Рішення № 95330951, 04.03.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11864/20

Провадження № 2/750/477/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Супруна О.П.,

секретар Дяченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №750/11864/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович,

в с т а н о в и в :

28 грудня 2020 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису №34410 від 24.12.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивовано тим, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 24 грудня 2020 року №34410 є неправомірним, безпідставним та таким, що не підлягає виконанню з підстав недотримання встановлених вимог під час вчинення виконавчого напису. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений нотаріусом без наявності документа, що підтверджує безспірність заборгованості, нотаріально посвідченого кредитного договору, первинного документа про отримання від відповідача кредитних коштів, підписаних позивачем умов і правил надання кредиту, засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що є порушенням Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року. Також зазначив, що не отримував письмової вимоги банку про усунення порушень, що є необхідною умовою вчинення виконавчого напису, відповідно до пункту 2.3 Глави 16 Порядку. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та зареєстрований 24 грудня 2020 року у реєстрі за №34410, про стягнення з нього на користь АТ «Альфа-Банк» грошових коштів у розмірі 40 756 грн 39 коп. за кредитним договором від 21.05.2019 №501144157.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 28.01.2021.

28.01.2021 розгляд справи відкладено на 16.02.2021, у зв`язку з неявкою сторін.

16.02.2021 розгляд справи відкладено на 04.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

У судове засідання 04.03.2021, учасники справи не з`явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином; позивач, представник відповідача та приватний виконавець про причини неявки суду не повідомили; представник позивача у письмовій заяві позовні вимоги підтримав, просив справу розглядати без його участі в порядку заочного провадження; приватний нотаріус надіслала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності. Відповідач відзиву не подав.

За письмовою згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України).

Згідно вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.05.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №501144157, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 33 240,00 грн, строком до 21.05.2022.

Позивач належним чином не виконував своє зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 40 756 грн 39 коп., яка складалася із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 3 423 грн 99 коп.; простроченої заборгованості за комісією та процентами – 7 030 грн 70 коп.; строкової заборгованості за сумою кредиту – 29 816 грн 01 коп.; строкової заборгованості за комісією і процентами – 485 грн 69 коп.

24.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., на підставі заяви АТ «Альфа-Банк» про вчинення виконавчого напису, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №34410, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №501144157 від 21.05.2019, що виникла за період з 24.06.2019 по 07.11.2019, в сумі 40 756 грн 39 коп. і 650,00 грн за вчинення цього виконавчого напису, а всього 41 406 грн 39 коп.

13.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. було відкрито виконавче провадження №61270790 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса (а.с. 19).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Надані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на запит суду копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №34410 від 24.12.2020, свідчать про те, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) Ї «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між банком та позивачем кредитний договір (анкета-заява №501144157 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк»), який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок відповідає постановам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 № 158/2157/17.

Оскільки вказана обставина є самостійною підставою для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 24 грудня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за №34410, таким, що не підлягає виконанню, позов підлягає задоволенню.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Переверзєв О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 12.10.2020. З копії квитанції до прибуткового касового ордера від 21.12.2020 убачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату 5 000,00 грн за правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, який в ході судового розгляду не висловив свої заперечення щодо розміру цих витрат.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 24 грудня 2020 року, зареєстрований у реєстрі за №34410, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №501144157 від 21.05.2019, що виникла за період з 24.06.2019 по 07.11.2019, в сумі 40 756 грн 39 коп. і 650,00 грн за вчинення цього виконавчого напису, а всього 41 406 грн 39 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь на користь держави 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул. Велика Василькіська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ: 23494714.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження місця праці: вул. Тарасівська, 18, офіс 12, 1 поверх, Голос іївський район, м. Київ.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, місцезнаходження місця праці: пр-т Перемоги, 139, офіс №213, м. Чернігів.

Суддя