Рішення № 9533041, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/50631.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Нока"

До           Приватного підприємства "Данілов і Ко"

Про                    стягнення 23 981,74 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Терновий Р.Б. (Дов.)

Від відповідача:          Рубчак А.Й. (Дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нока" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Приватного підприємства "Данілов і Ко" 23981,74 грн. (18042,02 грн. основного боргу, 3635,54 грн. пені, 1822,24 грн. збитків від інфляції, 481,94 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 246 від 16.10.2007р.

31.03.2010р. в судовому засіданні Відповідач - Приватне підприємство "Данілов і Ко" просив суд припинити провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмету спору (оплатою боргу Відповідачем).

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2007 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нока" та Відповідачем - Приватним підприємством "Данілов і Ко" був укладений Договір поставки № 246 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) зобов’язувався доставити та передати у власність Відповідачу (Покупцю), а Відповідач (Покупець) прийняти і оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

На виконання умов Договору в період з 21.10.2008р. по 09.12.2008р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нока" передав, а Відповідач - Приватне підприємство "Данілов і Ко" отримав товар на загальну суму 18042,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 6.2. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався здійснювати оплату через кожні 14 днів за поставлений товар.

На момент судового розгляду справи Відповідач - Приватне підприємство "Данілов і Ко" повністю виконав зобов’язання по сплаті вартості товару в сумі 18042,02 грн., що підтверджується випискою банку за 08.12.2009р. (належним чином засвідчена копія наявна у справі).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

З урахуванням того, що на момент судового розгляду справи Відповідач повністю погасив суму основного боргу, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 18042,02 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 1822,24 грн., 3% річних - 481,94 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 1822,24 грн. та 3% річних в розмірі 481,94 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару в розмірі 3635,54 грн.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до умов п. 4 Додаткової угоди до Договору за порушення строків оплати Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період за який стягується пеня, від вартості несплаченого товару за кожен день затримки.

Згідно з розрахунку, наданого Позивачем, розмір пені становить 3635,54 грн. (325 дня прострочення платежу)

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (за шість місяців) в сумі 2160,29 грн.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі № 24/506 в частині стягнення основного боргу в розмірі 18042,02 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Данілов і Ко" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 35-А; код ЄДРПОУ 34532920; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нока" (03124, м. Київ, вул. Радіщева, буд. 3; 04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9; код ЄДРПОУ 25590221) 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 29 коп. пені, 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 24 коп. збитків від інфляції, 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 94 коп. 3% річних, 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 07 коп. державного мита та 221 (двісті двадцять одна) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.          Рішення надіслати сторонам.

7.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець