Вирок № 95355004, 05.03.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/566/21

Номер провадження1-кп/473/137/2021

ЄРДР № 12020150190001233.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України.

ВИРОК

іменем України

"05" березня 2021 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Путій Є.В.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

08 лютого 2013 року обвинувачений ОСОБА_3 у встановленому законодавством порядку набув права керування транспортними засобами категорії «В» та «С». Тому, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами, під час керування транспортним засобом, повинен дотримуватися та виконувати вимоги Закону України «Про дорожній рух», а також пункти «Правил дорожнього руху України» (надалі – ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

23 листопада 2020 року обвинувачений водій ОСОБА_3 , керуючи мопедом моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, з порушенням вимог п.2.1«а» ПДР України, а саме керуючи мопедом без наявності відповідної категорії на керування вказаним транспортним засобом, порушуючи вимоги п.2.9«в» ПДР України, а саме керуючи транспортним засобом без наявного на ньому державного реєстраційного номерного знаку, порушуючи вимоги п.31.1 ПДР України, керуючи переобладнаним мопедом, а саме наявний на мопеді двигун не відповідав талону на даний транспортний засіб, рухався по вулиці Єрмоленка в місті Вознесенську Миколаївської області в напрямку перехрестя вулиці Єрмоленка та вулиці Молодогвардійська в умовах обмеженої видимості, а саме ділянка вулиці Єрмоленка не освітлюється міським електроосвітленням в вечірній час доби, без дощу, без туману та штучних явищ, що погіршували б видимість у напрямку руху.

Ділянка проїжджої частини вулиці Єрмоленка в місті Вознесенську Миколаївської області, по якій рухався керований обвинуваченим водієм ОСОБА_3 мопед моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, мала асфальтобетонне, сухе, чисте, маюче незначні пошкодження та вибоїни покриття, являла собою горизонтальну, пряму в плані ділянку, призначена для руху транспортних засобів в обох напрямках, мала по одній смузі для руху в кожному напрямку, дорожня розмітка відсутня. Дана ділянка дороги не регулюється світлофором. Дорожні знаки відсутні.

У цей час, біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зліва на право відносно напрямку руху мопеду моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_3 , який рухався в напрямку перехрестя вулиці Єрмоленка та вулиці Молодогвардійська, проїзну частину пішим ходом перетинала потерпіла ОСОБА_2 .

Водій мопеду моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, обвинувачений ОСОБА_3 , порушивши вимоги п.п. 2.3»б», 12.2, 12.3 ПДР України, а саме: керуючи транспортним засобом у темну пору доби в умовах недостатньої видимості не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, маючи технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, здійснив наїзд на пішохода потерпілу ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину вулиці Єрмоленка, в районі житлового будинку №1, зліва на право відносно напрямку руху мопеду.

Після чого, порушуючи вимоги п.п. 2.10 «а», «в», «д», «е» ПДР України, а саме перемістивши транспортний засіб, який причетний до дорожньо – транспортної пригоди, не повідомивши про дорожньо – транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, не вживши всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об`їзду місця пригоди, не залишившись на місці пригоди до приїзду працівників поліції, обвинувачений водій ОСОБА_3 покинув місце дорожньо – транспортної пригоди.

Внаслідок виниклої дорожньо – транспортної пригоди, пішохід потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у виді: перелому обох кісток в нижній третині правої гомілки з раною в нижній третині правої гомілки передньої поверхні, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, а також двохкісточковий перелом кісток лівої гомілки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У вказаній дорожній ситуації з технічної точки зору в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо – транспортної пригоди знаходяться дії водія мопеду моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, обвинуваченого водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які не відповідали технічним вимогам п.п. 2.3»б», 12.2, 12.3 ПДР України, належним виконанням яких водій мопеду моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, обвинувачений водій ОСОБА_3 міг уникнути даного наїзду на пішохода.

Причиною настання даної дорожньо – транспортної пригоди стали порушення обвинуваченим водієм ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3«б», 12.2, 12.3 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з виниклими наслідками.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив не умисний злочин, та щиро розкаюється в скоєному.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 .

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди потерпілій ОСОБА_2 .

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви ухвалення рішень щодо питань, які вирішуються судом та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід засосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого не умисного злочину та відповідно до розділу ХІ Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_3 , його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально – психологічні риси. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що за місцем проживання він характеризується задовільно, має професійну технічну освіту, не працює, не одружений, не має на утриманні дітей, він не перебуває на диспансерних обліках лікарів психіатра та нарколога комунального некомерційного підприємства «Вознесенська багатопрофільна лікарня», є не судимим.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України, із призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України.

При наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, з врахуванням позицій прокурора та потерпілої ОСОБА_2 , які просили суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основний вид покарання в виді позбавлення волі з іспитовим строком випробування, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст. 75 – 78 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, у разі звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, в межах додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому основне покарання в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 01 /один/ рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст.77 КК України підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 01 /один/ рік.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: мопед моделі «Аlpha – Мusstang» без державного реєстраційного номерного знаку, який знаходиться в користуванні обвинуваченого ОСОБА_3 та який передано на збереження обвинуваченому ОСОБА_3 – залишити в користуванні обвинуваченого ОСОБА_3 .

Судову витрату, яка документально підтверджена в судовому засіданні, на суму 1307 /одна тисяча триста сім/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно – транспортної експертизи по дослідженню обставин та механізму дорожньо – транспортної пригоди /висновок експерта №СЕ19/115/21/606 ІТ від 28 січня 2021 року/, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, р/р: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський