Ухвала суду № 95338844, 05.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4634/21

Провадження № 2/752/5370/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає передачі на розгляд іншому суду.

За правилами загальної підсудності, передбаченими частиною першою статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною другою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року

№ 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина восьма статті 187 ЦПК України).

Згідно відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА № 14284274 від 19 лютого 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.

У позовній заяві позивач зазначив, що має неповнолітню сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після розірвання шлюбу залишається проживати з матір`ю.

Звертаючись до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом про розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_1 належного обґрунтування визначення підсудності даного позову Голосіївському районному суду міста Києва з передбачених, частиною другою статті 28 ЦПК України, підстав не надав.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідним передати матеріали позовної заяви ОСОБА_1 за правилами загальної підсудності за місцем реєстрації відповідача - до Подільського районного суду міста Києва.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись статями 27, 28, 31, 353-356 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Києва (04071, місто Київ, вулиця Хорива, 21).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана суддею 05 березня 2021 року.

Суддя І. А. Кахно