Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2010 р. Справа № 3/071-10
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон", м. Київ
до Комунального підприємства "Аптека №64", м. Березань, Київська область
про стягнення 6568,48 грн.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (далі –позивач) до Комунального підприємства "Аптека №64" (далі –відповідач) про стягнення 6568,48 грн., з яких 5148,28 грн. основний борг, 116,65 грн. пеня, 16,92 грн. 3% річних, 514,82 грн. штраф, 97,81 грн. інфляційні втрати, 675,00 грн. витрат понесених для захисту свого порушеного права.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки від 16.10.06р. №0530/06 в частині оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 12.05.10р.
11.05.10р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначає, що останній повністю розрахувався з позивачем. На підтвердження вказаного факту до заперечення залучено оригінали платіжних доручень від 18.03.10р. №166 та від 11.03.10р. №154. При цьому просить суд звільнити його від застосування штрафних санкцій у зв’язку з скрутним фінансовим станом відповідача.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.05.10р. від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1420,20 грн. з яких 115,65 грн. пеня, 16,92 грн. 3% річних, 514,82 грн. штраф, 97,81 грн. інфляційні втрати, 675,00 грн. витрати понесені для захисту свого порушеного права.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд,
встановив:
16.10.06р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №0530/06 (далі –Договір), відповідно умов до якого, постачальник зобов’язується поставити та передати у власність/повне господарське відання, лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.п. 2.1 Договору, ціна та загальна вартість товару, який поставляється покупцю, вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.п. 3.1 Договору, платежі за поставлений по даному договору товар проводяться покупцем в терміни зазначені у видатковій накладній.
На виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №2654043 від 05.01.10р. на суму 106,80 грн. в т.ч. ПДВ (узгоджений термін оплати до 04.02.10р.); №2654044 від 05.01.10р. на суму 5042,38 грн. (узгоджений термін оплати до 04.02.10р.). Факт отримання відповідачем товару підтверджується залученими до матеріалів справи копіями згаданих видаткових накладних, які підписані повноважним представником відповідача та скріплені його печаткою.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В порушення своїх договірних зобов’язань (п.п. 3.1 Договору) відповідач оплатив вартість поставленого товару з порушенням строків встановлених п.п. 3.1 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи основної заборгованість за договором від 16.10.06р. №0530/06 була погашена відповідачем до звернення позивача з позовом до господарського суду (згаданий факт підтверджується залученими до матеріалів справи оригіналами платіжних доручень від 18.03.10р. №166 та від 11.03.10р. №154), і відповідно провадження у справі в частині стягнення 5148,28 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 97,81 грн., а 3% річних складають 16,92 грн. Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що розрахунок 3% річних здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16,50 грн. 3 % річних. Розмір інфляційних втрат судом визнається обґрунтованим.
Приписами п.п. 7.2 Договору передбачено, що у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 514,82 грн. штрафу. Розмір штрафу судом визнається обґрунтованим
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 115,65 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п.п. 7.3 Договору, покупець за порушення терміну оплати товару сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,7% від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Судом здійснено перерахунок пені і встановлено, що розрахунок здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку пені, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 112,77 грн. пені за період з 04.02.10р. по 14.03.10р. з урахуванням суми боргу 5148,28 грн.
Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить стягнути з відповідача 675,00 грн. витрат понесених з юридичним забезпеченням повернення заборгованості та відновлення порушеного права, обґрунтовує свою вимогу укладеним договором від 01.03.10р. про надання юридичних послуг та платіжним дорученням про їх оплату від 05.03.10р. №260 (копія договору та оригінал платіжного доручення в матеріалах справи). Проте згадана вимога задоволенню не підлягає, оскільки стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвокатам.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доводи відповідача щодо звільнення останнього від застосування штрафних санкцій у зв’язку з його скрутним фінансовим станом, господарський суд вважає непереконливими, необґрунтованими та такими, що непідтверджені належними доказами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 112,77 грн. пені, 514,82 грн. штрафу, 16,50 грн. 3 % річних, 97,81 грн. інфляційних втрат, загалом 741,90 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека №64" (07540, Київська область, м. Березань, вул. Леніна, 114, код ЄДРПОУ 19422643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 30263519) –112 (сто дванадцять гривень) 77 коп. пені, 514 (п’ятсот чотирнадцять гривень) 82 коп. штрафу, 16 (шістнадцять гривень) 50 коп. 3% річних, 97 (дев’яносто сім гривень) 81 коп. інфляційних втрат, 53 (п'ятдесят три гривні ) 28 коп. державного мита та 123 (сто двадцять три гривні) 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5148,28 грн. заборгованості за договором поставки від 16.10.06р. №0530/06.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Судове рішення № 9535000, Господарський суд Київської області було прийнято 12.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/071-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: