Рішення № 9533622, 07.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/41907.04.10 За позовом                     Національної радіокомпанії України

до                     Дирекції теле-радіопрограм Управління справами Верховної Ради

                              України

третя особа                    Управління справами Апарату Верховної Ради України

про                     стягнення 1 006 553,11 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача           Михайленко А.Д., за дов. від 22.04.2009 р.

від відповідача                     Кияшко І.Г., за дов. від 21.01.2010 р.

від третьої особи          Кирсенко Є.Б., за дов. від 16.12.2009 р.

У судовому засіданні 07.04.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна радіокомпанія України звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Дирекції теле-радіопрограм Управління справами Верховної Ради України про стягнення 925 333,56 грн. основного боргу, 60 381,12 грн. пені, 7 547,62 грн. процентів річних та 13 290,81 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті послуг з трансляції сесій Верховної Ради України, наданих позивачем за договором № 09/23 від 02.03.2009 р.

Ухвалою суду від 02.10.2009 р. порушено провадження у справі № 54/419, розгляд справи призначено на 13.11.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 13.11.2009 р. не з’явився; через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки представника відповідача, який перебуває на лікарняному.

Від відповідача також надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, мотивуючи це тим, що Дирекція не наділена повноваженнями на розміщення державного замовлення з висвітлення роботи парламенту і укладання відповідних договорів, а з грудня 2008 р. було припинено фінансування видатків Дирекції, пов’язаних з висвітленням роботи парламенту.

Ухвалою суду від 13.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 18.12.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 18.12.2009 р. повторно не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою суду від 18.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 22.01.2010 р.; залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління справами Апарату Верховної Ради України.

У зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 22.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 03.02.2010 р. розгляд справи призначено на 12.02.2010 р.

У судових засіданнях 12.02.2010 р. та 26.02.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", порядок і форми обов’язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України аудіовізуальними засобами масової інформації (виконання державного замовлення) визначаються окремою Постановою Верховної Ради України на весь період повноважень Верховної Ради України чергового скликання. Голова Верховної Ради України в установленому порядку організовує роботу Апарату Верховної Ради України щодо укладання договорів з телерадіоорганізаціями про висвітлення діяльності Верховної Ради України.

Постановою Верховної Ради України № 3-VI від 23.11.2007 р. "Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання" на Національну радіокомпанію України покладено здійснення трансляції пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань у прямому ефірі на Першому загальнонаціональному каналі НРКУ та забезпечення організації і прямої трансляції щотижня, по четвергах, у проміжку часу між 18 та 23 годинами, 45-хвилинних тематичних передач за рівної участі в них представників депутатських фракцій.

Згідно з п. 5 зазначеної Постанови забезпечення своєчасного укладання угод з НТКУ і НРКУ про висвітлення діяльності Верховної Ради України покладено на Апарат Верховної Ради України.

Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 481 від 24.11.1998 р. у структурі Управління справами Верховної Ради України утворено самостійний структурний підрозділ – Дирекцію теле-радіопрограм, основним завданням якої є об’єктивне висвітлення роботи Верховної Ради України, оперативне і всебічне інформування населення про діяльність вищого законодавчого органу держави засобами телебачення і радіо.

Згідно з Тимчасовим положенням про Дирекцію теле-радіопрограм Управління справами Верховної Ради України, затвердженим Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 80 від 12.02.1999 р., Дирекція є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, має право набувати майнових та немайнових прав, виступати позивачем та відповідачем у судах, укладати договори в порядку, визначеному чинним законодавством.

02.03.2009 р. між Національною радіокомпанією України та Дирекцією теле-радіопрограм Управління справами Верховної Ради України був укладений договір № 09/23, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, з метою висвітлення роботи Верховної Ради України зобов’язався забезпечити на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України у повному обсязі пряму трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань у прямому ефірі та організацію і пряму трансляцію щотижневих 45-хвилинних тематичних передач за рівної участі в них представників депутатських фракцій, а відповідач, як замовник, зобов’язався прийняти та оплатити вартість послуг, наданих позивачем (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору вартість однієї години трансляцій з висвітлення діяльності ВР України становить 4 059,06 грн. згідно з додатком № 1 до договору. У разі трансляції пленарних засідань ВР України понад встановлений календарним планом обсяг відповідач сплачує за таку трансляцію повійну вартість витрат радіомовлення (п. 2.3. договору).

Пунктом 7.1. договору сторони погодили строк дії договору –з 02.02.2009 року по 31.07.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено пунктом 2.5. договору, не пізніше 5 числа кожного місяця сторони складають акт наданих послуг за попередній місяць, де визначаються кількість та вартість трансляцій. Розрахунок за фактично надані послуги відповідно до п. 2.6. договору замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання акта наданих послуг.

У ході розгляду справи позивач пояснив, що відповідач не оплатив надані послуги за лютий –липень 2009 р.

На підтвердження надання вказаних послуг позивачем надані акти від 06.03.2009 р., 14.04.2009 р., 15.05.2009 р., 10.06.2009 р., 20.07.2009 р., 21.08.2009 р. про виконання послуг з висвітлення роботи четверної сесії Верховної Ради України шостого скликання у лютому-липні 2009 р., якими підтверджується надання позивачем у зазначений період послуг, передбачених договором, на суму 925 333,56 грн. Вказані акти підписані відповідачем без жодних зауважень, а тому є належним доказом на підтвердження належного надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням встановленого п. 2.6. договору строку, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги у такі строки:

за актом від 06.03.2009 р. у строк до 15.03.2009 р.;

за актом від 14.04.2009 р. у строк до 21.04.2009 р.;

за актом від 15.05.2009 р. у строк до 24.05.2009 р.;

за актом від 10.06.2009 р. у строк до 17.06.2009 р.;

за актом від 20.07.2009 р. у строк до 27.07.2009 р.;

за актом від 21.08.2009 р. у строк до 01.09.2009 р.

Як свідчить матеріали справи, платіжними дорученнями від 13.11.2009 р. відповідач сплатив позивачеві 384 311,80 грн. за послуги, надані згідно з актами від 06.03.2009 р. та 14.04.2009 р.

Таким чином, оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково сплатив суму основного боргу перед позивачем у сумі 384 311,80 грн. і у сторін відсутні неврегульовані питання щодо сплати боргу в цій частині, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 384 311,80 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на вищезазначені обставини, сума боргу відповідача перед позивачем складає 541021,76 грн. (925 333,56 грн. –384 311,80 грн. = 541021,76 грн.), її розмір є належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню в розмірі 60 381,12 грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на пункт 4.3. договору та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як передбачено ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Матеріалами справи підтверджується, що починаючи з березня 2009 р. відповідач неодноразово звертався до керівника Апарату Верховної Ради України з проханнями надати фінансування на висвітлення діяльності ВР України, в т.ч. і на погашення існуючої заборгованості перед позивачем.

Враховуючи те, що головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на висвітлення роботи ВР України є Апарат ВР України, який не забезпечив належного фінансування видатків відповідача на висвітлення діяльності ВР України, та зважаючи на вжиті відповідачем заходи щодо належного виконання зобов’язання та недопущення його порушення, суд вважає, що в діях відповідача відсутня вина за несвоєчасну оплату наданих послуг.

Зазначене виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення неустойки, а тому у задоволенні вимог про стягнення 60 381,12 грн. пені належить відмовити.

Разом з тим, як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 290,81 грн. інфляційних втрат та 7 547,62 грн. процентів річних за період з 16.03.2009 р. по 07.09.2009 р.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду, здійсненим відповідно до рекомендацій щодо застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наведених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., розмір інфляційних втрат становить 7 461,63 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

16.03.2009 - 07.09.2009155664,951,0223424,63

24.04.2009 - 07.09.2009228646,851,0132972,41

25.05.2009 - 07.09.2009133073,281,0081064,59

18.06.2009 - 07.09.2009104015,080,997-

7 461,63

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 461,63 грн. за розрахунком суду, а вимоги про стягнення процентів річних –у розмірі 7 547,62 грн. за розрахунком позивача.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 556 031,01 грн.

Згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Пунктом 38 частини 1 ст. 4 Декрету "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення –за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб.

Згідно з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р., розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення у господарських справах, визначається для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, –за нульовою ставкою.

Відповідно до п. 13 зазначеного Порядку повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

З огляду на те, що позивач є виконавцем державного замовлення, який звернувся із позовом про неналежне виконання зобов’язань за державним контрактом, сплачені ним суми державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідач частково сплатив суму боргу після порушення судом провадження у справі державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу за розгляд зазначеної вимоги покладаються на відповідача повністю. У зв’язку із частковим задоволення вимог про стягнення пені, процентів річних та інфляційних втрат, державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дирекції теле-радіопрограм Управління справами Верховної Ради України (01019, м. Київ, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 21708430) на користь Національної радіокомпанії України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26, ідентифікаційний код 22927269) 541 021 (п’ятсот сорок одну тисячу двадцять одну) гривню 76 коп. основного боргу, 7 461 (сім тисяч чотириста шістдесят одну) гривню 63 коп. інфляційних втрат та 7 547 (сім тисяч п’ятсот сорок сім) гривень 62 коп. процентів річних.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 384 311,80 грн. основного боргу.

4.           В іншій частині у позові відмовити.

5.          Стягнути з Дирекції теле-радіопрограм Управління справами Верховної Ради України (01019, м. Київ, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 21708430) до Державного бюджету України 9403 (дев’ять тисяч чотириста три) гривні 42 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) гривень 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Повернути Національній радіокомпанії України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26, ідентифікаційний код 22927269) з Державного бюджету України 10 065 (десять тисяч шістдесят п’ять) гривень 53 коп. державного мита, надмірно сплаченого платіжним дорученням № 1184 від 10.09.2009 р.

7.          Повернути Національній радіокомпанії України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26, ідентифікаційний код 22927269) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп., надмірно сплачені платіжним дорученням № 1183 від 14.09.2009 р.

8.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 12.04.2010 р.