Рішення № 9533500, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/4825.03.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії До

Ппро Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОМГРАНІТ»

Сстягнення 947,27 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачаМаксименко В.В. не з’явився - представник (дов. від 15.10.09р.) Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії інформаційно –комунікаційних систем (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОМГРАНІТ»(далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги зв’язку з вересня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 767,68 грн. З врахуванням індексу інфляції дана заборгованість складає 881,65 грн. Пеня за неоплату послуг становить 42,53 грн. Три проценти річних від простроченої суми складають 23,09 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 947,27 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконав зобов’язання згідно Наряду на установку №7004 від 21.03.2008р. про надання телекомунікаційних послуг. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 90737 від 17.09.2009р. про сплату боргу та пені за телекомунікаційні послуги, яку відповідач залишив без задоволення. За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути суму боргу в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2010р. було порушено провадження у справі № 21/48 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2010р.

В судове засідання 25.03.2010р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 27.02.2010р. виконав, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання 25.03.2010р. не з’явився, витребувані ухвалою суду від 27.02.2010р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОМГРАНІТ»було укладено договір шляхом надання відповідачем заяви № 1437 від 20.03.2008р. та прийняття позивачем цієї заяви і оформлення Наряду № 7004 від 21.03.2008р.

          Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до умов цього договору позивач надає відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується матеріалами справи та пред’явленими доказами щодо обліку виконання послуг.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Таким чином, надана послуга зв’язку підлягає оплаті, але відповідач свої обов’язки по оплаті послуг у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим, як вказує позивач, на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 767,68 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 767,68 грн. відповідачем не подано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 767,68 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Розрахунок пені, який був наданий суду позивачем складає 42,53 грн. Відповідачем контррозрахунку пені в матеріали справи не надано. Згідно розрахунку пені зробленого судом, ця сума складає 41,52 грн., яка, підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зробив розрахунки та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 23,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113,97 грн.

Суд перевірив та не погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, оскільки по судовим розрахункам розмір інфляційних втрат складає 108,24 грн., 3% річних у розмірі 23,79 грн., що суперечить розрахункам, які позивач надав суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенні.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОМГРАНІТ» (01133, м. Київ, пров. Щорса, буд. 36 Б р/р 260080130438, ВАТ «БМ Банк»в м. Києві., МФО 380913, ідентифікаційний код 34937312) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, п/р 26000402028729 в КРД «Райффазен банк Аваль», МФО 322904, ідентифікаційний код 01189910) 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 68 коп. основного боргу, 41 (сорок одна) грн. 52 коп. пені, 108 (сто вісім) грн. 24 коп. інфляційних збитків, 23 (двадцять три) грн. 79 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяЕ.О. Шевченко