Ухвала суду № 9534906, 13.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2006/09 Головуючий у 1-й інстанції - Хаюк С.М.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Федорової Г.Г., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі Дехтяренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомир на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор» до Державної податкової інспекції у м.Житомир про скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Вібросепаратор» (далі ВАТ «Вібросепаратор» ) звернулося до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м.Житомир (далі відповідач, ДПІ в м.Житомир) № 0005152303, № 0005162303 від 27.09.2007 року про застосування штрафних санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у м.Житомир № 0005152303 від 27 вересня 2007 року та №0005162303 від 27 вересня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Вібросепаратор" 3,40 гривень судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м.Житомир подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник ДПІ в м.Житомир підтримав свою апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду першої першої інстанції, як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Інші учасники процесу д о суду апеляційної інстанції сторони не зявилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з ДПІ у м. Житомир була проведена виїзна планова перевірка ВАТ "Вібросепаратор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 рік.

Перевіркою було встановлено, порушення позивачем вимог п.п.1,2 ст.3 та ст.9 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зокрема не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на загальну суму 74393,02 гривень; та порушення п.3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валют України" затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, а сам відсутні платіжні документи до авансового звіту за квітень-грудень 2006 року та січень-червень 2007 року, які б підтверджували сплату готівкових коштів в сумі 7605,40 гривень.

За результатами проведення вказаної перевірки був складений акт в 14.09.2007 року №1542/23-1/13568038/0110 на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №00051552303 від 27.09.2007 року, яким за порушення ст.3 п.п.1,2 Закону України "Про застосування РРО сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 371965,10 гривень; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005162303 від 27.09.2007 року, яким за порушення п.п.2.11,3.1 "Положення про ведення касових операцій національній валюті України" затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 7605,4 гривень.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Житомирській області від 29.11.2007 року 3 20975/П-С/25-009 скасовано рішення ДПІ в м. Житомир від 27.09.2007 року № 0005152303 про застосування штрафних санкцій в частині 71500,7 гривень, таким чином залишилась сума штрафних санкцій 300464,40 гривень.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні ВАТ «Вібросепаратор» прийшов до висновку, що позивачем не були допущені порушення вимог ст.3 п.п.1,2 Закону України "Про застосування РРО сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.п.2.11,3.1 "Положення про ведення касових операцій національній валюті України", тому застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахунковий операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Пунктом 1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що реєстратор розрахунковою операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування, у разі проведенні розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибутковий касових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних завірених печаткою у встановленому порядку.

Пунктом 12 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахунковий операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків в готівковій формі не здійснюються.

Як вбачається з матеріалів справи місцем отримання покупцем товарів власного виробництва був склад ВАТ "Вібросепаратор", що розташований на території підприємства, а місцем проведення розрахунків є каса підприємства, які знаходяться в різних місцях на значній відстані, товар був виданий по накладним на відпуск товару а також зазначено в прибуткових касових ордерах.

Через що позивач не зобовязаний був використовувати реєстратор розрахункових операцій при отримання покупцем товару зі складу підприємства.

Відповідачем у суді першої та апеляційної інстанції дані доводи не були спростовані.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здавав в оренду частину своїх приміщень іншим субєктам господарювання, з якими укладені відповідні договора оренди та договора на послуги по посточанню електроенергії, відповідно до яких позивач забезпечував постачання електроенергії орендарям та самостійно проводив розрахунок за споживчу енергію з Житомирським РЕМ.

При цьому отримання коштів по сплаті за електроенергію не може бути віднесено до операцій в готівковій або безготівковій формі при купівлі-продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, через що позивач не був зобовязаний застосовувати РРО.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не були порушені вимоги ст.3 п.п.1,2 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відносно застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.п.2.11, 3.1. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року колегія судів зазначає наступне.

Відповідно до п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 1,12 Інструкції "Про службові відрядження межах України та за кордон", затвердженої Міністертвом фінансів України №59 від 13.03.1998 року, встановлено, що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів, страхових полісів тощо.

Судом встановлено, що до всіх авансових звітів з рахунками готелів №745 від 11.09.2006 року, №757 від 18.09.2006 року, №774 від 2209.2006 року, №910 від 07.11.2006 року, № 908 від 07.11.2006 року, №911 від 07.11.2006 року) на загальну суму 519 гривень додавались оригінали документів, через що висновки відповідача про порушення вимог п.3.1. Положення № 637 суддів вважає безпідставним і таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, так як дані вимоги не регулюють сплату готівкових коштів трамвайно-тролейбусному управлінню за квитки.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги ВАТ «Вібросепаратор» підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомир залишити без задоволення .

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 18 травня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Г.Г.Федорова

Ю.І.Цвіркун

Повний текст ухвали виготовлений 18 травня 2010 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2006/09 Головуючий у 1-й інстанції - Хаюк С.М.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Федорової Г.Г., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі Дехтяренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомир на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор» до Державної податкової інспекції у м.Житомир про скасування рішень,

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомир залишити без задоволення .

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 18 травня 2010 року шляхом подачі касаційної скёарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Г.Г.Федорова

Ю.І.Цвіркун