Ухвала суду № 95352259, 04.03.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16620/20

Провадження №2/523/1226/21

УХВАЛА

"04" березня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси в складі :

головуючої судді – Середи І.В.,

за участі секретаря – Щербан О.Д.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Драгун Ангеліни Святославівни про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-банк» про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 05 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-банк», та позивачем, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І.В., предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено на виконання зобов`язань за кредитним договором №660/193-302 від 06.10.2008р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Драгун А.С. подала заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме 3-кімнатну квартиру загальною площею 71,0 кв.м., житловою площею 40,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевиріною А.О. 17.04.2004 року за реєстровим номером №2966 та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 10.08.2004 року в реєстровій книзі 26 допк на сторінці 52 за номером №254, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4396752 від 10.08.2004 року, реєстраційний номер – 6107389 до набрання законної сили рішення суду по суті спору.

Також, ОСОБА_3 просить заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких та/або скасування таких записів щодо вищевикладеного нерухомого майна, оскільки вважає, що невжиття відповідних заходів може призвести до відчуження відповідачем вищезазначеної об`єкту нерухомого майна іншим особам.

В підготовчому засіданні 03.03.2021 р. представник позивача підтримала заяву та вказувала на те, що позивач не укладав договору іпотеки, для буде звертатися з клопотанням про призначення експертизи. В Приморському районному суді м.Одеси слухається справа за позовом акціонерного товариства «Альфа-банк» про зняття арешту з квартири, яка належить позивачу ОСОБА_1 , саме під час розгляду вказаної справи він дізнався про наявність іпотечного договору. Арешт про який йде мова в тій справі був накладений суддею Приморського районного суду м.Одеси в 2010 році і також невідомо по якій справі.

04.03.2021 року від представника позивача надійшли копії доказів для вирішення заяви про забезпечення позову.

Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивач ОСОБА_1 є власником 3-кімнатної квартири, загальною площею 71,0 кв.м., житловою площею 40,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевиріною А.О. 17.04.2004 року за реєстровим номером №2966 та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 10.08.2004 року в реєстровій книзі 26 допк на сторінці 52 за номером №254 . Вказана квартира містить обтяження на підставі іпотечного договору, 313, 06.10..2008 року, іпотекодержатель акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", майновий поручитель ОСОБА_1 , а також на підставі арешту на підставі заяви про реєстрацію обтяження обєкта нерухомого майна 2-7030/10, 03.03.2010 р., Приморський районний суд м,Одеси.

В провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходиться справа №522/17016/19 за позовом АТ "Альфа -банк", правонаступника АТ "Укрсоцбанк", до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, справу не розглянуто.

За змістом договору іпотеки у іпотекодержателя є право на звернення стягнення на предмет іпотеки в тому числі шляхом передачі у право власності, а також продажу.

Отже, перевіривши доводи позивача та враховуючи предмет позову, а саме оспорювання договору іпотеки, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу на те, що види забезпечення позову відповідають способу забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру так і заборона суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборона вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких та/або скасування таких записів щодо вищевказаного нерухомого майна, з метою виключення можливості відчуження чи передачі майна іншим особам на час розгляду справи.

Керуючись ст. ст.149-153, 260,261,353 ЦПК України –

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Драгун Ангеліни Святославівни про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до набрання законної сили судового рішення у справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких та/або скасування таких записів щодо квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 .

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 04.03.2021 р.

Суддя: