Ухвала суду № 95327149, 24.02.2021, Мостиський районний суд Львівської області

У Х В А Л А

24.02.2021 року

м.Мостиська

єдиний унікальний номер №448/966/20

провадження №1-кп/448/62/21

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Білоус Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №12020140000000422, що внесене в ЄРДР 25.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шуста Я.Р.,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

їх захисників - адвокатів Мельника О.І., Сидоровича Р.М., Богуша І.М.,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Шуст Я.Р., заявив клопотання про застосування запобіжного заходу – домашнього арешту в нічний час доби щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказані клопотання обґрунтовує тим, що зазначені особи обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, санкції статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Зважаючи на ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені у даному кримінальному провадженні, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тощо, вважає за необхідне застосувати щодо обвинувачених вищевказаний запобіжний захід строком на 2-а місяці.

Одночасно з застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби прокурор Шуст Я.Р., просить покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора чи суду на визначений час; не залишати місце постійного проживання без дозволу прокурора чи суду в період часу з 19.00 год. до 08.00 год. наступної доби; утримуватись від спілкування з потерпілим і свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до органів поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Шуст Я.Р., підтримав подані ним клопотання просив такі суд задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їх захисники - адвокати Мельник О.І., Богуш І.М. і Сидорович Р.М., частково заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили суд визначити проміжок часу відбування ними нічного домашнього арешту з 22.00 год. до 08.00 год. наступної доби, а не з 19.00 год. до 08.00 год. наступної доби., як того просить сторона обвинувачення. Щодо обов`язку, передбаченого ст.194 КПК України, зокрема обов`язку, - «здати на зберігання до органів поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну», то зазначили, що документи, які надають їм право виїзду за кордон ними вже були здані органу досудового розслідування, а тому вважають, що немає необхідності покладати на них вказаний обов`язок.

Потерпілий ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення. Просив застосувати щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід – тримання під вартою, з огляду на те, що обвинувачені вчинили тяжкий злочин.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників та потерпілого, дослідивши подані сторонами кримінального провадження клопотання і докази надані захисниками, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 20.08.2020 року стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт до 19.10.2020 року включно.

Надалі, у зв`язку із закінченням строку дії вищевказаного запобіжного заходу – цілодобового домашнього арешту, такий 20.10.2020 року повторно був обраний щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 19.12.2020 року включно.

В подальшому, 17.12.2020 року щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід – домашній арешт в нічний час доби до 16.02.2021 року включно.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

У статті 315 КПК України зазначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

При вирішенні заявлених клопотань прокурора про застосування обвинуваченим запобіжного заходу – домашнього арешту в нічний час доби, суд враховує вимоги ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч.1 ст.177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців.

Конституцією України визначені та закріплені права і свободи людини, які гарантуються і оберігаються Державою, а саме:

Стаття 29 Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Стаття 55 Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 62 Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Стаття 63 Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, 1950 року домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку слідчого судді є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слід зазначити те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Суд переконаний, що вказані особи обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованого їм злочину за обставин, які зазначенні в обвинувальному акті і клопотанні прокурора.

Також судом враховано, що обвинувачені мають постійне місце проживання та реєстрації, де виключно позитивно характеризуються, міцні соціальні зв`язки, вину у вчиненому злочині визнають в повному обсязі, заявили про готовність відшкодування завданих збитків, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, тощо.

Разом з тим, на думку суду стороною обвинувачення не доведено, що застосування домашнього арешту з 19.00 год. до 08.00 год., буде пропорційним втручанням у права обвинувачених, оскільки такі неодноразово наголошували, що мають намір працевлаштуватись, а також на думку суду застосування домашнього арешту в запропонованих прокурором часових проміжках може негативно вплинути на можливість забезпечення обвинуваченими елементарних умов для існування.

Враховуючи наведене, на переконання суду застосування домашнього арешту в період з 22 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. буде достатнім для запобігання ризикам, на які посилається сторона обвинувачення.

При цьому, щодо обов`язку здачі обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на зберігання паспорта чи іншого документу для виїзду за кордон і інші документи, що надають право на виїзд із України, суд виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні стороною захисту заявлено про виконання такого обов`язку обвинуваченими. При цьому, стороною обвинувачення не заперечувався той факт, що паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, на ім`я обвинувачених, знаходиться у органу досудового розслідування А відтак, з урахуванням відсутності в клопотанні вимоги заборони виїзду обвинувачених за кордон, а також виконання останніми обов`язку здачі на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, до подачі даного клопотання, в частині застосування щодо обвинувачених обов`язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, слід відмовити, з наведених вище мотивів та підстав.

Керуючись ст.176-178, 181, 376, 395 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби – задовольнити частково.

Застосувати щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід – домашній арешт у нічний час доби.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , наступні обов`язки:

- не залишати місце свого проживання, зокрема обвинуваченого ОСОБА_3 місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (адреса проживання цивільної дружини), обвинуваченого ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а обвинуваченого ОСОБА_1 , місце тимчасового проживання - АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду, в період часу з 22:00 год. до 08:00 год. наступної доби;

- прибувати до прокурора, суду за першим викликом;

- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні;

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що на підставі ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цих осіб, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Ознайомити обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під розписку з ухвалою про застосування запобіжного заходу - домашнього арешту у нічний час доби.

Строк дії ухвали суду встановити до 23.04.2021 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено учасникам справи 01.03.2021 року о 09.10 год.

Суддя Ю.Б. Білоус