Рішення № 95334115, 22.02.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2943/18

н/п 2/953/45/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, КП «Жилкомсервіс» про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання особи такою, що не втратила право користування квартирою та зустрічним позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: КП «Жилкомсервіс» про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив та просить встановити факт проживання однією сім`єю позивача разом зі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом останніх п`яти років та визнати позивача таким, що не втратив права користування квартирою АДРЕСА_1 та проживання в ній. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 03.11.2016 року позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на підставі нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 , якою позивачу надавався дозвіл на реєстрацію за вказаною вище адресою. ОСОБА_2 визнана наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_2 була самотньою, хворою жінкою, у неї не було чоловіка, дітей або інших родичів, вона потребувала стороннього догляду та допомоги, тому починаючи з 2010 року позивач почав піклуватися про ОСОБА_2 та надавати їй допомогу. В серпні 2010 року позивач переїхав до ОСОБА_2 та став постійно з нею проживати разом в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві користування. Ще з дитячого віку позивач відносився до ОСОБА_2 як до рідної тітки, оскільки його родина та ОСОБА_2 були сусідами. Останні 6 років до її смерті позивач особисто здійснював постійний догляд за нею як за членом сім`ї, допомагав їй у побуті, здійснював ремонт у квартирі, купував продукти харчування та одяг. Разом вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, він купував продукти, а ОСОБА_2 готувала їжу. ОСОБА_2 була його хрещеною матір`ю. На початку 2010 року ОСОБА_2 було поставлено діагноз рак: підшлункової залози. З цього часу й до дня її смерті позивач постійно приймав участь у її лікуванні, відвозив її до лікарні, купував їй ліки, спілкувався з лікарями та був контактною особою у цьому спілкуванні. Починаючи з 2010 року позивач постійно мешкав с ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 потребувала ремонту, позивач взяв на себе всі турботи по відновленню та утриманню квартири, сплачував за ОСОБА_2 усі комунальні платежі. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, за умовами якого вона все майно (в тому числі грошові кошти), де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла позивачу. Довіреністю, від 30.10.2016 ОСОБА_2 уповноважила позивача бути її представником в усіх органах та установах незалежно від форми власності з питань приватизації квартири АДРЕСА_1 . Крім цього, заявою, від 30.10.2016 ОСОБА_2 не заперечувала проти його реєстрації (прописки) у квартирі АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 раптово померла. Позивач займався її похоронами. За життя ОСОБА_2 позивач звернувся до відділу реєстрації місця проживання Київського району м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації з заявою щодо реєстрації його в спірній квартирі. Позивача було зареєстровано 31.11.2016р, але через деякий час йому було повідомлено про скасування реєстрації. Позивач вважає, що відсутність його реєстрації місця проживання в квартирі АДРЕСА_1 не спростовує факту його проживання з 2010 за цією адресою, відповідно не впливає на реалізацію виникнення права про встановлення факту проживання однією сім`єю та не є підставою для відмови в позові. Також позивач вважає, що фактично, проживаючи однією сім`єю з ОСОБА_2 і будучи прописаний за адресою АДРЕСА_1 , він набув право користування цією квартирою і має такі самі права і обов`язки, як і померла ОСОБА_2 .

Відповідач Харківська міська рада звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просить виселити ОСОБА_1 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада посилається на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс. Харківська міська рада є власником йього житлового будинку. Квартира АДРЕСА_1 не приватизована. В квартирі АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1 без документів на підтвердження факту реєстрації та мешкання. Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку від 26.01.2017 року, в квартирі АДРЕСА_1 жодної особи не зареєстровано. Згідно припису від 26.01.2017 року про попередження про виселення з займаної відповідачем квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 відмовився від підписання. Приписи про звільнення самовільно зайнятої жилої площі ОСОБА_1 ігноруються. Тобто ОСОБА_1 незаконно, самоправно, без будь-яких документів, які дають право на вселення у жиле приміщення, вселився до квартири АДРЕСА_1 . Реєстрація ОСОБА_1 за цією адресою була анульована в зв`язку з тим, що документи на реєстрацію були надані після смерті довірителя та довіреність втратила чинність. На спірну квартиру ордер відповідачу не видавався. Харківська міська рада, як власник, не володіє в натурі вказаним вище жилим приміщенням, оскільки ним незаконно фактично володіє ОСОБА_1 який самоправно вселився до нього, використовує його під власні потреби, чим порушує права власника на володіння, користування та розпорядження об`єктами нерухомого майна. Виконавчими комітетами Харківської міської ради, Московської районної в м. Харкові ради не приймались рішення щодо надання жилого приміщення ОСОБА_1 , договір найму вказаного жилого приміщення з відповідачем не укладався, ордер не видавався, тому ОСОБА_1 слід виселити з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечували, представник відповідача Харківської міської ради проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача КП «Жилкомсервіс» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлен належним чином.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача Харківської міської ради, свідків, дослідивши докази по справі, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а зустрічний позов Харківської міської ради підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Київського районної ради у м. Харкові від 17.06.2008 за №122-5 ОСОБА_2 , одну, визнано наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

30.10.2016 ОСОБА_2 склала заяву, якою не заперечувала проти реєстрації(прописки) позивача ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , проте відповідно до службової записки наданої дільницею № 14 «Жилкомсервіс» згідно листа Департаменту реєстрації № 180/0/50-17 від 24.01.2017 реєстрація ОСОБА_1 анульована в зв`язку з тим, що документи на реєстрацію були надані після смерті довірителя та довіреність втратила чинність.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 2 ст. 79 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем ОСОБА_1 не доведено факту проживання однією сім`єю протягом останніх п`яти років з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що ОСОБА_3 вселила його як члена своєї сім`ї , враховуючи те, що в заяві від 30.10.2016 ОСОБА_3 тільки зазначила, що не заперечує проти реєстрації (прописки) позивача ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 .

Позивачем ОСОБА_1 не доведено факту ведення з ОСОБА_3 спільного господарства та утримання разом з нею квартири.

В січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звертався до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені позову. Постановою апеляційного суду Харківської області від 07.02.2018 рішення було залишено без змін.

Як зазначається в постанові апеляційного суду Харківської області від 07.02.2018 для встановлення ведення спільного господарства позивачем та померлою ОСОБА_2 показання свідків не є допустимим доказом, оскільки факт вселення, який має відношення до укладення відповідного договору про користування житлом, має бути підтверджений письмовим доказами, які у матеріалах справи відсутні. Надання померлою ОСОБА_2 дозволу на реєстрацію позивача у спірній квартирі та складення на його ім`я заповіту у світлі вищевказаної норми ст. 64 ЖК України не свідчать про те, що позивач вселився до наймача в якості іншого члена сім`ї, не є безспірним доказом проживання та ведення ними спільного господарства. Також ОСОБА_1 не було надано до суду доказів, які б свідчили про те, що він спільно з ОСОБА_2 ніс тягар по утриманню спірного майна. Надані позивачем копії квитанцій про сплату комунальних послуг стосуються грудня 2016 року, січня та березня 2017 року, коли ОСОБА_2 вже померла.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено факту проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом останніх п`яти років, тому він не набув права проживати в квартирі АДРЕСА_1 , та враховуючи викладене в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Харківська міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її імені рішення.

Харківська міська рада є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП «Жилкомсервіс» житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс.

Відповідно до листа КП «Жилкомсервіс» квартира АДРЕСА_1 не приватизована, ізольована, двокімнатна, розташована на другому поверсі дванадцяти поверхового будинку, загальною площею 45,66 м2, житловою площею 27,55 м2.

В квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не значиться.

Оскільки ОСОБА_1 не набув права проживання в квартирі АДРЕСА_1 , він не має законних підстав для проживання в квартирі.

Тобто ОСОБА_1 незаконно, самоправно, без будь-яких документів, які дають йому право на вселення у жиле приміщення, вселився до квартири АДРЕСА_1 .

Реєстрація ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 анульована в зв`язку з тим, що документи на реєстрацію були надані після смерті довірителя ОСОБА_2 та довіреність втратила чинність.

Виконавчими комітетами Харківської міської ради, Московської районної в м. Харкові ради не приймались рішення щодо надання ОСОБА_1 жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 . Договір найму вказаного жилого приміщення з відповідачем не укладався, ордер на це приміщення також не видавався.

Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради є законним власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також є власником неприватизованих жилих приміщень в цьому домі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Житлового кодексу УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

ОСОБА_1 порушуються права Харківської міської ради, як власника квартири АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 самоправно вселився до квартири, використовує її під власні потреби, таким чином порушивши права власника на володіння, користування та розпорядження об`єктами нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зустрічний позов Харківської міської ради слід задовольнити, виселити ОСОБА_1 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 64, 116 ЖК УРСР, ст.ст. 321, 387 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради, КП «Жилкомсервіс» про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання особи такою, що не втратила право користування квартирою - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Харківської міської ради - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текс рішення виготовлений 04.03.2021.

СУДДЯ