Рішення № 9532752, 07.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/10107.04.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Інтерконтинент"

до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

про стягнення 324958,00 грн

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача Терещенко В.М. –дов. № 06 від 15.03.2010 р.

Дерман А.В. - директор

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Інтерконтинент" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"(надалі –відповідач) про стягнення 324958,00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг охорони майна, відповідно до якого Позивач надав послуги з цілодобової охорони майна відповідача, а відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, в зв’язку з чим повинен сплати борг позивачу.

Ухвалою від 02.03.10 було порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 16.03.10, на сторони покладено обов’язок надати документи та вчинити дії, явку представників сторін визнано обов’язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.10 розгляд справи відкладено на 07.04.10, через неявку представника відповідача та часткове виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивачем.

07.04.10 до Господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що представник відповідача знаходиться у щорічній відпустці.

В судового засіданні 07.04.10 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на договір та норми законодавства і просив покласти судові витрати на відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК коло осіб, які можуть бути представниками відповідача є необмеженим.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Безпека Інтерконтинент»та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» був укладений договір про надання послуг охорони № 04/08 (далі - договір).

Відповідно до умов укладеного сторонами договору (п.1.1. договору), Позивач за дорученням Відповідача зобов'язувався надавати послуги з охорони об'єкта охорони, зазначеного в додатку № 1 до договору, а Відповідач приймати послуги Позивача та своєчасно здійснювати оплату за договором. Охорона об'єкта здійснювалась у дні та години, які вказані у додатку 1 до Договору (п.1.2. договору).

Згідно із п.2.1. Договору вартість наданих послуг за цим Договором складає 14,15 грн (в.т.ч. ПДВ) за охорону одного поста за одну годину (з 01.09.2008 - 18,25 грн. на підставі додаткової угоди № 2 від 01.09.2008). Сума договору може змінюватись згідно акту виконаних робіт за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.2.2. Договору вартість наданих послуг визначається у відповідності до розрахунку вартості охорони (додаток 2 до Договору). Оплата за надані послуги здійснюється щомісячно, платіжними дорученнями «Замовника»до кінця поточного місяця на розрахунковий рахунок «Охорони»з поміткою (За охорону по договору № 04/08 від 11 березня 2008 р.) (п.2.3. Договору).

На виконання умов вказаного договору позивач надав послуги за період з 2008 року по 2009 рік на загальну суму 462222,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, копії, яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи.

Акти підписані повноважними представниками сторін без жодних заперечень та зауважень.

Проте, всупереч умов договору відповідач за надані послуги розрахувався лише частково на суму 137264,00 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача.

Заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати за надані послуги складає 324958,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норми ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з охорони об’єкту в розмірі 324958,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 32-34, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Інтерконтинент" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, код ЄДРПОУ 00336650) основний борг в сумі 324958 (триста двадцять чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім), 00 грн., державне мито в сумі 3249 (три тисячі двісті сорок дев’ять), 58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість), 00 грн. - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Інтерконтинент" (03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, к. 272; код ЄДРПОУ 34585149).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя І.Д. Курдельчук