Ухвала суду № 95347173, 06.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/2983/21

Провадження № 1-і/638/2/21

06.03.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря – Запорожець Д. Д.

з участю прокурора – Петренка Р. М.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

з участю захисника обвинуваченого – Ворвуль Р. Ю.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_2

з участю захисника обвинуваченого – Горностаєва В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Колодія М. М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова із Харківської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12021220480000061 від 09.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (справа №638/2983/21, головуючий Рибальченко Л.М.).

05.03.2021 року у провадження судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна В.М. надійшли виділені матеріали, а саме клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Колодія М. М. про застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа №638/2983/21, провадження №1-і/638/).

В судовому засіданні прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 Петренко Р. М. заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5, частини 1 статті 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Ворвуль Р. Ю. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Горностаєв В .І. в судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1, 2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, яка встановлена частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення.

Так, обвинувачені не мають офіційного місця роботи та стабільного доходу, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності та у судах на розгляді перебувають кримінальні провадження відносно останніх, у них відсутні стійкі соціальні зв`язки, так як обвинувачені не одружені, осіб на утриманні не мають; підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який встановлена у виглядіпозбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Підставою застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити зазначені вище дії.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує наступні обставини, передбачені статтею 178 КПК України: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення-злочину, передбаченогочастиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України; 2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винними; 3) наявність обґрунтованого повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків, однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особи обвинувачених, наявні підстави вважати, що обвинувачені можуть продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, альтернативні запобіжні заходи, з урахуванням вищенаведених обставин, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а тому обирає для них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Окрім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року становить 2270 грн., тобто 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-316, 331, 334, 369 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Колодія М. М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – тобто до 12 год. 30 хв. 04 травня 2021 року.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувати обраний запобіжний захід, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу – застава згідно КПК по справі №638/2983/21 від _____, за (ПІБ) _ (Дзержинський районний суд м. Харкова).

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – тобто до 12 год. 30 хв. 04 травня 2021 року.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосувати обраний запобіжний захід, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу – застава згідно КПК по справі №638/2983/21 від _____, за (ПІБ) _ (Дзержинський районний суд м. Харкова).

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп, обвинувачених з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на обвинувачених наступні обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинувачених, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 та суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачені, будучи належним чином повідомлені, не з`явилися за викликом до суду без поважних причин чи не повідомили про причини своєї неявки, або якщо порушили інші покладені на них при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, в той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий: