Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/10413.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт»
До Приватного підприємства «Княгиня»
Про стягнення 34 470,22 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
Від позивача Тарабукін О.Ю.- предст. (дов. від 19.01.2010р.)
Від відповідача Садова Л.М.- директор
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 34470,22грн. (26639,40грн. –основного боргу, 3181,39грн. –пені, 893,28грн. –3% річних, 3756,15грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором №1/10/10 про розміщення рекламних матеріалів від 10.10.2008р., а також витрати по сплаті державного мита –344,70грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/104, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.03.2010р.
У судовому засіданні 16.03.2010р. представник позивача надав суду банківську виписку на підтвердження часткової оплати наданих послуг відповідачем.
Представник відповідача в усних поясненнях проти суми основного боргу не заперечив.
Для надання позивачу можливості уточнити розрахунок штрафних санкцій, у судовому засіданні 16.03.2010р. судом оголошено перерву до 30.03.2010р.
29.03.2010р. судом одержано клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на 10 днів, за сімейними обставинами.
У судовому засіданні 30.03.2010р. представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача не заперечив.
Клопотання судом задоволено.
За наведених обставин, розгляд справи 30.03.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 13.04.2010р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 1283,68грн. –пені.
Уточнений розрахунок пені прийнято судом до розгляду.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме, 26639,40грн. –основного боргу, 295,10грн. –збитків від інфляції, 893,28грн. -3% річних, 3395,54грн.-пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
в с т а н о в и в :
10.10.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1/10/10 про розміщення рекламних матеріалів (далі –договір), відповідно до умов якого розповсюджувач (позивач) за дорученням рекламодавця (відповідач) проводить рекламні кампанії в інтересах рекламодавця (його клієнтів) на рекламних місцях, а рекламодавець приймає та сплачує такі послуги в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Всі умови проведення кожної рекламної кампанії, а саме: адресна програма, період проведення рекламної кампанії, кількість місць для розміщення, вартість послуг, порядок оплати, а також особливі умови проведення рекламної кампанії, погоджуються рекламодавцем та розповсюджувачем у письмових заявках, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.1.2).
Згідно п.8.1 договір вступає в дію з дати його укладання повноважними представниками обох сторін і діє до 31.12.2008р.
Згідно п.1.4 договору заявка на розміщення рекламного матеріалу повинна містити наступні дані:
- Період проведення рекламної кампанії;
- Адресну програму;
- Вартість послуг;
- Порядок оплати;
- Особливі умови;
- Прізвище, номер телефону, посада відповідального працівника від рекламодавця та розповсюджувача.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за бронювання рекламних місць та розміщення рекламного матеріалу здійснюється по цінам та в порядку, визначеним сторонами в узгоджених заявках, які є невід’ємними додатками до цього договору на підставі рахунків-фактур, які виставляються розповсюджувачем згідно з зазначеними заявками.
Так, сторонами було узгоджено заявку на розміщення реклами №1 від 10.10.2008р. до договору, згідно якої визначено період проведення рекламної кампанії: 15.10.08 –06.01.09 (12 тижнів), адресну програму (14 двохсторонніх лайт-боксів), дату передачі контрольного макету рекламних матеріалів, кількість рекламних матеріалів (плакатів), дату передачі рекламних матеріалів.
Крім того, у п. 7 вказаної заявки сторонами визначено вартість послуг, а саме: 46921,29грн., ПДВ –9384,26грн., податок на рекламу –234,16грн., загалом 56540,16грн.
Пунктом 8 заявки №1 до договору встановлено порядок оплати, зокрема, оплата здійснюється у 3 етапи згідно з виставленими розповсюджувачем рахунками-фактурами:
1) За період 15.10 –11.11.2008 оплата здійснюється до 24.10.2008;
2) За період з 12.11 –09.12.2008 оплата здійснюється до 21.10.2008;
3) За період з 10.12. –06.01.2009 оплата здійснюється до 19.12.2008.
Як зазначає позивач у позові, надані позивачем послуги з розміщення рекламних матеріалів у період з 15.10.08 по 11.11.08 відповідачем оплачені. Таким чином, зобов’язання по оплаті першого етапу відповідачем виконане у повному обсязі.
Позивачем було виставлено для оплати відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000238 від 12.11.08 на суму 18192,60грн. на оплату другого етапу за розміщення реклами у період з 12.11.08 по 09.12.08, а також рахунок-фактуру №СФ-0000253 від 11.12.08 на суму 9946,80грн. –на оплату третього етапу за розміщення реклами у період з 10.12.08 по 23.12.08.
Факт надання позивачем послуг з розміщення рекламних матеріалів у період з 15.10.08 по 06.01.09 підтверджується Актами здачі-прийняття робіт, які передані для підписання відповідачу, проте, не підписані останнім.
Відповідач здійснив часткову оплату рахунку-фактури №СФ-0000253 від 11.12.08 в сумі 1500,00грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, рахунок-фактура №СФ-0000238 від 12.11.08 на суму 18192,60грн. не оплачений відповідачем повністю.
Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за отримані послуги з розміщення рекламних матеріалів загалом у сумі 26639,40грн.
Позивач отримав лист відповідача №5 від 23.06.2009р.. в якому останній підтверджує факт надання позивачем послуг з розміщення рекламних матеріалів, а також визнає заборгованість у сумі 26639,40грн., проте зазначає, що не має можливості сплатити цю заборгованість, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем.
Станом на моменту звернення позивача з позовом до суду, надані позивачем послуг не оплачені, заборгованість відповідача складає 26639,40грн.
В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 26639,40грн. –основного боргу.
Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 26639,40грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 1283,68грн. –пені, 893,28грн. –3% річних, 3756,15грн. –збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до п.6.3 у випадку несвоєчасної оплати рекламодавцем наданих розповсюджувачем послуг, рекламодавець сплачує на користь розповсюджувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1283,68грн. пені.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 893,28грн. –3% річних, 3756,15грн. –збитків від інфляції.
При цьому суд зазначає, що наведений у відзиві контррозрахунок збитків від інфляції є помилковим, оскільки відповідачем вирахувано середній індекс інфляції за певний період, проте, не здійснено правильного розрахунку інфляційного збільшення суми боргу із урахуванням середнього індексу інфляції за визначений період.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Княгиня»(м. Київ, вул. Комінтерну, 7/9, кв. 40; м. Київ, вул. Саксаганського, 84/86, кв. 24, код ЄДРПОУ 24582455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт»(м. Київ, пр. Перемоги, 75/2, код ЄДРПОУ 32856834) 26639,40грн. –основного боргу, 1283,68грн. – пені, 893,28грн. –3% річних, 3756,15грн. –збитків від інфляції, 325,73грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій
Судове рішення № 9533756, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/104. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: