Рішення № 9533461, 08.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/2508.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція підтримки підприємництва «ФінІнКом»

до Фізичної особи-підприємця Шевлякова Євгена Юрійовича

про стягнення 1589, 80 грн.

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача: Погорєлий Д.І, довіреність від 07.04.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 08.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція підтримки підприємництва «ФінІнКом» (надалі ТОВ «Агенція підтримки підприємництва «ФінІнКом», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Шевлякова Євгена Юрійовича (надалі ФОП Шевляков Є.Ю., відповідач) 1320, 00 грн., які були сплачені як передплата за виконання робіт у відповідності до рахунку-фактури № 283 від 09.06.2008 року, інфляційних втрат –250, 00 грн. та 3 % річних –19, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно домовленостей сторін про виконання робіт щодо виготовлення вивіски 400х300мм (алюміній під золото), на підставі виставленого рахунку-фактури позивачем здійснено передплату на загальну суму 1320, 00 грн., однак відповідачем своїх зобов'язань не виконано, грошових коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок товариства не повернуто. Станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 1320, 00 грн. Також заявлено до стягнення інфляційні збитки та три проценти річних в загальному розмірі –269, 80 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу, вказану у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 07.04.2010 року наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо виконання робіт по виготовленню вивіски 400х300мм (алюміній під золото) у відповідності до яких на підставі рахунку-фактури № 283 від 09.06.2008 року, ТОВ «Агенція підтримки підприємництва «ФінІнКом»на користь ФОП Шевлякова Є.Ю, проведено попередню оплату.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується рахунком виставленим на сплату послуг № 283 від 09.06.2008 року на підставі якого відповідно до платіжного доручення № 66 від 10.06.2008 року позивачем на користь відповідача перераховано 1320, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Оплачених робіт відповідачем не зроблено, грошових коштів позивачу не повернуто. Заборгованість відповідача станом на час вирішення спору складає 1320, 00 грн., що належними доказами не спростовано.

          В силу положень ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Оскільки, у зв’язку з відмовою у виконанні зобов’язань з виконання робіт, заборгованість відповідача за якими складає 1320, 00 грн., зобов'язання припинились, у відповідача виник обов’язок повернути отримані в якості оплати кошти.

Про необхідність повернення коштів сплачених згідно рахунку-фактури № 283 від 09.06.2008 року позивач зазначав у претензії від 09.07.2008 року, яка була направлена на адресу відповідача 09.07.2008 року рекомендованим листом (підтверджується фіскальним чеком поштової установи та описом вкладеного у цінний лист).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем на вимоги суду (ухвала від 22.03.2010 року) таких не надано, у зв’язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 1320, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У правовідносинах, що склались між сторонами у відповідача грошових зобов’язань не виникало, на нього було покладено обов’язки з передачі замовнику вивіски 400х300мм (алюміній під золото), які за своєю природою не є грошовими, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних збитків та трьох процентів річних. Щодо зобов’язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати, то зазначене зобов’язання, як відповідальність, виникло внаслідок неналежного виконання негрошового зобов’язання і не породжує собою виникнення іншого грошового зобов’язання. Суд також звертає увагу позивача на те, що передбачені ст. 625 ЦК України 3 % річних за своєю правовою природою не є процентами за користування чужими грошовими коштами, можливість стягнення яких передбачена ст. 536 ЦК України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 280, 60 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шевлякова Євгена Юрійовича (04128, м. Київ, вул. Щербакова, 57-В, кв. 20, р/р 26007700230701 в КБ «Київ», Шевченківська філія, м. Київ, МФО 300799, ідент. код 2973518139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція підтримки підприємництва «ФінІнКом»(01135, м. Київ, вул. Глібова, 7, р/р 26004305021402 в ф-л «ЦРУ «Банк «Фінанси та кредит», м. Київ, МФО 300937, ідент. код 34486690) 1320, 00 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень) за невиконані роботи які оплачені відповідно до рахунку-фактури № 283 від 09.06.2008 року та 280, 64 грн. (двісті вісімдесят гривень 60 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного текстурішення 13.04.2010р.