторного автоматизованого розподілу справи в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гуденко О.А.