Рішення № 95340056, 05.03.2021, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/30/21

Провадження № 2/181/45/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2021 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Літвінової Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання – Макогон І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське-М» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та неустойки (пені),

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Богданівське-М» про розірвання договору оренди земельної ділянки № 010 від 09.01.2015 року, укладеного в с. Богданівка Межівського району Дніпропетровської області між ним та ТОВ «Богданівське-М»; стягнення з ТОВ «Богданівське-М» на його користь орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 29520 грн. та пені (неустойки) за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (виплату орендної плати) в сумі 5402 грн.; стягнення з відповідача судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 09 січня 2015 року в с. Богданівка Межівського району Дніпропетровської області було укладено договір оренди земельної ділянки № 010 між ним - орендодавцем та ТОВ «Богданівське-М» - орендарем. Орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення Р2 № 178030, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, загальною площею 4,6402 га., кадастровий номер 1222681100:01:038:0010.

20 липня 2015 року вказаний договір зареєстровано реєстраційною службою Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 10526604, строк дії: 7 років.

Під час укладення вищевказаного договору оренди земельної ділянки № 010 сторони у пунктах 8-16 визначили розмір орендної плати, строки виплати орендної плати та відповідальність за несвоєчасну виплату орендної плати. Згідно пункту 8 зазначеного договору орендна плата виплачується щороку, до 01 січня наступного року.

Орендар ТОВ «Богданівське-М» злісно порушує умови договору оренди земельної ділянки, так як він не отримував орендну плату за 2019, 2020 роки.

Заборгованість ТОВ «Богданівське-М» зі сплати орендної плати:

за 2019 рік – 14760 грн.;

за 2020 рік – 14760 грн..

Загальна сума заборгованості складає: 14760 грн. * 2 роки = 29520 грн..

Пунктом 15 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Всього пеня (неустойка) за 2019 рік складає: 5402 грн. 16 коп. = 14,76 (0,1 % від орендної плати) * 366 (кількість прострочених днів).

На його неодноразові звернення про виплату орендної плати та пені до ТОВ «Богданівське-М» йому пропонували укласти новий договір з іншою юридичною особою і лише після цього обіцяли сплатити заборгованість.

Ухвалою від 19 січня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, визначені строк для подання відзиву, призначене підготовче судове засідання на 05 лютого 2021 року.

05 лютого 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 23 лютого 2021 року.

Ухвалою від 23 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву, в якій підтримав позов у повному обсязі, просив його задовольнити та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ТОВ «Богданівське-М» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 26.01.2021 року та від 11.02.2021 року і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Також відповідач не скористався правом на відзив та не направив до суду письмовий відзив на позовну заяву.

Оскільки учасники справи на засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Частинами 1 та 2 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 178030 належить земельна ділянка площею 4,6402 га, що розташована території Богданівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (а.с.9).

09 січня 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Богданівське-М» був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 1222681100:01:038:0010), який був зареєстрований 20 липня 2015 року реєстраційною службою Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 10526604, строк дії: 7 років (а.с.13). З пункту 8 даного договору вбачається, що орендна плата виплачується у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4131,84 грн. за рік оренди (на момент укладення), або в натуральній формі – в асортименті, який надає орендар, за ринковими цінами на момент видачі. Орендна плата виплачується щороку, до 01 січня, року наступного за звітним. Пунктом 15 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідачем визнано той факт, що ОСОБА_1 була нарахована, але не сплачена орендна плата відповідно до договору оренди землі:

орендна плата за оренду земельного паю за 2019 рік нарахована у сумі 14760,00 грн., утримано податків 2878,20 грн., до видачі 11881,80 грн.;

орендна плата за оренду земельного паю за 2020 рік нарахована у сумі 14760,00 грн., утримано податків 2878,20 грн., до видачі 11881,80 грн.

Станом на 29.12.2020 року орендна плата йому не видавалась. Загальна сума заборгованості у розмірі 23763,60 грн.. Податки з орендної плати до бюджету не перераховані. Дані обставини підтверджуються довідкою № 29 від 29.12.2020 року, виданою ТОВ «Богданівське-М» Межівського району Дніпропетровської області (а.с.14).

Твердження позивача про неотримання ним коштів в якості орендної плати відповідач не спростував, отже, на підставі ч. 4 ст. 81 ЦПК України, суд визнає факт невиплати позивачу відповідачем коштів як орендної плати за 2019, 2020 роки. Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за 2019 рік – 14760,00 грн. та за 2020 рік – 14760,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.03.2017 року №1984-VIII), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 36 Договору, орендар зобов`язувався своєчасно і в повному обсязі, згідно умов договору сплачувати орендну плату.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі»» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства» (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства, з урахуванням положень ЦК України щодо оренди, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору».

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 Земельного Кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) зроблено висновок, що «тлумачення пункту д частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо».

Систематична несплата орендної плати є істотним порушенням договору, оскільки основний інтерес орендодавця полягає в отриманні прибутку у вигляді орендної плати.

Тобто орендодавець землі вправі вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (абз.5 ч.1 ст.24 Закону № 161). А на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24-25 Закону № 161 та умовами договору (ч.1 ст.32 вказаного Закону). Та більше, у п. «д» ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Тобто у разі систематичної несплати орендної плати за користування ділянкою відбувається систематичне порушення договору оренди, що може бути підставою для розірвання такого договору (п.5.2, 5.3 Договору).

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Наведені обставини та докази є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки № 010 від 09 січня 2015 року через систематичну несплату орендної плати.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушив умови вищевказаних нормативних актів, умови Договору оренди земельної ділянки № 010 від 09 січня 2015 року.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням зазначених положень та обставин даної справи відповідач ТОВ «Богданівське-М» прострочило зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони погодили у п.5 Договору оренди земельної ділянки № 010 від 09 січня 2015 року, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені (неустойки) за 2019 рік у розмірі 5402 грн. 16 коп. (14,76 (0,1 % від орендної плати) * 366 (кількість прострочених днів)) обґрунтовані та належать задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати у розмірі 29520 грн. та пені (неустойки) у розмірі 5402 грн. належать задоволенню в загальній сумі 34922 грн..

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в повному обсязі в сумі 1814 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське-М» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та неустойки (пені) - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки № 010 від 09 січня 2015 року, укладений в с. Богданівка Межівського району Дніпропетровської області між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богданівське-М» (код ЄДРПОУ 33702568), що зареєстрований реєстраційною службою Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, дата державної реєстрації: 20.07.2015 року, номер запису про інше речове право: 10526604.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське-М», код ЄДРПОУ: 33702568, юридична адреса: 52931, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Богданівка, вул. Центральна, буд. 4, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 010 від 09 січня 2015 року: за 2019 рік – 14 760,00 грн., за 2020 рік - 14 760,00 грн. та пеню (неустойку) за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (виплату орендної плати) в сумі 5402 грн., а всього 34 922 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське-М» (код ЄДРПОУ: 33702568) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в сумі 1814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 05 березня 2021 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова