Рішення № 9533062, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/63125.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БЄГАЛЬОТ» до Акціонерного комерційного банку «Банк регіонального розвитку»

про стягнення 29307,80 грн. ,-

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Мастикаш Ю.І. (довіреність від 03.02.2010);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 березня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЄГАЛЬОТ»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Банк регіонального розвитку»(надалі відповідач, Банк) про зобовязання виконати платіжні доручення №2 від 26.01.2009 та № 12 від 19.02.2009. Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 29307,80 грн. залишку на рахунку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконані платіжні вимоги про перерахування коштів, а згідно із постановою Правління НБУ 713 від 02.12.2009 у відповідача відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації банку, тому кошти позивача, які знаходилися на рахунку відповідач утримує безпідставно.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 01.02.2010р. наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 14.12.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.02.2010. В судове засідання 04.02.2010 представник відповідача не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 18.02.2010. В судове засідання 18.02.2010 сторони не зявилися, позивач подав клопотанні про відкладенні розгляду справи, розгляд справи відкладено до 25.03.2010, в яке представник відповідача також не зявився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2008 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 26002010140101 в національній валюті (надалі - рахунок), зобовязується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження позивача про перерахування та видачу відповідних сум із рахунку, проведення операцій по рахунку.

У відповідності до п. 2.3.3 Договору відповідач зобовязаний виконувати розпорядження позивача про перерахування та видачу грошових коштів з рахунку.

Згідно із п 3.2 Договору розрахункові документи Банк виконує в день їх надходження, якщо вони надані в Банк в операційний час. Операційний час Банку з 9.00 до 15.00 з понеділка по пятницю.

26 січня 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 2 про перерахування з рахунку позивача на користь ЛТД СП ТОВ «Д.К.Т.»за оргтехніку 8 400,00 грн.

19 лютого 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 12 про перерахування з рахунку позивача на користь ЛТД СП ТОВ «Д.К.Т.»за оргтехніку 200000,00 грн.

Як підтверджується повідомленням відповідача від 26.03.2009 кошти за вказаними платіжними дорученнями не були перераховані відповідачем. Станом на 26.02.2009 залишок коштів на рахунку позивача складав 29307,80 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 26.02.1009.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобовязання щодо виконання розпоряджень позивача про перерахування коштів в загальній сумі 28400,00 грн., яке виразилося в поданих платіжних дорученнях № 2 від 26.01.2009 та № 12 від 19.02.2009.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст. 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.

Як свідчать матеріали справи, постановою Правління Національного банку України № 713 від 02.12.2009 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Акціонерного комерційного банку «Банк регіонального розвитку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідація банку це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.

Згідно із п. 2,3 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

А у відповідності до п. 20.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Наслідком закриття рахунку у відповідності до ч. 3 ст. 1075 ЦК України є видання клієнтові залишку грошових коштів на рахунку або перерахування їх за його вказівкою на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. А зважаючи на положення п. 3 ч.1 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»таке зобовязання банку щодо видачі (повернення) залишку грошових коштів клієнту вважається таким, що настало з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії банку.

Крім того, в результаті закриття рахунку ліквідатором через відкликання банківської ліцензії в розпорядженні відповідача залишилися грошові кошти в сумі 29307,80 грн., які знаходилися на такому рахунку та є власністю позивача. При цьому в силу ст. 1066 ЦК України подальше збереження відповідачем цих коштів є безпідставним.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, зважаючи на вказані положення законодавства, відповідач зобовязаний повернути відповідачу грошові кошти, які він зберігав на рахунку згідно укладеного договору банківського рахунку, оскільки така підстава для їх подальшого збереження відпала у звязку з відкликанням банківської ліцензії відповідача.

Відповідачем не виконане зобовязання по поверненню позивачу залишку коштів в сумі 29307,80 грн., які зберігались на його рахунку.

За таких умов, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 29307,80 грн., розмір яких відповідає залишку коштів, які знаходились на рахунку позивача, відкритому відповідачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у розмірі 529,08 грн. (293,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” (ідентифікаційний код 19338316, адреса: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄГАЛЬОТ»(ідентифікаційний код 35851818, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, р/р № 26004117812 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) 29307,80 грн. (двадцять девять тисяч триста сім гривень 80 копійок) та судові витрати в розмірі 529,08 (пятсот двадцять девять гривень 08 копійок) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 12.04.2010р