Рішення № 95347155, 05.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/15779/18

Провадження № 2/638/2544/21

05.03.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Запорожець Д. Д.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, від імені якого діє начальник управління Станчик В.О. 26.10.2018 року звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 надміру нарахованих грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг, у розмірі 65434 грн. 84 коп. Вимоги позову обґрунтовано тим, що 30.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради із заявою про взяття її на облік, як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, де їй була видана відповідна довідка від 30.01.2015 року №6326008744. Також 30.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради із заявою про призначення їй грошової допомоги. При заповненні заяви ОСОБА_1 вказала, що має двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею, а її чоловік - ОСОБА_4 знаходиться за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . В заяві зазначила про відсутність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період: з 30.01.2015 року по 29.03.2015 року у розмірі 2210 грн., з 30.03.2015 року по 29.05.2015 року - 1989 грн., з 30.05.2015 року по 29.07.2015 року - 1768 грн.. ОСОБА_1 31.07.2015 року звернулася із заявою про призначення (подовження) їй даного виду грошової допомоги та також зазначила в заяві, що ані вона, ані члени її сім`ї не мають у володінні іншого житлового приміщення. Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 30.07.2015 року по 29.01.2016 року у розмірі 1768 грн. Згідно із заявою відповідача від 01.02.2016 року про призначення (подовження) даного виду грошової допомоги, було призначено грошову допомогу на період з 01.02.2016 року по 31.07.2016 рік у розмірі 1768 грн. Відповідно до заяви відповідача від 26.08.2016 року про призначення (подовження) даного виду грошової допомоги їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 26.08.2016 року по 25.02.2017 рік у розмірі 1768 грн. Згідно із заявою ОСОБА_1 від 27.02.2017 року про призначення (подовження) даного виду грошової допомоги їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 27.02.2017 року по 26.08.2017 рік у розмірі 1768 грн. ОСОБА_1 27.09.2017 року звернулася із заявою про призначення (подовження) даного виду грошової допомоги, відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 27.09.2017 року по 26.03.2018 рік у розмірі 1768 грн. ОСОБА_1 27.03.2018 року при подачі чергової заяви також вказала, що у будь-кого із членів сім`ї у власності іншого житлового приміщення/частини житлового приміщення не має. За результатами перевірки інформації, заявленої ОСОБА_1 , встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з 08.07.2014 року на праві приватної власності (договір купівлі-продажу житлового будинку серія та номер: 2615, виданий 08.07.2014, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер: 14280704 від 08.07.2014) є житловий будинок загальною площею 55,3 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Про даний факт ОСОБА_1 не заявила при поданні заяв на призначення грошової допомоги в період з 20.01.2015 року по 27.03.2018 рік. Свідоме надання недостовірної інформації про наявність житлових приміщень вплинуло на визначення права щодо призначення грошової допомоги. Після проведення верифікації за заявою від 27.03.2018 року прийнято рішення від 04.04.2018 року про відмову в призначені адресної допомоги за підсумками проведеної верифікації щодо виявлення житла з 30.01.2015 року за весь час отримання допомоги та 05.04.2018 року, винесене розпорядження про відмову в призначенні грошової допомоги, а повідомленням від 06.04.2018 року №599/04 проінформовано відповідача про відмову в наданні допомоги. Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради підрахована сума надмірно нарахованої грошової допомоги за періоди: з 30.01.2015 року по 29.01.2016 рік, з 01.02.2016 року по 31.07.2016 рік, з 26.08.2016 року по 25.02.2017 рік, з 27.02.2017 року по 26.08.2017 рік, з 27.09.2017 року по 26.03.2018 рік, яка склаладає 65434 грн. 84 коп. ОСОБА_1 направлені повідомлення від 03.05.2018 року та від 04.10.2018 року про необхідність повернення надмірно нарахованої грошової допомоги, яка утворилась у зв`язку із поданням нею недостовірної інформації про наявність у її чоловіка житлового приміщення у Харківській області. ОСОБА_1 надмірно нарахованої грошової допомоги не повернула та 04.10.2018 року на прийомі у спеціаліста відмовилась її повертати. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки жодного повідомлення про відмову в наданні грошової допомоги не отримувала, ствердження позивача про відмову від добровільного повернення грошових коштів на прийомі у спеціаліста є хибними. Крім того, їй не було відомо про існування у її чоловіка - ОСОБА_4 житлового приміщення на праві власності. Жодних норм чинного законодавства під час подання заяв вона не порушувала та в оману нікого не вводила, зі своїм чоловіком багато років проживають окремо, спільного господарства не ведуть, побутом не повязані. Відповідач також зазначає, що стягнення з неї грошової допомоги за період з 30.01.2015 року по 26.10.2015 року у розмірі 17352, 06 грн. неможливе у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідь на відзив від позивача - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до суду не надійшов.

Суд, дослідивши доводи сторін, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації (проживання) місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 внутрішньо переміщені особи мають право на щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (в редакції, чинній на день звернення ОСОБА_1 , тобто, станом на 30.01.2015 року) для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності (в редакції на час первинного звернення за грошовою допомогою - у володінні) житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населенні пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до пункту 11 Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

30.01.2015 року ОСОБА_1 взято на облік, як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, про що свідчить довідка №6326008744 від 30.01.2015 року (а.с. 7).

30.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася із відповідною заявою до Управління про призначення їй грошової допомоги. При заповненні заяви ОСОБА_1 вказала, що має двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею, а її чоловік ОСОБА_4 знаходиться за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . В заяві зазначила про відсутність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с. 9).

Відповідно до заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період: з 30.01.2015 р. по 29.03.2015 р. у розмірі 2210 грн., з 30.03.2015 р. по 29.05.2015 р. 1989 грн., з 30.05.2015 р. по 29.07.2015 р. 1768 грн., що підтверджується рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 24.03.2015 року (а.с. 9).

31.07.2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення (подовження) їй даного виду грошової допомоги та також зазначила в заяві, що ані вона, ані члени її сім`ї не мають у володінні іншого житлового приміщення (а.с. 11).

Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 30.07.2015 року по 29.01.2016 року у розмірі 1768 грн., що підтверджується рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 03.08.2015 року (а.с.12).

01.02.2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення (подовження) їй даного виду грошової допомоги та також зазначила в заяві, що ані вона, ані члени її сім`ї не мають у володінні іншого житлового приміщення (а.с. 13).

Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на період з 01.02.2016 року по 29.07.2016 року у розмірі 1768 грн., що підтверджується рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 08.02.2016 року (а.с. 14).

26.08.2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення (подовження) їй даного виду грошової допомоги та також зазначила в заяві, що ані вона, ані члени її сім`ї не мають у володінні іншого житлового приміщення (а.с. 15).

Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 01.02.2016 року по 31.07.2016 року у розмірі 1768 грн. що підтверджується рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 24.11.2016 року (а.с. 16).

27.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення (подовження) їй даного виду грошової допомоги та також зазначила в заяві, що ані вона, ані члени її сім`ї не мають у володінні іншого житлового приміщення (а.с.17).

Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 27.02.2017 року по 26.08.2017 року у розмірі 1768 грн., що підтверджується рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 16.03.2017 року (а.с. 18).

27.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення (подовження) їй даного виду грошової допомоги та також зазначила в заяві, що ані вона, ані члени її сім`ї не мають у володінні іншого житлового приміщення (а.с. 20).

Відповідно до цієї заяви їй призначена грошова допомога на сім`ю на період з 27.09.2017 року по 26.03.2018 року у розмірі 1768 грн., що підтверджується рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 11.10.2017 року (а.с. 21).

27.03.2018 року ОСОБА_1 при подачі чергової заяви також вказала, що у будь-кого із членів сім`ї у власності іншого житлового приміщення/частини житлового приміщення немає (а.с. 22).

Відповідно до розпорядження Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради №619963/103 від 05.04.2018 року в призначенні виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття виплат на проживання за заявою від 27.03.2018 року відмовлено, так як у чоловіка заявника у власності є житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (відповідно до пункту 6 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 року (а.с. 23).

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 09.01.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції (а.с. 10).

У чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з 08.07.2014 року на праві приватної власності є житловий будинок загальною площею 55,3 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №118707139 від 28.03.2018 року (а.с. 29).

Згідно довідки Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №03195694 загальна сума надмірно нарахованої грошової допомоги за періоди: з 30.01.2015 року по 29.01.2016 рік, з 01.02.2016 року по 31.07.2016 рік, з 26.08.2016 року по 25.02.2017 рік, з 27.02.2017 року по 26.08.2017 рік, з 27.09.2017 року по 26.03.2018 рік складає 65434 грн. 84 коп. (а.с. 26).

03.05.2018 року за № 926/04 та 04.10.2018 року за № 2306/04 ОСОБА_1 були направлені листи щодо наявності переплат та необхідність повернути вказані суму на рахунок Управління, однак відповідач суму надмірно нарахованих грошових допомог не повернула (а.с. 27-28).

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про відсутність у неї умислу та відсутність наміру вводити працівників Управління в оману, оскільки вказані доводи не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, як і не доведено факт необізнаності про існування у чоловіка відповідача нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності.

Однак, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав і протягом часу її дії особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за період з 30.01.2015 року по 26.10.2015 року позивач Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради пред`явив поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради: 65434,84 грн. – 17352, 06 грн. (грошова допомога, виплачена за період з 30.01.2015 року по 26.10.2015 року) = 48082, 78 грн.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Так, при зверненні позивача до суду ним заявлено позовні вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 1762, 00 грн. (100 %).

За результатами судового розгляду позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради задоволено частково: 48082,78 грн. : 65434,84 грн.: грн. х 100 % = тобто 73, 5 %, тобто задоволено 73, 5 % від заявленої суми.

З огляду на викладене, та з урахуванням принципу пропорційності розподілу судових витрат в залежності від ступеня задоволення позову, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 1762,00 грн. х 73, 5 % (частка задоволення позовної вимоги): 100 % = 1295, 07 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 30 березня 2010 року) на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196593, місцезнаходження: 61166 м. Харків, пр-т. Науки, 17-А) надмірно нараховані грошові кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 48082 (сорок вісім тисяч вісімдесят дві) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 30 березня 2010 року) на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196593, місцезнаходження: 61166 м. Харків, пр-т. Науки, 17-А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1295 (одна тисяча двісті дев`яносто п`ять) грн. 07 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: