Рішення № 95351815, 03.03.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/251/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., при секретарі Адамчо К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовомОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 за ордером – адвокат Печунка В.О. звернувся до Берегівського районного суду із позовною заявою до АТ «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме просить визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №4987, вчинений 02.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» у розмірі 4 578,50 доларів США. В резолютивній частині позову вбачається, що представником позивача ОСОБА_1 помилково вказано, що заборгованість стягнена з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (вказане ТОВ ніякого відношення до учасників справи немає) замість Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

Позов мотивований тим, що в лютому місяці 2021 року позивач ОСОБА_2 випадково дізнався, що у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. перебуває на виконанні виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4987 здійснений 02.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В.. Із виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, що виникла за Кредитним договором №303/03-Т-08 від 28.02.2008 року з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року. Загальна сума заборгованості становить 4578,50 доларів США яка складається із строкової заборгованості за комісією та процентами - 4 578,50 доларів США.

Представник вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вчинений з численними порушеннями, Так, в укладеному кредитному договорі №303/03-Т-08 від 28.02.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Укрсоцбанком» і ОСОБА_2 взагалі не передбачено такий позасудовий спосіб захисту порушених прав сторони (банку), як звернення до нотаріуса для здійснення виконавчого напису. Це свідчить про те, що як відповідач АТ «Альфа-Банк», як правонаступник, так і приватний нотаріус Личук Т.В. вийшли за межі своїх прав та повноважень, чим самим порушили як умови кредитного договору так і вимоги ЦК України, які регулюють договірні правовідносини.Також в супереч постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1772 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», відповідачем AT «Альфа-Банк» для вчинення виконавчого напису не було подано всіх необхідних документів, які б підтверджували безспірність заборгованості по кредитним договорам.Оскільки зазначена у виконавчому написі сума боргу по кредитному договору не відповідає дійсності, як в частині суми заборгованості за тілом кредиту, так і в частині суми заборгованості за відсоткам.Жодних вимог відповідача АТ «Альфа-Банк» про усунення порушень і про намір вчинити такі дії, а саме звернути стягнення шляхом виконавчого напису, позивач ОСОБА_2 особисто не отримував.Вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» не врахував, що строк звернення до нього з метою вчинення виконавчого напису становить три роки, який починається з моменту виникнення права вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом.

Представник також зазначає, що ПАТ «Укрсоц Банк» у червні місяці 2012 року звернулося до Берегівського районного суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за вищезазначеному кредитному договорі і 15.08.2012 року було ухвалено рішення у справі. В примусовому порядку заставне майно, а саме автомашина марки Шкода, 2007 року випуску по даному кредитному договорі через прилюдні торги ДВС реалізовано, виконавче провадження було повністю завершене, про що є підтвердження витягу з спецрозділу ДВС від 09.02.2021 року.

Тобто відповідач ПАТ «Укрсоц Банк» скористалося своїм правом і обрало спосіб захисту своїх порушених прав шляхом звернення до суду з позовною заявою. Таким чином ПАТ «Укрсоц Банк» звернулося до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису через 8 років, чим самим пропустив встановлений законом строк.

Отже, представник вважає, що з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. При цьому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Із Виконавчого напису вбачається, що з позивача на користь відповідача стягнута сума за період з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц, зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про місячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Таким чином, право відповідача нараховувати відсотки та користування кредитом та неустойки за несвоєчасне погашення кредиту, припинилося зі спливом строку кредитування. При цьому у Виконавчому написі зазначено, що період стягнення з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року, тобто нарахування проведено після спливу строку кредитування. З наведеного випливає, що Виконавчий напис за №4987 від 02.11.2020 року був здійснений з грубим порушення норм закону, що включає нарахування за період, протягом якого відповідач не мав право нараховувати відсотки.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач АТ «Альфа-Банк» відзив щодо позову не подав.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 підставою для звернення до суду стало те, що у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. перебуває на виконанні виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4987, здійснений 02.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. (13-15). При цьому на підставі цього виконавчого напису приватний виконавець 02.12.2020 року виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої з боржника ОСОБА_2 , який офіційно працевлаштований, стягується 20% від доходу до виплати загальної суми боргу 146 041,52 грн., що складається з 131 804,11 грн. основної суми боргу за виконавчим документом.

Згідно вказаного виконавчого напису вбачається, що нотаріус пропонує стягнути на користь АТ «Альфа-Банк» (який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк») заборгованість у безспірному порядку, що виникла за Кредитним договором №303/03-Т-08 від 28.02.2008 року з усіма додатками та додатковими угодами, які укладені між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року. Сума заборгованості складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 0,01 доларів США; прострочена заборгованість за відсотками та комісією - 4 578,49 доларів США; сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису – 1 500 гривень (а.с. 16).

Із доданого позивачем рішення Берегівського районного суду від 15.08.2012 року у справі №701/1585/12 вбачається, що із ОСОБА_2 та іншої особи було стягнуто солідарно на користь ПАТ «Укрсооцбанк» заборгованість за кредитним договором № 303/03-Т-08 від 28.02.2008 року в сумі 194 436, 98 грн.. Вказаним рішенням були встановлені наступні обставини: між позивачем та відповідачем 28.02.2008 року був укладений кредитний договір № 303/03-Т-08. За даним договором відповідачу було надано кредит в розмірі 26437,45 доларів США. Надану суму кредиту відповідач повинен був повертати не порушуючи терміни, згідно графіку погашення кредиту до 27.02.2017 року. 28.02.2008 року було укладено договір застави в якості забезпечення відповідачем своїх зобов`язань, в якості застави було передано транспортний засіб SKODA, модель Superb Classic, рік випуску НОМЕР_1 , колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Берегівським МРЕВ ДАІ УМВС України в Закарпатській області, 19.02.2008 року, що належить ОСОБА_1. 28.02.2008 року для гарантування погашення кредиту між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки (а.с. 9-11).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу II цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Так, представник позивача стверджує, що рішення суду від 15.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в примусовому порядку було виконане, а саме заставне майно по кредитному договору через прилюдні торги виконавчою службою було реалізовано, виконавче провадження було повністю завершене, про що є підтвердженням витяг спецпідрозділу ДВС від 09.02.2021 року та строк дії кредитного договору закінчився. У зв`язку з цим, відповідач – АТ «Альфа-Банк» не вправі був звернутися до нотаріуса про стягнення процентів за договором кредиту.

Проте, із доданих представником позивача копій документів (витяг спецпідрозділу ДВС від 09.02.2021 року) лише випливає, що виконавче провадження щодо ухвали Берегівського районного суду від 12.06.2012 року у справі №701/1585/12 про накладення арешту на транспортний засіб було завершено (а.с.7-8).

Однак, доказів того, що заставне майно по кредитному договору через прилюдні торги виконавчою службою таки було реалізовано та виконавче провадження повністю завершене, позивачем не надано.

Також слід зауважити, що у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що останній пропонує стягнути на користь АТ «Альфа-Банк» (який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк») заборгованість у безспірному порядку, що виникла за Кредитним договором №303/03-Т-08 від 28.02.2008 року з усіма додатками та додатковими угодами які укладені між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Додатки до Кредитного договору №303/03-Т-08 від 28.02.2008 року та додаткові угоди, які укладені між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» до позовної заяви не були долучені, як доказ під ставності позову.

Більш того, доданий кредитний договір №303/03-Т-08 від 28.02.2008 року не містить останню сторінку - 7, що позбавляє суд можливості в повному обсязі надати оцінку про умови укладення даного договору.

Крім того, у вказаному кредитному договорі зазначено (п. 1.1.3), що при погашенні позичальником заборгованості за даним договором пріоритетними є його зобов`язання за договором відновлювальної кредитної лінії №303/03-С-08 від 28.02.2008 року, надалі за текстом «Додатковий договір» (а.с. 17).

Однак, і цей Договір відновлювальної кредитної лінії №303/03-С-08 від 28.02.2008 року - «Додатковий договір» до позову не долучений.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 15.01.2020 року у справі N 305/2082/14-ц вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц (провадження N 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі N 916/3006/17 (провадження N 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається, зокрема, на те, що вимоги АТ «Альфа Банк», зазначені у виконавчому написі, неправомірні. Зокрема, позивач не погоджується з розміром прострочених процентів за користування кредитом, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса як безспірна заборгованість, зі строком їх нарахування. Крім того, вказує, що у порушення статті 87 Закону України "Про нотаріат", підпунктів 3.1, 3.4 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчинив виконавчий напис, хоча з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Так, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, провадження N 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц, провадження N 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц, провадження N 14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Однак, позивач не довів суду поза розумним сумнівом та не надав докази, що його зобов`язання перед кредитором щодо сплати процентів припинені, позаяк факт наявності рішення суду у 2012 році про стягнення заборгованості за кредитним договором, який ОСОБА_2 не оскаржив та відомості про виконання ухвали суду про накладення арешту на транспортний засіб, не свідчать про повне погашення заборгованості за кредитним договором, закінчення виконавчого провадження, а також відсутність зобов`язань ОСОБА_2 перед банком.

Щодо тверджень представника позивача у позовній заяві про те, що відповідач – правонаступник ПАТ «Укрсоц Банк» - АТ «Фльфа-Банк» звернулося до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису через 8 років, чим самим пропустив встановлений законом строк також не підтверджується жодним чином, оскільки позивачем не надано доказів про те, що рішення суду від 15.08.2012 року виконане у повному обсязі, та виконавче провадження закрите.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 року у справі N 305/2082/14-ц також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про нотаріат" і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 13 ЦПК України ббирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

В даному спорі суд не мав право збирати докази, а позивач та його представник достатніх доказів на обґрунтування своїх вимог не надали.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, не довів, що додатковою угодою, укладеною між ним та банком строк виконання зобов`язань перед банком не був продовжений, тому суд вважає, що позивач належно не довів незаконність вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 є недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з цим, ухвалу Берегівського районного суду від 11.02.2021 року якою був забезпечений позов та зупинено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_2 за виконавчим провадженням №63768256, відкритим приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем на підставі виконавчого напису за №4987, виданого 02.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, після набрання рішенням законної сили, слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 139, 141, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України,

рішив:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , до АТ «Альфа-Банк», розташованого в м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, треті особи, які не заявляють самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Захід забезпечення позову, а саме ухвалу Берегівського районного суду від 11.02.2021 року якою було зупинено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_2 за виконавчим провадженням №63768256, відкритим приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем на підставі виконавчого напису за №4987, виданого 02.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, після набрання рішенням законної сили - скасувати.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Берегівський райсуд до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Гал Л. Л.