Рішення № 9533778, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/5301.03.10 За позовом                    Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

до           Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ковальова Олександра Валентиновича

про           стягнення 6 183,29 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Матура О.І. - предст. за довір. №18-2403 від 28.12.2009р.;

від відповідача не з’явились.

В судовому засіданні 01.03.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ковальова Олександра Валентиновича про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 170Е-06 на надання комунальних послуг в розмірі 6 183,29 грн., з яких: 3563,38 грн. –сума основного боргу, 293,22 грн. –пеня, 2 034,69грн. –інфляційні нарахування, 292,00 грн. –3% річних, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2010р. порушено провадження у справі № 35/53, розгляд справи призначено на 10.02.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/53 від 26.01.2010р.

Відповідач в судове засідання 10.02.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/53 від 26.01.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/53 від 10.02.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.03.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2010р. у справі № 35/53, надав оригінали документів для огляду суду; підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засіданні 01.03.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/53 від 26.01.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 10.02.2010р. та 01.03.2010.р. ані відповідач, ані його представники не з’явились.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2006 року між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем»(позивачем) та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Ковальовим Олександром Валентиновичем (відповідачем) було укладено Договір №170Е-06 на надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 1.1. Договору цей Договір укладається на основі Договору оренди та опитувального листа (додаток 1) заповненого споживачем (відповідачем). Виконавець (позивач) зобов’язався поставити споживачу: теплову енергію, електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався отримати послуги та сплатити їх відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

На підставі п. 2.2.1. Договору виконавець зобов’язався надавати споживачу послуги у вигляді: теплової енергії, електричної енергії, а також проводити монтажні, налагоджувальні та інші роботи у орендованому приміщенні.

Згідно пункту 2.4.1. Договору споживач зобов’язувався протягом десяти днів сплатити рахунки, виставлені виконавцем за використані комунальні послуги та виконані роботи.

Строк дії договору був встановлений сторонами на термін дії договору оренди (п. 4.1.).

На виконання умов Договору № 170Е-06 від 08.06.2006р. позивачем було надано відповідачу комунальні послуги, що підтверджується підписаними сторонами Актами на послуги по споживанню енергоресурсів та користування послугами зв’язку (копії в матеріалах справи) та виставлено відповідачу платіжні вимоги на оплату наданих комунальних послуг (копії в матеріалах справи) на загальну суму 3563,38 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.02.2007р. по 01.06.2007р. в розмірі 3 563,38 грн.

Зобов‘язання по сплаті комунальних послуг відповідач не виконав в повному обсязі.

27.10.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № ПР-110-1957 від 26.10.2009р. з вимогою сплатити суму заборгованості в термін до 22.11.2009р. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.02.2007р. по 01.06.2007р. відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання щодо сплати за спожиті комунальні послуги, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період в розмірі 3563,38 грн.

Надані суду докази свідчать, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати комунальних послуг в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 2 034,69 грн., 3% річних –292,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті комунальних послуг в розмірі 3 563,38 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 2 034,69 грн., 3% річних в розмірі 292,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 293,22 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 3.4.3. Договору за несвоєчасне внесення платежів за комунальні послуги та виконані роботи споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у платіжному документі окремим рядком, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент застосування санкції.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, зокрема, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати отриманих комунальних послуг нараховано пеню в розмірі 293,22 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 293,22 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ковальова Олександра Валентиновича (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 44, кв. 85, ідентифікаційний номер 2704901619, р/р 26002013346421 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 14307699, р/р 26003100381 в АТ «Артем-Банк», МФО 300885), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3 563,38 грн. (три тисячі п’ятсот шістдесят три гривні 38 коп.) - заборгованості по оплаті комунальних послуг за Договором № 170Е-06 на надання комунальних послуг від 08.06.2006р.; 293,22 грн. (двісті дев’яносто три гривні 22 коп.) –пені; 2 034,69 грн. (дві тисячі тридцять чотири гривні 69 коп.) –інфляційних нарахувань; 292,00 (двісті дев’яносто дві гривні 00 коп.) –3% річних; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 30.03.2010 року