Вирок № 95336919, 02.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/7/2021

Справа № 428/80/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Новохацької І.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001903 від 23.10.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, який не працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-28.01.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

-08.12.2020 року Сєвєродонецтким міським судом Луганської області за ч.ч. 1,2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяці позбавлення волі;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2020 року, приблизно о 9 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , знаходився біля школи № 12, що розташована за адресою пр. Гвардійський, 9, м. Сєвєродонецьк, де зустрівся зі своїм сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час спілкування із сином, ОСОБА_1 побачив у нього мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A3 A300H/F», в корпусі чорного кольору, який належав ОСОБА_5 .

В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно, а саме мобільним телефоном марки «Samsung», модель «Galaxy A3 A300H/F».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в ході бесіди із ОСОБА_4 , шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав від останнього мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A3 A300H/F», який належить ОСОБА_5 та знаходиться у користуванні ОСОБА_4 .

Після чого, не маючи на меті повертати ОСОБА_4 мобільний телефон, розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи у сумі 1516 гривень 00 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та відмовився давати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяви про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря – психіатра не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення майна. Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, не зробив належних висновків та продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особу обвинуваченого, його кримінальну поведінку, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08.12.2020 року, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 року, справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 року, справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 року, у справі № 128/5484/13-к.

Разом з тим, суд враховує правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18), відповідно до якої при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08.12.2020 року у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) місяців та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 до строку відбування покарання строк знаходження його під вартою з моменту винесення вироку і до набрання ним законної сили (попереднє ув`язнення), тобто строк з 02 березня 2021 року до дня набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A3 A300H/F», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 – залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-20/123/54-ТВ , які згідно довідки складають 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова