Рішення № 95352277, 01.03.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16396/20

Провадження №2/523/1829/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

за участю секретаря - Кащавцевої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , яка виступає в своїх інтересах та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулось до суду з позовними вимогами в яких просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 17.10.2007р., право вимоги по якому перейшло до ТОВ «Консалт Солюшенс» на суму кредиту в розмірі 42000,00дол. США. В забезпечення виконання кредитного договору ОСОБА_1 за договором іпотеки від 17.10.2007р. передала АКБ «ТАС-Комерцбанк» квартиру АДРЕСА_1 . В зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань, на виконання умов іпотечного договору, в силу Закону України «Про іпотеку» ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Втім, після реєстрації права власності позивачем було встановлено, що в квартирі залишається бути зареєстрованою ОСОБА_1 та її малолітній син, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що наявність реєстрації в квартирі відповідачів порушує права на користування, володіння та розпорядження майном. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялись повідомлення за місцем реєстрації відповідача. До суду надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі. Просить проводити розгляд справи за її відсутності.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради не забезпечив участі представника у судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи і надані документи в сукупності, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд прийшов до наступного висновку.

Так, матеріалами справи встановлено, що 17.10.2007р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1501/1007/71-198 за умовами якого остання отримала кредитні грошові кошти в розмірі 42 000,00дол. США.

З метою належного виконання кредитного договору, 17.10.2007р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки №1501/1007/71-198-Z-1, за яким остання передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно договору про відступлення прав вимоги №2292/К від 21.07.2020р. до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги за кредитним договором №1501/1007/71-198 від 17.10.2007р.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на підставі договору іпотеки №1501/1007/71-198-Z-1, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 28.09.2020р. було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Консалт Солюшенс».

З представленої довідки, наданої Департаментом надання адміністративних послуг ОМР від 21.10.2020р. на зазначеній вище житловій площі, на теперішній час зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 26.09.2012р.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-ІУ від 11.12.2003р.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.» Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та №11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону незалежно від волі інших осіб.

Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку, що однією з можливих підстав на право користування житловою площею є наявність у особи права власності на житло, як складової частини права власності. В зв`язку з чим, суд вважає, що з припиненням права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, вона втратила право її користування, виникнення та припинення якого є похідним від обсягу права власності особи, якщо інше не передбачено договором та/або законом.

Матеріали справи не містять договірних або інших підстав про залишення у ОСОБА_1 права на користування житловою площею після виникнення у позивача права власності на квартиру.

Таким чином, враховуючи зазначені вище норми, суд вважає, що з припиненням права власності одночасно припиняється і право користування житловою площею, як складова частина змісту права власності.

Крім того, слід зазначити, що право користування жилою площею членів сім`ї власника житла, в тому числі і малолітнього ОСОБА_2 , та обсяг їхніх прав на квартиру залежить від виникнення, зміни або припинення у власника житла (квартири) таких прав на житло. Отже, з припиненням права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, її син також втратив право користування спірною квартирою, виникнення та припинення якого є похідним від обсягу права власності особи, яка є членом сім`ї.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що реєстрація малолітнього сина ОСОБА_1 в спірній квартирі, яка відбулась 26.09.2012р., була проведена в порушення вимог п. 9.1 договору іпотеки № 1501/1007/71-198-Z-1 від 17.10.2007р., зокрема без згоди іпотекодержателя.

Наявність незаконної реєстрації відповідачів в квартирі, яка належить на сьогодні на праві власності позивачу, призводе до порушення охоронюваних законом прав та інтересів.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-ІУ від 11.12.2003р. зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщення. Зазначена норма вказує на достатність рішення суду, яке набрало законної сили про визнання особи такою, що втратила право користування житлом для зняття її з реєстраційного обліку відповідним органом.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги визнання ОСОБА_1 позовних вимог, суд дійшов висновку, що пред`явлені позові вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,141,259,263-265,268,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , яка виступає в своїх інтересах та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 01 березня 2021р.

Суддя