Ухвала суду № 95338827, 03.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5664/21

Провадження № 2-з/752/236/21

У Х В А Л А

іменем України

03 березня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

за участю секретаря Чабанюк І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану адвокатом Кучерина Богданом Васильовичем, про забезпечення позову в справі № 752/5664/21 до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в:

У провадження Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подана адвокатом Кучерина Б. В., про забезпечення позову в справі № 752/5664/21 до подання позовної заяви.

Заява обґрунтована тим, що 14 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» (далі - ТОВ «СП «АТАД К»/забудовник), як продавцем, та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як покупцями, було укладено договір купівлі- продажу майнових прав № 14/12-17, згідно з яким останні отримали право набути в рівних частках у власність після завершення будівництва нежитлове приміщення, розташоване на 6 поверсі адміністративної частини об`єкта будівництва загальною площею 116,01 кв. м. Заявники сплатили забудовнику 100% вартості майнових прав за вказане нерухоме майно, що підтверджується довідкою про 100 % оплату майнових прав та довідкою про набуття у власність майнових прав згідно з договором купівлі-продажу майнових прав № 14/12-17 від 14 грудня 2017 року.

16 листопада 2020 року додатковим договором про внесення змін до договору № 14/12-17 у зв`язку з введенням в експлуатацію об`єкта будівництва та проведенням технічної інвентаризації уточнено нежитлові приміщення, майнові права на які передаються заявникам, а саме: нежитлове приміщення № 56 загальною площею 112,9 кв. м та нежитлове приміщення № 57 загальною площею 3,9 кв. м.

Цього ж дня, 16 листопада 2020 року, на виконання договору № 14/12-17, компанія передала заявникам майнові права в рівних частках кожному на нежитлові приміщення № № 56, 57, що підтверджується актами приймання-передачі майнових прав та нежитлових приміщень.

Відповідно до розпорядження Голосіївської районної державної адміністрації № 613 від 24 грудня 2020 року новозбудованому будинку було присвоєно адресу: « АДРЕСА_1 ».

Згодом позивачі з`ясували, що 04 січня 2021 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. було зареєстроване за ТОВ «СП «АТАД - К» право власності на нежитлові приміщення № № 56, 57, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , майнові права на які належать заявникам, позбавляє останніх можливості зареєструвати своє право власності на вказане майно внаслідок незаконних дій державного реєстратора Сазонової О. М. та ТОВ «СП «АТАД - К».

Крім того, 24 лютого 2021 року, отримавши Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, заявники з`ясували, що належні їм приміщення були двічі відчужені, зокрема, 13 лютого 2021 року за договором купівлі-продажу ТОВ «СП «АТАД - К» продало спірні приміщення товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС» (далі - ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС»), а останнє за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 18 лютого 2021 року передало спірні приміщення у власність товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» (далі - ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ»).

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «СП «АТАД - К», ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О. М. про скасування реєстрації права власності на спірні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , визнання права власності на майнові права на спірні приміщення, визнання права власності на спірні приміщення та витребування їх з чужого незаконного володіння. Враховуючи те, що права заявників виникли на спірні приміщення з одного й того ж договору № 14/12-17, заявниками буде подано спільний позов до відповідачів з вимогами вказаними вище.

Враховуючи ту обставину, що в період з 13 по 18 лютого 2021 року вже двічі змінювалися власники вказаних приміщень, існує ймовірність про відчуження ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» спірних приміщень третій особі, що з одного боку істотно ускладнить розгляд спору та затягне строк його розгляду, а і іншого боку подальші відчуження спірних об`єктів нерухомого майна можуть зробити неможливим виконання рішення суду про визнання права власності на майнові права на приміщення, визнання права власності на приміщення за заявниками та витребування їх з незаконного володіння у ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ».

З огляду на наведене, заявники вважають за необхідне до подачі позовної заяви до ТОВ «СП «АТАД - К», ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О. М. про скасування реєстрації права власності на спірні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , визнання права власності на майнові права на спірні приміщення, визнання права власності на спірні приміщення та витребування їх з чужого незаконного володіння, звернутися до суду із даною заявою про забезпечення такого майбутнього позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: приміщення № 56, загальною площею 112.9 кв. м, та № НОМЕР_1 , загальною площею 3,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» (код ЄДРПОУ 41000117).

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявники посилаються як на підстави вимог своєї заяви, суд вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення, законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 755/1357/18).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Згідно із переліком видів забезпечення позову, наведених у частині першій статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Як вбачається із фактичних обставин, викладених у даній заяві, між сторонами існують спірні правовідносини, предметом яких є право власності на спірні приміщення (№ 56, загальною площею 112,9 кв. м, та № НОМЕР_1 , загальною площею 3,9 кв. м), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ) та витребування їх з чужого незаконного володіння.

Згідно довідок від 16 листопада 2020 року, виданих директором ТОВ «СП «АТАД К», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу майнових прав № 14/12-17 від 14 грудня 2017 року оплатили за майнові права на нежитлове приміщення № 56, загальною площею 112,9 кв. м, та № НОМЕР_1 , загальною площею 3,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 3 384 683,32 грн, що становить 100% вартості майнових прав, тим самим набувши у власність у рівних частинах кожний майнові права на спірні нежитлові приміщення.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 04 січня 2021 року право власності на спірні приміщення були зареєстровані за ТОВ «СП «АТАД К»; 13 лютого 2021 року - за ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС», а 18 лютого 2021 року - за ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ».

Тобто, за період з 13 по 18 лютого 2021 року двічі змінювалися власники спірних нежитлових приміщень.

Обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, свідчать про те, що між сторонами дійсно існує спір щодо нежитлових приміщень № 56, загальною площею 112,9 кв. м, та № НОМЕР_1 , загальною площею 3,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд вважає, що вид забезпечення позову, який просить застосувати заявники, а саме, накладення арешту на вказані приміщення, які на даний час перебувають у власності ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», є співмірним та виправданим заходом, який забезпечить можливість реального виконання судового рішення, у разі задоволення вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «СП «АТАД - К», ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О. М. про скасування реєстрації права власності на спірні приміщення, визнання права власності на їх майнові права, визнання права власності на спірні приміщення та витребування їх з чужого незаконного володіння, а також забезпечить ефективне поновлення порушених прав заявників.

До такого висновку суд приходить, виходячи з розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку та співмірності між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом майбутньої позовної вимоги, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні приміщення не призведе до обмеження права володіння та користування зазначеним майном ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», за яким зареєстровані вказані приміщення, а лише тимчасово унеможливить розпорядження ними до вирішення спору в суді.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з вимогами частини третьої статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 149-154 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану адвокатом Кучерина Богданом Васильовичем, про забезпечення позову в справі № 752/5664/21 до подання позовної заяви, задовольнити.

Накласти арешт на:

-приміщення № НОМЕР_2 , загальною площею 112,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» (код ЄДРПОУ: 41000117), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2265206080000;

- приміщення № 57, загальною площею 3,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» (код ЄДРПОУ: 41000117), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2265207180000.

Заявники (позивачі):

- ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Заінтересовані особи (відповідачі):

-товариство з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К», код ЄДРПОУ: 22909018, адреса: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 84/86, офіс 25;

-товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», код ЄДРПОУ: 41000117, адреса: 01042, місто Київ, бульвар Дружби Народів, 19;

-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_5 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. А. Кахно