Рішення № 95342664, 01.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/219/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2021 Справа № 908/3328/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/3328/20

за позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26" (69123, м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 9)

про стягнення 31 635,05 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 7659/20/9 від 18.12.2020 до Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26" про стягнення заборгованості за період з липня 2020 по жовтень 2020 в сумі 30846,29 грн., пені в сумі 284,48 грн., трьох процентів річних в сумі 233,18 грн., інфляційних витрат в сумі 271,10 грн. за договором № 880 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2006, що разом складає 31635,05 грн.

Разом з тим, в пункті 1 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3328/20, присвоєно справі номер провадження 12/219/20, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

26.01.2021 на адресу суду від позивача надійшло уточнення, відповідно до якого останній зазначив, що відповідач згідно виписки по рахунку від 18.11.2020 погасив 439,54 грн. Також позивач зазначив, що надає належним чином засвідчену копію довідки та заяви від 07.09.2020 на підтвердження погашення заборгованості відповідачем за липень 2020 в сумі 1627,11 грн.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою “за закінченням встановленого строку зберігання”.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” № 755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua/ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвала від 28.12.2020 господарським судом у даній справі, а саме: 69123, м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 9.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/3328/20, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 01.03.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 01.01.2006 між Комунальним підприємством "Водоканал", далі Водоканал, та Житлово-будівельним кооперативом № 301 "Запоріжсталь-26", далі Абонент, був укладений договір № 880 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були укладені та підписані наступні додаткові угоди: № 1/15/09/2011 від 15.09.2011, № 1/07/12/2016 від 07.12.2016, № 1/1/06/2015 від 01.06.2015, № 1/29/09/2014 від 29.09.2014, № 1/19/12/2014 від 19.12.2014, № 1 від 13.07.2007.

Додатковою угодою № 1/15/09/2011 від 15.09.2011 до Договору сторони дійшли згоди назву договору викласти в редакції: «Про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації».

Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1/07/12/2016 від 07.12.2016) Водоканал забезпечує Абоненту водопостачання на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по наступним майданчикам: через мережі централізованого водопостачання та водовідведення: вул. М. Судця, 9.

При цьому умовами пункту 1.1. Договору передбачено, що сторони керуються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918-111, діючими «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затвердженими наказом Держжиткомгоспа України від 1 липня 1994 року № 65, далі за текстом цього Договору «Правила користування…», «Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37, далі за текстом цього Договору «Правила приймання…», «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів», зареєстрованою Міністерством юстиції України 26 квітня 2002 р. № 402/6690, далі за текстом цього Договору «Інструкція…», «Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування міста Запоріжжя», затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003 року, далі за текстом цього Договору «Правила приймання …м. Запоріжжя», «Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків» від 20.12.1993 р., далі за текстом цього Договору «Правила експлуатації…», «ДСанПін 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84, «Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України» КДП 204-12 Укр. 242-95.

Умовами п. 2 Договору визначено, що Договір укладається з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового Договору регулюються даним Договором.

Заяви сторін про наміри припинення Договору в матеріалах справи відсутні, відтак вказаний договір вважається продовженим в силу умов розділу 2 Договору.

Згідно підпункту 3.1.1. п. 3.1. Договору Водоканал зобов`язався забезпечити Абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу р – 2,5 кГс/см2 і якістю у відповідності з «ДСанПіН 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною» в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому Договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Підпунктом 3.2.1. Договору передбачений обов`язок Абонента, а саме: своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього Договору.

Умовами п. 3.2.9. Договору сторони визначили, що відповідальними особами (особами їх заміщаючими) за водопостачання Абонента, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах Абонента, забезпечення безпечних умов праці при проведенні робіт по зняттю показників облікових приладів, огляду водолічильних вузлів, вводів водопроводу, водопровідних та каналізаційних мереж і споруд Абонента, підписання усіх видів актів, виконання приписів представників Водоканалу, Абонент призначає: голову Сверлінова Володимира Леонідовича, бухгалтера ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1/15/09/2011 від 15.09.2011) основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за воду та водовідведення виписуються Абоненту представником Водоканалу при наявності особистого посвідчення 16-18 числа поточного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті Абоненту виписується акт-рахунок. На протязі 3-х банківських днів з дня виписки акта-рахунку Абонент зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Матеріали справи свідчать, що за період з липня 2020 по жовтень 2020 позивач надав послуги з водопостачання на загальну суму 41149,13 грн., а відповідач прийняв надані послуги, що підтверджується підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами-рахунками за надані послуги, зокрема:

- актом-рахунком № 765520 від 17.07.2020 на суму 10431,91 грн.;

- актом-рахунком № 773033 від 17.08.2020 на суму 10814,99 грн.;

- актом-рахунком № 780934 від 17.09.2020 на суму 10720,08 грн.;

- актом-рахунком № 791647 від 18.10.2020 на суму 9182,15 грн.

Докази у справі свідчать про те, що відповідач здійснив часткові оплати заборгованості за надані послуги з водопостачання на загальну суму 8320,74 грн., що підтверджується засвідченими копіями виписок по рахунку позивача, з яких вбачається здійснення відповідачем часткових оплат боргу, а саме:

- 16.10.2020 на суму 424,51 грн.;

- 19.10.2020 на суму 2833,50 грн.;

- 20.10.2020 на суму 1514,62 грн.;

- 22.10.2020 на суму 495,37 грн.;

- 27.10.2020 на суму 503,73 грн.;

- 13.11.2020 на суму 300,00 грн.;

- 17.11.2020 на суму 1290,00 грн.;

- 18.11.2020 на суму 439,54 грн.;

- 19.11.2020 на суму 519,47 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява відповідача № 12580 від 07.09.2020, в якій останній просить зарахувати платежі за договором № 880, а саме: кв. 139 – сума 737,89 грн., кв. 98 – сума 519,47 грн., кв. 171 – сума 456,77 грн., кв. 161 – сума 428,78 грн. При цьому у вказаній заяві зазначено, що за липень 2020 слід зарахувати кошти в сумі 1627,11 грн., а за червень 2020 кошти в сумі 515,80 грн.

Таким чином, відповідачем частково погашено заборгованість на загальну суму 9947,85 грн.

В матеріалах справи міститься довідка КП «Водоканал» за підписом бухгалтера Карнацької М.В., в якій зазначено, що в вересні 2020 необхідно суму 2142,91 грн. віднести на рахунок 361В на договір № 880/1 ЖБК 301 «Запоріжсталь-26» згідно заяви вх. № 12580 від 07.09.2020.

Таким чином, згідно вказаної заяви відповідача позивач зарахував в оплату за липень 2020 кошти в сумі 1627,11 грн.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив в повному обсязі оплату за послуги з водопостачання у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30846,29 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 23.07.2020 по 19.11.2020 в сумі 284,48 грн. на підставі п. 6.2. Договору. Так, вказаним пунктом договору встановлено, що у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг в термін, зазначений в п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Абонент зобов`язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу, згідно Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХІV від 20.05.1999.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 23.07.2020 по 19.11.2020 в сумі 233,18 грн. та інфляційні витрати за період з серпня 2020 по жовтень 2020 в сумі 271,10 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини, які виникли в процесі виконання договору про надання послуг з водопостачання і пов`язані з наданням і отриманням вказаних послуг, які регулюються Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» № 2918-ІІІ від 10.01.2002, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі – Правила користування).

Сторони досягли всіх істотних умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, порядок розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності;

індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Укладений між сторонами договір про надання послуг з водопостачання за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Порядок проведення розрахунків за надані послуги між сторонами узгоджений в розділі 5 Договору. Так, пунктом 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1/15/09/2011 від 15.09.2011) визначено, що основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за воду та водовідведення виписуються Абоненту представником Водоканалу при наявності особистого посвідчення 16-18 числа поточного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті Абоненту виписується акт-рахунок. На протязі 3-х банківських днів з дня виписки акта-рахунку Абонент зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з водопостачання за Договором за період з липня 2020 по жовтень 2020 на загальну суму 41149,13 грн., строк оплати яких відповідно до умов п. 5.1. Договору настав, підтверджений підписаними сторонами у справі без заперечень та зауважень актами-рахунками, засвідчені копії яких знаходяться у справі.

Докази у справі свідчать про те, що відповідач здійснив часткові оплати заборгованості за надані послуги з водопостачання на загальну суму 9947,85 грн.

Так, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів часткових оплат боргу, заборгованість за послуги з водопостачання відповідача за Договором складає 31201,28 грн.

Однак, позивач зазначає, що у відповідача утворився борг в сумі 30846,29 грн., який і просить стягнути з останнього.

Відповідач обов`язок щодо здійснення оплати за надані послуги з водопостачання за період з липня 2020 по жовтень 2020 в повному обсязі не здійснив.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення оплати за надані послуги з водопостачання в повному обсязі, а також доведено порушення відповідачем строку оплати цих послуг, встановленого умовами Договору.

Приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал" до Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26" про стягнення заборгованості в сумі 30846,29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не виконав в повному обсязі обов`язок з оплати вартості послуг з водопостачання у строк, встановлений умовами Договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали свідчать, що позивач намагається стягнути з відповідача за порушення строку оплати вартості послуг з водопостачання пеню за загальний період з 23.07.2020 по 19.11.2020 в сумі 284,48 грн. на підставі п. 6.2. Договору.

Так, вказаним пунктом договору встановлено, що у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг в термін, зазначений в п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Абонент зобов`язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу, згідно Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХІV від 20.05.1999.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

17.03.2020 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-ІХ (який набрав чинності 18.03.2020).

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 533-ІХ встановлено до 1 липня 2020 року зупинити дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

17.03.2020 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ (який набрав чинності 17.03.2020).

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України № 530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі — регіони) карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 760 від 26.08.2020 внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020, а саме слово « 31 серпня» замінено цифрами і словом « 31 жовтня».

Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 13.10.2020 внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020, а саме слово « 31 жовтня» замінено цифрами і словом « 31 грудня».

Враховуючи те, що послуга з водопостачання є житлово-комунальною послугою, в період з 23.07.2020 по 19.11.2020, за який позивач нарахував пеню в даній справі, на території України діяв карантин відповідно до вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України, з огляду на норму, передбачену п.п. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України № 530-ІХ, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 284,48 грн. не підлягають задоволенню, оскільки за вказаний період забороняється нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 23.07.2020 по 19.11.2020 в сумі 233,18 грн. та інфляційні витрати за період з серпня 2020 по жовтень 2020 в сумі 271,10 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за надані послуги, а надані позивачем розрахунки трьох процентів річних за період з 23.07.2020 по 19.11.2020 та інфляційних витрат за загальний період з серпня 2020 по жовтень 2020 здійснені у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 233,18 грн. та інфляційних витрат в сумі 271,10 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал" до Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26" задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26" (69123, м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 9, ідентифікаційний код 20519193) на користь:

- Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ідентифікаційний код 03327121) заборгованість в сумі 30846 (тридцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 29 коп., три проценти річних в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 18 коп., інфляційні витрати в сумі 271 (двісті сімдесят одна) грн. 10 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 10 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Комунального підприємства "Водоканал" до Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26" відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 01.03.2021 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.