Рішення № 9534210, 06.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" травня 2010 р. Справа № 7/027-10

Розглянувши справу за позовом Комунальне підприємство "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс"

До           Товариство з обмеженою відповідаоьністю "Таро-Пак"

Про стягнення 5951,31 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Конрад О.Б. –представник за довіреністю б/н від 04.02.2010року,

від відповідача: не з’явились;

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №58 від 03.03.2010року (вх. №918 від 09.03.2010 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»(далі –відповідач) про стягнення 5951,31грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»своїх зобов’язань за договором №321-Б від 19.10.2006року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю щодо оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2010року було порушено провадження у справі № 7/027-10 та призначено її розгляд на 13.04.2010року.

В зв’язку з неявкою у судове засідання 13.04.2010року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення) розгляд справи відкладався на 06.05.2010року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.05.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 06.05.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності суд встановив

19.10.2006року між Комунальним підприємством «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»(балансоутримувач за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»(відповідач у справі) було укладено договір №321-Б про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору балансоутримувач інженерного корпусу (літера «У»за даними МБТІ) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква Київської області, Гайок, 4а, надалі –будівля, загальною площею 3422,3кв.м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувач на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі та відшкодовує витрати за комунальні послуги за показниками лічильників або пропорційно до займаної ним площі в будівлі, у разі їх відсутності. Орендар користується приміщенням площею 23 кв.м., яке складається з 1-єї кімнати площею –20,0кв.м. та площі загального користування –3 кв.м., розміщеним на 4-му поверсі будівлі, надалі –орендоване приміщення, згідно договором оренди №462 від 02.10.2006року відповідно до плану розміщення приміщення. Орендоване приміщення використовується для офісу.

Як визначено п.2.1.1. договору, балансоутримувач будівлі зобов’язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Витрати на обслуговування і утримання будівлі, залежать від складу робіт і послуг, які виконуються безпосередньо балансоутримувачем чи надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними,ремонтно-будівельними організаціями, іншими суб’єктами господарювання і фізичними особами, і визначаються щомісячним кошторисом витрат.

Орендар, відповідач у справі, згідно п. 2.2.3. договору, зобов’язався не пізніше 5 числа місяця, вносити плату за послуги балансоутримувач будівлі, відповідно до рахунку-фактури балансоутримувач.

Пунктом 5.1.договору сторони визначили, що його укладено строком на 11 місяців, що діє з 1 жовтня 2006року по 31 серпня 2007року включно, відповідно до терміну дії договору оренди №462 від 02.10.2006року.

30.11.2009року між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору №321-Б від 19.10.2006року, якою сторони дійшли згоди припинити дію договору №321-Б від 19.10.2006року з 30.11.2009року. Таким чином з 30.11.2009року договір №321-Б припинив свою дію.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору №321-Б від 19.10.2006року позивач надав відповідачеві послуги передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму 7111,28грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків-фактур № СФ-0000777 від 30.09.2008року на суму 478,76грн., СФ-0000928 від 30.10.2008року на суму 412,41грн., СФ-0001069 від 28.11.2008року на суму 619,19грн., СФ-0001219 від 29.12.2008року на суму 820,99грн., СФ-0000136 від 30.01.2009року на суму 955,97грн., СФ-0000299 від 27.02.2009року на суму 957,48грн., СФ-0000440 від 26.03.2009року на суму 949,64грн., СФ-0000640 від 29.04.2009року на суму 601,36грн., СФ-0000788 від 29.05.2009року на суму 494,36грн., СФ-0000940 від 30.06.2009року на суму 266,30грн., СФ-0001082 від 28.07.2009року на суму 277,41грн.,СФ-0001203 від 27.08.2009року на суму 277,41грн.

З наявної копії прибуткового касового ордеру №45 від 23.01.2009року вбачається, що відповідач лише частково оплатив виставлені рахунки, а саме в сумі 1159,97грн.

У зв’язку з виникненням у відповідача заборгованості за договором №321-Б, позивач звертався до нього з листами-вимогами №316 від 15.06.2009року та №445 від 20.11.2009року про погашення суми боргу. Оскільки відповідачем заборгованість сплачена не була, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, господарським судом встановлено, що на час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 5951,31грн. (7111,28грн. - 1159,97грн.).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи у господарському суді, відповідач відповідно до прибуткового касового ордеру №199 від 24.03.2010року частково оплатив суму боргу, а саме у розмірі 1050,00грн. Таким чином станом на 24.03.2010року заборгованість відповідача перед позивачем становить 4901,31грн. (5951,31грн.-1050,00грн.).

Позивачем у справі надано суду акт заліку взаємної заборгованості від 31.03.2010року, відповідно до якого сторони підтвердили наявність зустрічних однорідних вимог, а саме наявність заборгованості Комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»станом на 31.03.2010року в сумі 2500,00грн., та заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»перед Комунальним підприємством «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»в сумі 4 9014,31грн. Факт існування заборгованості сторін один перед одним підтверджується також підписаними сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб актами звірки взаєморозрахунків від 31.03.2010року.

У зв’язку з вищевикладеним та на підставі ст. 601 ЦК України сторони дійшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог на суму 2500,00грн.

Дослідивши надані докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов’язань, між двома особами, де кредитор одного зобов’язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимоги за таким зобов’язанням, яке не підлягає виконанню.

Господарським судом встановлено, що сторонами при зарахуванні зустрічних однорідних вимог дотримані передбачені законом умови, а відтак укладений правочин щодо зарахування таких вимог на суму 2500,00грн. є правомірним.

Враховуючи вищевикладене на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3550,00грн.(1050,00грн. + 2500,00грн.) в зв’язку з відсутністю предмета спору.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2401,31грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт існування заборгованості перед позивачем, проте доказів оплати суми боргу в повному обсязі не надав.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 2401,31грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»(09150, Київська область. Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Грушевського, буд. 22, кв. 4, код ЄДРПОУ 33342053) на користь Комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»(09104, Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 30797746) 2401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 31 коп. боргу, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Провадження в частині стягнення 3550,00грн. заборгованості припинити.

          4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя