Рішення № 9534016, 29.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"29" квітня 2010 р. Справа № 7/010-10

Розглянувши справу за позовом ВАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Славутич"

До СПД ОСОБА_1

Про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 5106,89 грн.

суддя

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Сисуєв С.Ю. представник за довіреністю №2010/13 від 01.01.2010року,

від відповідача: не зявились,

від третьої особи: не зявились,

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №01/08-675 від 25.12.2009року (вх. №455 від 08.02.2010року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором суборенди №072906 від 13.03.2009року щодо своєчасного повернення відповідачем орендованого майна у звязку з розірванням договору оренди, а тому просить суд зобовязати відповідача повернути орендоване обладнання та стягнути з відповідача 1983,41грн. пені за несвоєчасне повернення обладнання відповідно до умов договору суборенди №072906 від 13.03.2009року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2010року було порушено провадження у справі №7/010-10 та призначено її розгляд на 09.03.2010року.

У звязку з неявкою в судове засідання 09.03.2010року представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладався на 23.03.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2010року розгляд справи було відкладено на 15.04.2010року у звязку з повторною неявкою представників відповідача та третьої особи.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н від 24.03.2010року (вх. №3620), яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 14.04.2010 року строк вирішення спору у справі №7/010-10 було продовжено на один місяць до 15.05.2010року.

У звязку з неявкою в судове засідання представників учасників судового процесу, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 29.04.2010року.

В судовому засіданні 29.04.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребовуваних документів та відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи, за наявними в ній матеріалами, так як їх незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 29.04.2010року судом на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

13.03.2009року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар за договором, відповідач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар за договором, третя особа у справі) був укладений договір суборенди обладнання №072906 (далі - договір), який погоджений з власником обладнання, що орендується, ВАТ Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»(власник за договором, позивач у справі).

Відповідно до п. 1.1. договору орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає обладнання, що вказане на звороті цього договору (надалі обладнання), та зобовязується сплачувати орендарю орендну плату.

Як визначено п. 1.5. договору обладнання повинно бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/власником протягом 10 днів з дати закінчення дії договору (в т.ч. дострокового). Ризик випадкової загибелі (пошкодження) обладнання до моменту фактичного повернення обладнання несе суборендар.

Згідно п. 2.1. договору строк суборенди складає 1 календарний рік, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства України. У випадку відсутності письмових заперечень сторін або власника, заявлених не пізніше 2 тижнів до закінчення зазначеного строку, строк суборенди продовжується ще на один календарний рік.

Пунктом 4.2.3. договору визначено, що власник та орендар мають право розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це суборендаря.

У відповідності до п. п. 7.2., 7.3. договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та погодження власником. Строк дії договору закінчується в останній день строку оренди, визначеного п. 2.1. договору, або достроково у відповідності з п. 7.4. договору.

Згідно Акту прийому-передачі обладнання в оренду від 13.03.2009року, складеним і підписаним сторонами особисто та погоджено власником у відповідності з умовами договору, орендар передав, а суборендар прийняв холодильник SEG 395, бренд «Славутич-ІСЕ»інвентарний номер F03147, серійний номер А0670909 вартістю 3123,48грн.

Як стверджує позивач, на адресу відповідача ним було направлено лист №56 від 12.08.2009року (який отриманий відповідачем особисто 12.08.2009року) про розірвання в односторонньому порядку договору суборенди та з вимогою повернути обладнання у відповідності до п. 5.1.5. договору.

Відповіді на вказаний лист відповідач не надав, орендоване обладнання в порушення умов договору своєчасно не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3 ст. 775 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як визначено ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 193 ГК України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Господарський суд зазначає, що порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений ст.188 ГК України, ч.1 якої визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, умовами договору передбачено, що власник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це суборендаря, що тягне за собою обовязок суборендаря протягом 10 днів після закінчення дії договору (в т.ч. дострокового) повернути обладнання орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги власнику) в справному стані, з урахуванням нормального зносу (п.5.1.5. договору).

Пунктом 4 ст.179 ГК України визначено основний принцип, який передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що: сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст.627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст.628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст.6 ЦК України).

Отже, за взаємною згодою сторін договором передбачено право власника та орендаря на одностороннє розірвання договору.

Таким чином, господарським судом встановлено, що позивач, реалізуючи своє право, передбачене п. 4.2.3. договору, звернувся до відповідача з листом №56 від 12.08.2009року про розірвання в односторонньому порядку договору суборенди, а тому суд дійшов висновку, що договір суборенди припинив свою дію 12.08.2009року (з дня отримання вищезазначеного листа) і відповідач повинен був повернути орендоване обладнання протягом 10 днів після закінчення дії договору (тобто до 28.08.2009року).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, обєкт оренди у відповідності з умовами договору та вимог чинного законодавства України відповідачем повернуто не було.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд, вважає, що позовна вимога про зобовязання відповідача повернути орендоване майно є правомірною, обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Пунктом 6.1. договору суборенди визначено, що у випадку порушення суборендарем передбаченого цим договором строку повернення обладнання орендарю або власнику, суборендар сплачує відповідно орендарю або власнику пеню в розмірі 0,5% від компенсаційної вартості неповернутого своєчасно обладнання за кожен день затримки повернення.

Саме на цій підставі позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1983,41грн. пені.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин субєктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Так, Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Проте господарський суд зазначає, що, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобовязання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК України. А відтак коли обовязок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у звязку з порушенням зобовязання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Підставою, яка породжує обовязок сплатити неустойку, є порушення боржником зобовязання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів повернення орендованого обладнання, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 6.1. договору пені.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 27.01.2009року у справі №15/287-08 та від 02.04.2009року у справі №1/211.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов є правомірним, обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Відкритому акціонерному товариству «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»обладнання, передане за договором суборенди №072906 від 13.03.2009року (холодильник SEG 395, бренд «Славутич-ІСЕ»інвентарний номер F03147, серійний номер А0670909 вартістю 3123,48грн.)

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»(69076, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, буд 6, код ЄДРПОУ 00377511) 1 983 (одну тисячу девятсот вісімдесят три)грн. 41коп. пені, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.

Дата підписання 07.05.2010року