Рішення № 9533555, 12.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/6812.03.10

За позовомЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія АХА Україна"

доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс"

простягнення 6 665,86 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаРешодько О.Є.—представник за довіреністю від 12.02.2010 р. № 275/18

від відповідачане з'явився 12.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2009 року Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія АХА Україна" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" 6 196,87 грн. заборгованості за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 10.01.2007 р. № 34-ПФ, 402,79 грн. пені, 66,20 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/68 від 18.12.2009 р., яку призначено до розгляду на 15.01.2010 р.

У судове засідання, призначене на 15.01.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення ухвали від 18.12.2009 р. в матеріалах справи), вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник відповідача 18.01.2010 р. подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про часткове визнання позову у сумі 6 196,87 грн., а в частині стягнення пені та 3 % річних просить суд відмовити позивачу.

15.02.2010 р. та 01.03.2010 р. розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги про стягнення 6 665,86 грн. мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати частки страхового платежу перестраховика за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 10.01.2007 р. № 34-ПФ та відповідно до ковер-ноти від 05.10.2007 р. № 453/авто каско/07 та від 17.10.2007 р. № 476/авто каско/07.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 10.01.2007 р. № 34-ПФ, ковенр-ноту від 05.10.2007 р. № 453/авто каско/07 та від 17.10.2007 р. № 476/авто каско/07.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2007 р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія "Страховий Альянс” та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" було укладено договір № 34-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), згідно з яким сторони дійшли згоди, що кожна з них на добровільній основі передає іншій в перестрахування та приймає від іншої в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства, даного договору та конкретного договору перестрахування.

11.11.2008 р. відповідно до ст. 1 Статуту Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна”, Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Український Страховий Альянс” відповідно до правонаступництва змінило назву на Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна”.

На виконання умов спірного договору між сторонами була укладена ковер-нота від 05.10.2007 р. № 453/авто каско/07 на перестрахування автомобіля LAND ROVER DISCOVERY, державний номер АК 5333 АХ, 2007 року випуску, та ковер-нота від 17.10.2007 р. № 476/авто каско/07 на перестрахування автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, державний номер АЕ 3085 ВО.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданими ним копіями вищевказаних договорів.

Виходячи з умов п. 8.2 договору при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і конкретним договором перестрахування, відповідач зобов’язався виплатити позивачу відповідну частину страхового відшкодування відповідно його долі (обсягові) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 робочих днів (у випадку касового збитку –5 робочих днів) після одержання від перестрахувальника (позивача) комплекту необхідних документів передбачених цим договором.

Всупереч умов договору після настання страхових випадків за ковер-нотою та одержання належного комплекту документів відповідач не сплатив позивачу частину страхового відшкодування, заборгувавши 6 196,87 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями позивача про страхові випадки від 18.09.2008 р. та 21.05.2008 р., а також розрахунком, проведеним відповідно до умов договору від 10.01.2007 р. та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про страхування” перестрахування являє собою страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перелік випадків відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні визначений у ст. 26 Закону України “Про страхування”.

Відповідач не подав до суду обґрунтовані заперечення на позовну заяву та не довів суду належними засобами доказування підстав для звільнення його від обов’язків по сплаті своєї частки як ретроцесіонера у відшкодуванні в розмірі 6 196,87 грн. Також відповідачем не надано суду доказів належної оплати за договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не спростував.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 6 196,87 грн. боргу.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 402,79 грн. пені, 66,20 грн. 3 % річних.

Відповідно до п. 3.4.6 договору перестраховик сплачує перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку що розрахунок проведений вірно, а тому позовні вимоги про стягнення 402,79 грн. пені, 66,20 грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а надмірно сплачена позивачем сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу —поверненню платнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 54, ідентифікаційний код 32641358) на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 31235110) 6 196 грн. (шість тисяч сто дев’яносто шість) грн. 87 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Закритому акціонерному товариству “Страхова компанія “АХА Україна” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 31235110) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79 (сімдесят дев’ять) грн., перераховані платіжним дорученням від 01.07.2009 р. № 10142, оригінал якого знаходиться в матеріалах справі № 46/68.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 09.04.2010 р.