Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2010 р. Справа № 14/168-08/4/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж»
до Володарського районного споживчого товариства
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліба Київщини»
про стягнення 324559,40 грн.
та за зустрічним позовом Володарського районного споживчого товариства
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж»
про стягнення 279033,38 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Волнова Ю.М. –довіреність від 09.01.2009 р.
від відповідача за первісним позовом: Степаненко В.С. –довіреність від 11.01.2010 р. № 02-с, Снітко О.І. –голова правління
від третьої особи: не з’явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж»(далі – позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Володарського районного споживчого товариства (далі –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 123239,00 грн.
Ухвалою від 22.02.2008 р. за вказаною позовною заявою було порушено провадження у даній справі № 14/168-08.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ТОВ «Електромонтаж»за рахунок власних коштів було здійснено ремонт орендованих у Володарського РайСТ приміщень хлібозаводу.
Як зазначає товариство, в подальшому з’ясувалося, що орендодавець передав вказане майно в оренду позивачеві за відсутності належно оформленого права власності на ці приміщення, які на час звернення ТОВ «Електромонтаж»до суду були продані відповідачем іншій особі.
У зв’язку з викладеним позивач просив суд стягнути з Володарського районного споживчого товариства понесені витрати з ремонту та реконструкції орендованого приміщення в розмірі 123239,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
Згідно з розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 24.03.2008 р. у зв’язку із призначенням судді Короткевича О.Є. суддею Вищого господарського суду України справу було передано до провадження судді Попіковій О.В., у зв’язку з чим справі було присвоєно номер № 14/168-08/4.
У травні 2008 року до господарського суду ТОВ «Хліба Київщини»було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мотивоване тим, що ТОВ «Хліба Київщини»є власником спірних приміщень, яке було задоволено судом. Ухвалою від 16.05.2008 р. ТОВ «Хліба Київщини»було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (за первісним позовом).
16.05.2008 р. відповідачем було подано до господарського суду відзив на позовну заяву ТОВ «Електромонтаж», згідно з яким Володарське РайСТ заперечувало проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що Постановою правління Володарського районного споживчого товариства від 24.11.2005 р. № 112 було надано дозвіл дирекції ТОВ «Електромонтаж»на проведення реконструкції та поліпшення орендованого майна хлібозаводу, але за рахунок орендонаймача, при цьому власник майна - Володарське РайСТ не погоджував жодного документу щодо виконання таких робіт, у тому числі - проектно-кошторисної документації.
Також відповідач наголошував, що ТОВ «Електромонтаж»не надано жодних доказів здійснення робіт з поліпшення орендованого майна, хоча власник, за його твердженням, неодноразово звертався до орендаря з відповідними запитами.
У судовому засіданні 16.05.2008 р. представником Володарського районного споживчого товариства було подано суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Електромонтаж»про стягнення збитків в сумі 279033,38 грн., яку ухвалою господарського суду від 16.05.2008 р. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Володарським РайСТ за договором оренди від 03.10.2005 р. № 0310-05 було передано в оренду ТОВ «Електромонтаж»приміщення хлібозаводу загальною площею 540 м. кв. та обладнання, проте орендар виконував обов’язки з внесення орендної плати неналежним чином, у зв’язку з чим у ТОВ «Електромонтаж»утворилася заборгованість з орендної плати. Крім того, орендар повернув Володарському РайСТ об’єкт оренди у неповному складі, а також завдав останньому збитків у вигляді знищення металевої огорожі території хлібозаводу та чавунної підлоги.
У зв’язку з викладеним Володарське РайСТ просило суд стягнути з ТОВ «Електромонтаж»загалом 279033,38 грн., у тому числі 18774,19 грн. боргу з орендної плати, 7974,19 грн. неустойки, 37185,00 грн. вартості нестачі орендованого (неповернутого) майна, 17500,00 грн. вартості металевої огорожі, 197600,00 грн. вартості чавунної підлоги хлібозаводу, а також покласти на відповідача за зустрічним позовом судові витрати.
Згідно з розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 19.06.2008 р. у зв’язку із призначенням судді Попікової О.В. суддею Київського апеляційного господарського суду справу було передано до провадження судді Бабкіній В.М., у зв’язку з чим справі було присвоєно номер № 14/168-08/4/20.
Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 25.07.2008 р. представником позивача за первісним позовом було подано суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом фізичної особи –підприємця Люльчук Л.В., яке було залишено судом без задоволення.
Окрім того, у судовому засіданні 25.07.2008 р. представником позивача за первісним позовом було подано суду заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою ТОВ «Електромонтаж»просило суд стягнути з Володарського РайСТ загалом 324559,40 грн. понесених витрат з ремонту та реконструкції орендованого майна.
25.07.2008 р. Володарське РайСТ подало до господарського суду відзив на заяву ТОВ «Електромонтаж»про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою просило суд відмовити у прийнятті заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог з мотивів несплати позивачем за первісним позовом державного мита за збільшеними вимогами.
Оскільки частиною другою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову, заяву ТОВ «Електромонтаж»про уточнення та збільшення розміру позовних вимог було прийнято до розгляду судом.
Також у судовому засіданні 25.07.2008 р. ТОВ «Електромонтаж»було подано суду відзив на зустрічну позовну заяву, згідно з яким товариство заперечує проти зустрічного позову, оскільки Володарське РайСТ на момент укладення договору оренди не мало правовстановлюючих документів на передане в оренду майно, зокрема, приміщення хлібозаводу, а отже, на думку первісного позивача, не мало права передавати його в оренду. У зв’язку з цим ТОВ «Електромонтаж»вважає обґрунтованим припинення ним сплати орендної плати, і, відповідно, вимоги зустрічного позивача в цій частині та в частині стягнення неустойки, на думку відповідача за зустрічним позовом, є безпідставними.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом вважає, що Володарське РайСТ не могло понести збитки на загальну суму 252285,00 грн., оскільки загальна вартість майна, що передавалося в оренду, становила 195000,00 грн. При цьому ТОВ «Електромонтаж»звертає увагу суду, що ним в оренду приймалося приміщення хлібозаводу площею 540 кв. м., в той час як позивач за зустрічним позовом просить стягнути збитки у вигляді вартості чавунної плитки підлоги площею 760 кв. м. Також необгрунтованим товариство вважає вимогу Володарського РайСТ про стягнення з орендаря вартості нібито знищеної останнім металевої огорожі, оскільки за актом приймання-передачі майна в оренду, що є додатком № 1 до договору оренди від 03.10.2005 р., ТОВ «Електромонтаж» зазначену огорожу не приймало.
Стосовно вимоги Володарського РайСТ про стягнення збитків у вигляді вартості неповернутого майна відповідач за зустрічним позовом зазначає, що акт повернення майна від 20.12.2007 р. не може, на його думку, вважатися доказом повернення майна з оренди, оскільки не містить підпису другого представника ТОВ «Електромонтаж»- Люльчук Л.В.
У судовому засіданні 12.08.2008 р. представник третьої особи –ТОВ «Хліба Київщини»надав суду відзив на первісний позов ТОВ «Електромонтаж», згідно з яким просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства, оскільки, на думку третьої особи, первісним позивачем не надано доказів надання згоди Володарським РайСТ на проведення поліпшення орендованого майна.
Ухвалою господарського суду від 29.08.2008 р. у справі було призначено комплексну судову експертизу (будівельно-технічну та судову бухгалтерську експертизи), проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На розгляд експертів були винесені наступні питання:
1) Чи відповідає проектно-кошторисна документація на проведення ТОВ «Електромонтаж»будівельних робіт у приміщенні Володарського хлібозаводу вимогам чинного законодавства?
2) Чи повинно було ТОВ «Електромонтаж»отримувати дозволи на проведення будівельних та/чи ремонтних робіт в органах державної влади і місцевого самоврядування, які саме дозволи і чи підтверджується їх фактичне отримання?
3) Чи відповідають обсяги робіт, зазначені в актах виконаних робіт за серпень 2006 р. та серпень 2007 р. за договором підряду № 2211/05 від 11.05.2006 р. та додатковою угодою № 1 від 01.09.2006 р. до договору підряду, обсягам виконаних робіт в натурі?
4) Чи відповідають обсяги робіт, зазначені в актах виконаних робіт за серпень 2006 р. та серпень 2007 р. за договором підряду № 2211/05 від 11.05.2006 р. та додатковою угодою № 1 від 01.09.2006 р. до договору підряду, витраченим матеріалам, нормативам використання робочого часу та ринковим цінам на час виконання робіт?
5) Який дійсний розмір витрат, понесених ТОВ «Електромонтаж»у зв’язку з проведенням будівельних та ремонтних робіт в орендованому приміщенні Володарського хлібозаводу? Чи підтверджується понесення ТОВ «Електромонтаж»витрат в сумі 324559,40 грн.?
6) Який склад мало майно, що передавалося в оренду ТОВ «Електромонтаж»Володарським районним споживчим товариством? Яка його вартість?
7) Який склад мало орендоване майно, що поверталося ТОВ «Електромонтаж»Володарському районному споживчому товариству, на момент повернення? Яка його вартість?
8) Чи підтверджується документально понесення Володарським районним споживчим товариством збитків у вигляді нестачі повернутого орендарем майна? На яку суму?
Одночасно провадження у справі було зупинено на підставі приписів статті 79 ГПК України.
Також у судовому засіданні 29.08.2008 р. представниками сторін було подано суду клопотання про здійснення вирішення спору у даній справі у більш тривалий строк, ніж встановлений частиною першою статті 69 ГПК України, яке було задоволено судом.
У зв’язку із поверненням матеріалів справи до господарського суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання, ухвалою від 11.01.2010 р. провадження у справі було поновлено.
Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 30.04.2010 р. за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Володарським районним споживчим товариством (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж»(орендар) було укладено договір оренди № 0310-05 від 03 жовтня 2005 року, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування основні засоби згідно із додатком № 1 до даного договору, що знаходяться за адресою: Київська обл., смт. Володарка, вул. Коцюбинського, 7, балансова вартість яких з урахуванням індексації складає 195000 грн.
Згідно з п. 2.1 договору передача орендодавцем та прийняття орендарем орендованого майна здійснюється згідно з актом приймання-передачі, двостороннє підписання якого засвідчує фактичну передачу майна в оренду і його повернення (п. 2.2 договору).
У відповідності з п. 3.1 договору оренди строк його дії складає 11 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі майна, що орендується.
Пунктом 3.2 договору було передбачено автоматичне продовження дії даного договору на той же термін, якщо жодна із сторін в термін 30 днів до закінчення договору не заявить про намір його розірвати.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендна плата визначається за погодженням сторонами і становить 1200 грн. без ПДВ.
Володарське РайСТ відповідно до акту приймання-передачі основних засобів та малоцінного інвентаря в оренду від 03 жовтня 2005 року, що є додатком № 1 до договору оренди, підписаного обома сторонами, надало ТОВ «Електромонтаж»в оренду приміщення хлібозаводу, розташоване за адресою: смт. Володарка, вул. Коцюбинського, 7, загальною площею 540 кв.м., а також основні засоби і малоцінний інвентар.
Слід зазначити, що серед обов’язків орендаря пунктом 6.1 договору було передбачено обов’язок не здійснювати без письмової згоди орендодавця добудову, реконструкцію, поліпшення майна, що орендується.
Поряд з цим пунктом 6.2 договору було передбачено, що орендар має право з дозволу орендодавця за рахунок власних коштів проводити добудову, реконструкцію та поліпшення орендованого майна.
Тобто умовами договору для здійснення ТОВ «Електромонтаж»добудови, поліпшень чи реконструкції орендованого приміщення будівлі хлібозаводу було передбачено отримання письмової згоди орендодавця. Крім того, здійснення поліпшень передбачалося за рахунок власних коштів орендаря.
Постановою правління Володарського районного споживчого товариства № 112 від 24.11.2005 р. правлінням орендодавця було надано дозвіл орендареві на проведення реконструкції та поліпшення орендованого майна хлібозаводу за рахунок орендонаймача.
Як зазначає у заяві про збільшення та уточнення розміру позовних вимог ТОВ «Електромонтаж», ним було здійснено ремонт орендованих приміщень за договором підряду № 2211/05 від 11.05.2006 р., укладеним з ТОВ «Укрелектромонтаж»на суму 110039,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2006 р.
У зв'язку з продовженням строку дії договору оренди, ТОВ «Електромонтаж»та ТОВ «Укрелектромонтаж»було укладено додаткову угоду № 1 від 01.09.2006 р. до договору підряду № 2211/05 від 11.05.2006 р. щодо виконання додаткових робіт на Володарському хлібозаводі на загальну суму 214512,20 грн., здійснення яких, за твердженням позивача за первісним позовом, підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2007 р. та актом виконаних робіт за серпень 2007 р. на суму 214520,40 грн.
Згідно з частиною третьою ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Проте суд враховує, що у даному випадку згода наймодавця була отримана наймачем на здійснення поліпшень речі виключно за рахунок коштів наймача.
Крім того, згідно з приписами статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судом відхиляються посилання ТОВ «Електромонтаж»на те, що приміщення хлібозаводу, які згідно з постановою правління Володарського РайСТ № 90 від 27.10.2005 р. надавалися товариству в оперативну оренду для проведення виробничої діяльності по випічці хлібобулочних виробів, фактично були передані у стані, неможливому для його цільового використання, та потребували 100% відновлення, у зв’язку з чим орендодавець має відшкодувати орендареві витрати за проведення капітального ремонту, оскільки до матеріалів справи не надано будь-яких належних документальних доказів неможливості використання приміщення для вказаних цілей та необхідності його відновлення.
Крім того, ТОВ «Електромонтаж»в момент укладання договору оренди вочевидь було обізнане зі станом орендованого майна та викладеними у договорі оренди умовами здійснення його поліпшення, зокрема, за кошти орендаря.
Поряд з цим слід зауважити, що позивачем за первісним позовом не доведено також факту звернення до Володарського РайСТ щодо відшкодування понесених витрат на ремонт орендованої будівлі та факту направлення відповідачу за первісним позовом документів на підтвердження понесення вказаних витрат, проти яких останній заперечує, оскільки доказів направлення або вручення адресату, зокрема, листів від 23.10.2006 р. № 231006 та від 28.11.2007 р. № 281107, ТОВ «Електромонтаж»суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення первісних позовних вимог ТОВ «Електромонтаж».
Натомість зустрічний позов Володарського РайСТ підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності з п. 6.1 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і плату за комунальні послуги та інші платежі, пов'язані з утриманням орендованого майна.
Як встановлено судом, ТОВ «Електромонтаж»було припинено внесення орендних платежів з 01 вересня 2006 року.
При цьому не може вважатися обґрунтованим посилання орендаря на те, що згідно з приписами статті 761 ЦК України право передачі майна у найм має виключно власник або особа, ним уповноважена, в той час як Володарське РайСТ на момент укладення договору оренди не мало правовстановлюючих документів на спірне приміщення, що, на думку товариства, надає йому право припинити сплату орендної плати, оскільки факт перебування хлібозаводу у власності Володарського РайСТ підтверджений рішенням виконавчого комітету Володарської селищної ради Київської області від 23.11.2007 р. № 389 «Про визнання права власності на нежитлові будівлі», згідно з яким за Володарським районним споживчим товариством було визнано право власності на нежитлові будівлі без зміни цільового призначення, зокрема, на хлібозавод загальною площею 803,4 кв.м., розташований за адресою: Київська обл., смт. Володарка, вул. Коцюбинського, 7-б.
17.12.2007 р. Володарському РайСТ було видане відповідне Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у тому числі –хлібозавод. Зазначене право власності належним чином було зареєстроване Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації 17.12.2007 р., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17083950.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача за зустрічним позовом орендодавцем неодноразово надсилались претензії щодо погашення заборгованості з орендної плати (№ 358 від 14.12.2006 р.; № 3 від 10.01.2007 р.; № 38 від 15.02.2007 р.; № 66 від 07.03.2007 р.).
У зв'язку з істотним порушенням ТОВ «Електромонтаж»умов договору оренди, зокрема, щодо несплати орендної плати з 01 вересня 2006 року, Володарське районне споживче товариство направило товариству повідомлення № 127 від 18.05.2007 р. про розірвання договору оренди № 0310-05 від 03.10.2005 р. та повернення майна зустрічному позивачу, яке було отримано орендарем 24 травня 2007 року, що підтверджується оригіналом поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа, долученим до матеріалів справи.
Проте заборгованість з орендної плати відповідачем за зустрічним позовом погашена не була, орендоване майно не було повернуто Володарському РайСТ, у зв'язку з чим орендодавцем повторно направлялось повідомлення про розірвання договору оренди № 0310-05 від 03.10.2005 р. та повернення майна, зокрема, за №195 від 01.11.2007 р.
Судом встановлено, що орендоване майно (у тому числі –приміщення хлібозаводу) фактично було повернуто позивачу за зустрічним позовом лише 20 грудня 2007 року, про що було складено відповідний акт від 20.12.2007 р., та що у засіданнях суду не заперечував представник відповідача за зустрічним позовом.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Поряд з цим, згідно зі статтею 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга ст. 785 кодексу).
З урахуванням викладеного, зустрічні позовні вимоги Володарського РайСТ підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ «Електромонтаж»орендної плати за період з 01.09.2006 р. до 20.12.2007 р. у сумі 18774,19 грн. та неустойки за період з 01.06.2007 р. до 20.12.2007 р. у сумі 7974,19 грн.
Як зазначалося вище, орендоване ТОВ «Електромонтаж»майно було повернуто останнім орендодавцеві 20.12.2007 р.
Володарське РайСТ, заявляючи зустрічну позовну вимогу про стягнення з товариства 37185,00 грн. вартості нестачі майна, яке не було повернуто з оренди, вказує, що згідно з актом приймання-передачі основних засобів та малоцінного інвентаря в оренду від 03.10.2005 р., РайСТ надало ТОВ «Електромонтаж»в оренду майно на загальну суму 407705,00 грн., в той час як відповідно до акту повернення майна від 20.12.2007 р. товариством було повернуто будівлю хлібозаводу та інше майно на суму 102015,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Електромонтаж»було повернуто орендодавцеві майно у неповному складі. При цьому вартість не повернутого майна, обрахована шляхом співставлення кількісних та вартісних показників майна в актах повернення майна від 20.12.2007 р. та приймання –передачі від 03.10.2005 р., становить 37185,00 грн.
Слід зазначити, що посилання ТОВ «Електромонтаж»на те, що акт повернення майна від 20.12.2007 р. не може вважатися належним доказом повернення майна з оренди, оскільки підписаний з боку орендаря тільки одним представником, не приймається до уваги, оскільки з боку ТОВ «Електромонтаж»акти повернення майна від 20.12.2007 р. підписані представником Задорожною О.Г. відповідно до довіреності від 25.01.2007 р., яка була надана нею Володарському РайСТ, і копія якої залучена останнім до матеріалів даної справи.
Згідно вказаної довіреності представник має право підписувати документи від імені товариства без будь-яких обмежень щодо обов’язкової участі інших представників ТОВ «Електромонтаж».
У відповідності з приписами частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 частини 2 ст. 22 ЦК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення зустрічного позову Володарського РайСТ в частині стягнення 37185,00 грн. вартості не повернутого орендарем майна.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ «Електромонтаж»збитків у вигляді вартості металевої огорожі хлібозаводу (17500,00 грн.) та вартості чавунної плитки підлоги приміщень хлібозаводу (197600,00 грн.), слід зазначити таке.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. у справі № 6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків.
Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007 р. у справі № 16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 р. у справі № 43/543.
Оскільки Володарським РайСТ не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача за зустрічним позовом, зокрема, не доведено факту знищення огорожі та чавунної плитки, тобто наявність збитків як таких, що спричинені внаслідок винних дій саме ТОВ «Електромонтаж», суд дійшов висновку, що вимога зустрічного позивача про стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків у загальному розмірі 215100,00 грн. не підлягає задоволенню
Враховуючи викладене, первісний позов у даній справі не підлягає задоволенню повністю, в той час як зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, у зв’язку з чим на підставі приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Володарського РайСТ покладаються та відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас згідно з частиною другою ст. 46 ГПК України з ТОВ «Електромонтаж»до Державного бюджету України стягується 2013,20 грн. державного мита, що підлягає сплаті за заявою про уточнення та збільшення розміру позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж»(69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8, код 32419879) на користь Володарського районного споживчого товариства (09300, Київська обл., смт. Володарка, вул. Кооперативна, 22, код 30391307) –18774 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 19 коп. орендної плати, 7974 (сім тисяч дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 19 коп. неустойки, 37185 (тридцять сім тисяч сто вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. збитків, 639 (шістсот тридцять дев’ять) грн. 33 коп. державного мита та 27 (двадцять сім) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж»(69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8, код 32419879) в доход Державного бюджету України на р/р 31118095700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 20 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення –14.05.2010 р.
Судове рішення № 9534588, Господарський суд Київської області було прийнято 30.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/168-08/4/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: