Рішення № 9533892, 11.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р. Справа № 13/087-09/22          

Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Трипільської філії, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка

до Відкритого акціонерного товариства «Цегла Трипілля», Київська обл., м. Обухів

про узгодження розбіжностей по договору

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

Позивача – 1) Петренко Є.І., довіреність № 166 від 21 грудня 2009 року;

2) Янушенко О.В., довіреність № 178 від 23 грудня 2009 року;

Відповідача –не з’явився

Обставини справи:

До господарського суду з позовною заявою звернулось Відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Трипільської філії (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Цегла Трипілля»(далі –відповідач) про узгодження розбіжностей по договору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відмову відповідача підписати договір про надання послуг з перевезення вантажів № 02/09 від 05.03.2009 року в запропонованій позивачем редакції, в той час, як викладені в складеному відповідачем протоколі розбіжностей умови договору є неприйнятними з огляду на особливості господарської діяльності позивача.

Справа № 13/087-09 прийнята до провадження суддею Третьяковою О.О. з присвоєнням справі номеру №13/087-09/22 в порядку нового розгляду на підставі розпорядження в.о. голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. Розгляд справи призначено на 02.02.2010 року.

У судових засіданнях 02.02.2010 року та 23.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви до 23.02.2010 та до 02.03.2010 року відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2010 року розгляд справи відкладався до 11.03.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача.

Відповідач у судові засідання 02.03.2010 року та 11.03.2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце засідання суду.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Як вбачається з обставин справи, під час попереднього розгляду господарським судом Київської області провадження у справі № 13/087-09 було припинено відповідно до ухвали від 11.08.2009 року на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору. Зазначена ухвала оскаржувалась позивачем до Вищого господарського суду України, який за наслідками касаційного перегляду постановою від 10.12.2009 року скасував ухвалу від 11.08.2009 року у справі № 13/087-09 з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в постанові Вищого господарського суду України від 10.12.2009 року у справі № 13/087-09, 06.03.2009 року ВАТ «ППЗТ-Трипілля», яке відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку №396 від 26.04.2006 року «Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ «Київське-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»було реорганізовано у Трипільську філію ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»направило відповідачу для підпису два екземпляри проекту договору про надання послуг з перевезення вантажів.

18.03.2009 року відповідач направив позивачу один екземпляр підписаного та скріпленого печаткою договору №02/09 від 05.03.2009 року з застереженням про дійсність договору з протоколом розбіжностей, два екземпляри протоколу розбіжностей до нього від 06.03.2009 року та шість екземплярів неузгодженої калькуляції, який був отриманий позивачем 20.03.2009 року за вх. №204.

Позивач за результатами розгляду протоколу розбіжностей до спірного договору не погодився з редакцією назви договору та пунктів 1.1, 1.2, 2.3, 2.4, 2.7, 2.8, 2.10, 2.13, 2.14, 2.15, 3.2, 4.1, 4.6, 5.1, 6.1, 6.1.1, 6.2, 6.3, 6.4, 7.2.3, 8.5, 8.6, 9.7, 9.8, 9.9, у зв’язку з чим, відповідно до абз. 3 п. 3.4 «Правил обслуговування залізничних під'їзних колій», затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, 08.04.2009 року звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує Пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 ст. 179 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Пунктом 4.3 Статуту Трипільської філії позивача предметом діяльності філії є, зокрема, надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, подавання та забирання вагонів, маневрової роботи.

Згідно листа Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02-05/1153 від 29.08.2006 року позивач займає монопольне становище на ринку вантажних перевезень по власних під'їзних коліях.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що укладення спірного договору про надання послуг залізничного транспорту по подачі та забиранню вагонів є обов'язковим для сторін.

Договір, щодо пунктів якого між сторонами наявні розбіжності, має своїм предметом саме надання позивачем послуг по подачі та забиранню вагонів, тобто послуг з вантажних перевезень по залізничним коліям позивача щодо яких останній у встановленому порядку визнаний Антимонопольним комітетом України монополістом.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Неможливість прийняття розбіжностей до спірного договору в редакції відповідача стала очевидною для позивача, як встановлено судом, після отримання 20.03.2009 року екземпляру підписаного та скріпленого печаткою договору №02/096 від 05.03.2009 року, двох екземплярів протоколу розбіжностей до нього та шести екземплярів неузгодженої калькуляції.

Тобто, передбачений ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України строк для передачі до суду неврегульованих розбіжностей розпочався 20.03.2009 року і закінчився 08.04.2009 року.

В матеріалах справи наявні докази, а саме, оригінал реєстру про відправлення рекомендованих листів з повідомленням Трипільською філією ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»08.04.2009 року, де зазначено про відправку останньою позовної заяви про узгодження розбіжностей по договору на адресу господарського суду Київської області та ВАТ Завод «Цегла-Трипілля», а також оригінал фіскального чеку про відправку рекомендованої кореспонденції і датою відправки кореспонденції є 08.04.2009 року.

Твердження відповідача у своєму відзиві, що датою звернення позивача з позовом про врегулювання розбіжностей при укладенні спірного договору, має вважатись 10.04.2009 року не обґрунтоване та спростовується наявними у справі доказами, оскільки такий штамп стоїть на звороті відповідного конверту, який засвідчує отримання поштового відправлення поштовим відділенням отримувача. Штампи про погашення поштових марок на конверті, які свідчать про прийняття кореспонденції поштовим відділенням відправника, датовані саме 08.04.2009 року.

Таким чином, посилання відповідача на пропуск позивачем встановленого чинним законодавством терміну для передачі до суду спору про узгодження розбіжностей по договору, а відтак і на прийняття позивачем пропозицій відповідача відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України, викладених у протоколі розбіжностей від 06.03.2009 року, є безпідставними.

Під час нового розгляду спору відповідач жодних заперечень по суті викладених у позові обставин не надав, просив суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач повідомив, що в період з 1 квітня по 30 листопада 2009 року умови спірного договору фактично виконувались сторонами шляхом надання послуг та їх оплати. Крім того, листом від 01.01.2010 року № 64 відповідач повідомив позивача про те, що погодився з редакцією позивача щодо п.п. 9.7 договору №02/09 від 05.03.2009 року, яким передбачено, що договір набуває чинності з 01.05.2009 року та діє до 31.12.2009 року. Таким чином, оскільки термін дії спірного договору закінчився, відповідач вважає, що предмет спору відсутній.

23.02.2010 року відповідач повторно подав клопотання про припинення провадження у справі, оскільки він листом № 95 від 22.02.2010 року повідомив позивача про відкликання своїх письмових застережень на аркуші 7 спірного договору про те, що договір дійсний з протоколом розбіжностей, та про відкликання усіх своїх вимог, викладених у протоколі розбіжностей від 06.03.2009 року, у зв’язку з чим повністю погоджується з первинною редакцією всього договору, запропонованою позивачем. Таким чином, відповідач вважає, що визнання ним умов договору в редакції позивача свідчить про відсутність предмету спору.

Позивач в ході нового розгляду справи надав відзив на вищезазначені клопотання відповідача, в якому заперечує проти припинення провадження у справі. Позивач вважає, що можливості мирного врегулювання спору у визначеному законодавством порядку були вичерпані сторонами, що і зумовило звернення з даним позовом до суду.

Дослідивши викладені в клопотаннях відповідача обставини, суд не погоджується з позицією відповідача щодо відсутності предмету спору у зв’язку з закінченням дії договору, оскільки предметом спору у справі є умови спірного договору, щодо яких виникли розбіжності при його укладенні і такі розбіжності залишились неврегульованими в установленому законодавством порядку.

Відповідачем не надано доказів укладення договору в запропонованій позивачем редакції у встановленому законодавством порядку. Зокрема, чинним законодавством не передбачено укладення договору шляхом відкликання стороною своїх пропозицій та зауважень понад визначений строк, зокрема, після закінчення терміну дії договору.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди.

Відкликання відповідачем протоколу розбіжностей свідчить по прийняття відповідачем первісної редакції договору, однак, оскільки це відбулось поза встановленою ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України процедурою врегулювання розбіжностей, таке погодження має бути оформлено двостороннім актом з позивачем, а за його відсутності, відповідний факт має бути засвідчений судом.

Крім того, позивач не вважає спір врегульованим і наполягає на розгляді справи по суті.

Передача позивачем спору на вирішення суду свідчить про неприйняття ним пропозиції другої сторони, у зв’язку з чим позивачем також наведено в позові обґрунтування своїх заперечень по кожній пропозиції, які відповідачем по суті не заперечені та не спростовані жодними доказами.

Відкликання відповідачем протоколу розбіжностей та письмове погодження первинної редакції всього договору свідчить про відсутність заперечень відповідача проти умов договору в редакції позивача, що враховується судом під час розгляду справи і є підставою для задоволення позовних вимог.

Статтею 187 Господарського кодексу України визначено, що днем укладення договору є день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючисьст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Узгодити розбіжності по договору №02/09 про надання послуг з перевезення вантажів від 05.03.2009 року, укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Трипільської філії та Відкритим акціонерним товариством «Цегла Трипілля».

3. Договір № 02/09 про надання послуг з перевезення вантажів між Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Трипільської філії та Відкритим акціонерним товариством «Цегла Трипілля»визнати укладеним 05.03.2009 в редакції Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Трипільської філії.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Цегла Трипілля»(08700, Київська обл., Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Промислова, 3, код 05474949) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Трипільської філії (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 3, код 34425533) 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Третьякова О.О.

Рішення підписане 05 травня 2010 року.